Як встановити унітаз на плитку своїми руками

При проведенні масштабних ремонтно-оздоблювальних робіт в санвузлі або туалетній кімнаті зазвичай проводиться і заміна унітазу. В залежності від ситуації, його монтаж може виконуватися до укладання на підлогу керамічної плитки або готової облицювання. Як краще — встановити унітаз на плитку своїми руками, або все-таки провести цей процес до укладання підлогового покриття? Такі питання неминуче виникають у всіх, хто затіває ремонт вперше. Щоб визначитися, який спосіб установки простіше, і ідеально підійде для конкретного випадку, потрібно розглянути обидва варіанти.

Укладання підлогової керамічної плитки на вільну від різних сантехнічних аксесуарів поверхню, безумовно, здійснюється набагато простіше, тому більшість майстрів віддає перевагу саме такий підхід. Тим більше що саме таку послідовність виконання прийнято вважати технологічно вірною.

Фігурна порізка керамічної плитки – досить непросте заняття

Але трапляються і такі ситуації, в силу різних причин, коли кладку плитки відкладають «на потім», коли сантехнічні прилади вже будуть встановлені. В цьому випадку доведеться проявити майстерність різання кахля, причому – в лекальних конфігураціях, так як зазвичай ніжка унітазу має округлені кути. Підганяти керамічну плитку під складні форми підстави унітазу з допомогою різання – досить складно, тим більше, що кахель для підлоги має велику товщину і високу міцність. Тому у тих, хто не має досвіду в такій роботі, розкроїти її самостійно може з першого разу і не вийти. Однак, так як випадки бувають різні, цей варіант теж слід розглянути.

Кладка плитки навколо встановленого раніше унітазу

Необхідно відразу підкреслити, що цей варіант не відповідає правильній технології. І потрібно бути справжнім віртуозом, щоб робота пройшла успішно, а її результат виглядав акуратно. Якщо ж, у силу якихось причин немає можливості демонтувати встановлений унітаз, але дуже хочеться замінити плиткове покриття підлоги, то слід пам’ятати про деякі моменти, яких не вдасться уникнути.

Досить складний варіант, але іноді доводиться вдаватися і до нього

• Облицювання плиткою в цьому випадку слід починати від унітазу, так як якщо кахель буде спочатку викладатися на всій поверхні, то може виникнути ситуація, коли його буде практично неможливо підігнати під складну форму. Тому спочатку обрамляється ніжка унітазу, а інша плитка вже буде йти від неї.
• При цьому потрібно враховувати те, що бажано розташувати плитку симетрично щодо центру фронтальної сторони ніжки унітазу.
• Використовуючи цей спосіб монтажу підлогового покриття, необхідно приймати до уваги, що витрата матеріалу буде значно більше, ніж у випадку суцільної облицювання підлоги перед установкою унітазу. Крім того, готуючись до виконання подібної роботи, необхідно обов’язково мати про запас хоча б пару-трійку зайвих плиток – на випадок невдалих різів з розколюванням матеріалу.
• Для проведення робіт будуть потрібні інструменти, які можна знайти далеко не в кожному будинку, але, на жаль, без них у цьому випадку ніяк не обійтися.

Ілюстрація	Короткий опис виконуваної операції
	Виконання лекальних різання плитки, яка буде обрамляти ніжку унітазу, краще проводити за шаблоном. Але, деякі майстри знімають розміри форми з місця, і відразу ж переносять їх на плитку за допомогою маркера. Виміри починають виробляти з правого заднього кута ніжки унітазу.
	Цей процес повинен проводитися дуже ретельно, з обов’язковим урахуванням планованої товщини зазорів між плитками, так як вони теж мають власну ширину. Якщо при виконанні вимірів буде допущена помилка, можна зіпсувати цілу плитку.
	З перенесеним розмірами на лицьовій частині кахельної плитки викреслюється область, яка повинна бути вирізана. Щоб під час різання плитка не лопнула, і зрізану частину можна було легко відокремити, окреслений ділянка поділяється на невеликі сектора у вигляді не дуже широких смужок.
	Далі, на спеціальному верстаті, з встановленим на нього диском по каменю, або ж за допомогою маленької «болгарки» 125 мм проводиться оброблення розкреслених відрізків, які після цього відразу видаляються по одному з допомогою пасатижів.
	Після видалення наміченого ділянки плитки, робиться примірка на місці. Якщо виріз акуратно встановлюється близько ніжки унітазу, то краї, отриманої кривої лінії, обробляються до гладкості з допомогою круглого напилка.
	Далі, потрібно зробити заміри для зрізу на тій плитці, яка буде укладена з бічної сторони ніжки унітазу – це стане найбільш складною конфігурацією лекальної форми, тому її потрібно виміряти особливо ретельно.
	В цьому випадку, потрібно буде видалити не крайню частину плитки, а зробити виріз в середині однієї з сторін.
	Після перенесення і простановки точок промірів, за ним, також маркером, робиться розмітка криволінійного різання, а потім підлягає видаленню ділянка поділяється на окремі смужки. Крім цього, потрібний фрагмент відділяється від загальної плитки штриховими надрізами, які дозволять легше відламати сектора.
	Потім, видаляється ділянку розрізається на сектори-смужки, після чого вони окремо відрізаються або відламуються по надрізах з допомогою пасатижів.
	На приведеній ілюстрації добре показана послідовність видалення секторів. Спочатку відрізають бічні округлені частини, а потім, по черзі, видаляються інші.
	А на цій ілюстрації демонструється, як легко можна видалити окремі частини за допомогою плоскогубців.
	Вирізавши потрібну форму з бічної сторони плитки, її укладають на призначене для неї місце. Потім, орієнтуючись на її розташування і на заокругленість передній частині ніжки, виміряється плитка, яка буде укладена з фасадної частини унітазу. Для цього на ній визначається частина, яка повинна бути видалена.
	Тут потрібно врахувати, що фасадна плитка повинна ідеально підходити до бічної з внутрішньої і зовнішньої сторони.
	Розміри переносяться на кахель. Далі проводиться розмітка, випилювання і обламування – також, за секторами, як було описано вище. Краї плитки обробляються, і вона теж укладається на своє місце.
	Таким же чином виміряється, викреслюється і вирізається плитка для обходу другої сторони унітазу. Потрібно відзначити, що фігурний розпил керамічної плитки можна зробити і з допомогою шліфмашинки, встановивши на неї диск по каменю. Але, щоб зробити подібний процес якісно і без травм, потрібно мати досвід роботи з цим інструментом. Ще одним способом вирізати лекальную форму на кахлях є висвердлювання отворів по всьому контуру зазначеного сектора плитки. Проте, в цьому випадку вирізаний край вийде зубчастим, і над ним доведеться добре попрацювати, щоб довести його до ідеального стану.
	Наступним кроком вже можна здійснювати укладання вирізаною плитки на клей. Склад наноситься на поверхню підлоги і на тильну сторону плитки і розподіляється за допомогою зубчастого шпателя. Напрямок борозен на підлозі і на кахлі повинен бути перпендикулярним. Плитка укладається, притискається, її рівність по горизонталі контролюється за допомогою будівельного рівня. При необхідності кахель злегка пристукують гумовим молотком.
	Монтаж проводиться в тій же послідовності, що і вирізи. Тобто спочатку укладається задня, бічна і фасадна плитка правої сторони, потім, по колу, фасадна, бічна і задня з лівої сторони ніжки унітазу.
	Далі, вже виходячи з розташування плиток, що обрамляють унітаз, виміряли, вирізаються та укладається на клей інші елементи підлогового покриття по всій площі туалетної кімнати

З показаної технології видно, що обхід керамічною плиткою вже закріпленого унітазу — один з найбільш складних і тривалих процесів. Крім трудомісткого вирізання окремих частин цього складного в обробці матеріалу, труднощі додаються ще й за рахунок того, що робота проводиться вкрай обмежених умовах. Якщо навіть унітаз встановлюється в суміщеному санвузлі, для нього зазвичай виділяється один з кутів приміщення, в якому теж досить складно проводити розмітку і облицювання.

Непросто виміряти, вичертити і вирізати кілька плиток, причому так, щоб вони збігалися між собою, як на внутрішньому, так і по зовнішньому краю, і красиво обрамляють підстава унітазу.

Зазвичай розмітка не виходить абсолютно симетричною, тому кожну з плиток доведеться підганяти за окремими вимірами. І якщо вирішено робити роботу за шаблоном, то для кожного елемента доведеться готувати свою викрійку.

Ще один момент, який не можна упускати з виду — це те, що підлога в туалеті кілька підніметься. Якщо унітаз був встановлений на бетонну стяжку, і вся сім’я звикла до його висоті, то при її зміні, можливо, комусь вона здасться незручним. Тому, якщо довелося використовувати такий спосіб реконструкції статі, то слід постаратися укладати клейову масу не занадто товстим шаром.

За великим рахунком, монтаж керамічної плитки навколо вже встановленого унітазу – це далеко не найкраща ідея, так як цей процес займе дуже багато часу і сил. Простіше буде акуратно демонтувати унітаз, навіть якщо він вмуровано в підлогу за допомогою бетону, вирівняти поверхню, укласти плитку, а потім повернути його на місце — це захід займе набагато менше часу і заощадить гроші на придбання запасного матеріалу підлогового покриття. Правда, досить велика ймовірність того, що основа фаянсового унітазу, навіть при дуже акуратному демонтаж, все ж дасть тріщину, і доведеться розщедрюватися на новий.

Два способи установки унітазу на керамічну плитку

Оптимальний варіант – встановлювати унітаз на вже облицьований керамічною плиткою підлогу

Існує два способи встановити унітаз на поверхню підлоги з кахельної облицюванням. Один з них зовсім простий і підійде навіть для тих власників житла, які «небагаті» інструментальний «арсенал». Другий спосіб монтажу — трохи складніше, але саме ця технологія вважається самою правильною.

Перший спосіб монтажу — на цементний розчин

Цей спосіб добре підійде в тому випадку, якщо новий унітаз буде встановлюватися на місце демонтованого. Але, можна ним скористатися і тоді, коли в будинку відсутні інструменти, необхідні для закріплення сантехнічного аксесуара до підлоги.

Найпростіший, але далеко не найкращий спосіб – установка унітазу на бетонний розчин

Для того щоб провести установку унітазу на кахель таким способом, потрібно бетонний розчин або клей для керамічної плитки на цементній основі, маркер, зубило, молоток і два шпателя — вузький і середньої ширини. Сам процес монтажу проводиться в такій послідовності:

• Унітаз встановлюється на передбачене для нього місце і з’єднується з каналізаційною трубою жорстким чи гофрованим перехідником. Примерочное з’єднання необхідно провести для того, щоб переконатися, що всі елементи ідеально стикуються між собою.
• Далі, підстава ніжки унітазу обводиться маркером.
• Потім, унітаз знімається, а на місці його установки, обведеної області, за допомогою зубила і молотка на плитці робляться насічки. Цей процес потрібно проводити обережно, щоб при ударах залишалися відмітини тільки на особовому покритті плитки, але не утворювалися тріщини. Рекомендовано проводити цю роботу в захисних окулярах, щоб відколюються крихти покриття випадково не потрапили в очі.

Нанесення насічок на кахель в місці майбутньої установки унітазу

• Замість насічок, на обведений ділянку можна хаотично наклеїти водостійкий малярний скотч. Про теж здатний створити хорошу основу, на яку добре закріпитися розчин. Важливо простежити, щоб наклеєна стрічка не виходила за краї контуру.
• Наступним кроком виготовляється бетонний розчин з піску та цементу в пропорції 2:1, або ж розлучається плитковий клей. Останній розчин краще, так як він швидко схоплюється і має дрібну зернистість порошку, що набагато зручніше бетону, в якому можуть попадатися великі фракції піску. Готового розчину потрібно 3÷4 кг.
• Наступним кроком, готова суміш викладається на підготовлену і зволожену область кахлю з насічками або наклеєною на неї малярським скотчем.
• Потім, нижній зріз ніжки унітазу теж змочується по периметру, і прилад встановлюється на визначене для нього місце. Під його основу з фасадної і задньої сторони укладаються дві пластикові підкладки товщиною в 5÷7 мм, шириною 50÷80 мм. Ці елементи необхідні для створення «подушки» з розчину між плиткою і унітазом. Дуже важливо при виконанні цієї операції виставити чашу унітазу за рівнем, так як вона повинна стояти без перекосів, ідеально горизонтально.
• Розчин, що виступив за межі країв ніжки унітазу, відразу збирається шпателем, а стикувальний шов акуратно розрівнюється. Прокладки можна буде видалити тільки після того, як розчин добре схопиться, а що залишилися від них заглибини необхідно також заповнити розчином і вирівняти. Час просихання плиткового клею зазначено на упаковці, а бетон повинен постояти без експлуатації як мінімум 3÷4 дні. Використовувати унітаз можна тільки після повного затвердіння розчину.

Недоліком цього способу установки є те, що якщо доведеться унітаз демонтувати, то зняти його цілком не виходить далеко не завжди – зазвичай закінчується розколюванням підстави.

Другий спосіб установки — на штатні кріплення до підлоги

Правильна технологія установки унітазу на керамічну плитку передбачає використання спеціальних кріпильних елементів

Згідно існуючої технології, цей спосіб монтажу вважається найбільш правильним, тому в комплект до унітазу йдуть всі необхідні для його проведення кріпильні елементи. Однак, для того щоб його здійснити, будуть необхідні певні інструменти – зокрема, потрібно електрична дриль і свердла, підходящі для свердління керамічної плитки.

Копьеобразное свердло з корундовим або алмазним напиленням – відмінне рішення для свердління міцної підлогової керамічної плитки

Крім того, для монтажних робіт знадобляться:

• Розвідний ключ.
• ФУМ-стрічка або інша підмотка (наприклад, льняна пакля і паста «Unipak»).
• Силіконовий герметик.
• Маркер.
• Наждачний папір.
• Шпатель.
• Комплект деталей для складання зливного бачка і унітазу, а також для фіксації всієї конструкції підлоги.

Щоб робота пройшла успішно, варто для початку ознайомитися з деякими корисними порадами, які допоможуть виконати більш якісно і швидко:

• Оскільки, використовуючи цей спосіб установки унітазу, доведеться свердлити плитку, перед початком роботи потрібно в намічених під отвори точках подряпати глазур керн, щоб свердло стійко встало на поверхні і під час початку свердління не соскальзывало. Замість нанесення насічки, можна використовувати й інший простий спосіб — наклеїти на місці, де буде розташовуватися отвір, малярний скотч, і потім позначте на ньому точку для установки свердла. Починати свердління рекомендовано тонким свердлом — їм потрібно пройти товщину кахлю. Ну а потім можна буде розширити і поглибити отвір свердлом потрібного діаметру, відповідного розміру дюбелів і болтів.
• Бажано обробити наждачним папером кахель у місці нанесення герметика під краю ніжки унітазу. Утворилася шорсткість забезпечить краще зчеплення двох керамічних поверхонь.
• Рекомендовано, перед забиванням дюбелів, отвори для них заповнити силіконом, а потім виступили на поверхню його надлишки стерти тканиною.

Самостійна установка унітазу на керамічне основа виконується в такій послідовності:

Ілюстрація	Короткий опис виконуваної операції
	Проведення монтажу унітазу поверх покладеної плитки здійснюється набагато простіше, ніж кладка підлогового покриття навколо вже закріпленого до підлоги приладу. Щоб робота пройшла без заминок, ще при монтажі підлогового покриття необхідно акуратно вивести на поверхню підлоги каналізаційну трубу, а на стіну – водяну розетку для підключення зливного бачка. Стики між кахлем і трубами потрібно закласти затіркою для швів плитки.
	Щоб у водяну розетку не потрапив розчин для кладки плитки і затирки швів, її в свій час тимчасово закривали заглушкою. Перед монтажем унітазу встановлюється підводка, через яку вода буде надходити в зливний бачок. Для цього спочатку, за допомогою розвідного ключа, з водяною розетки заглушку необхідно прибрати. Природно, перед цим перевіряється, чи закрита загальна подача води на квартиру.
	Підводка здійснюється через кран, який необхідно встановити у водяну розетку. Цей елемент може бути прямим або кутовим, в залежності від розташування бачка унітазу. Різьба на крані ущільнюється ФУМ-стрічкою або інший підмотки, а потім він вкручується в розетку. При установці кран зазвичай вирівнюється таким чином, щоб отвір дивилося вниз, а зверху знаходився вентиль, який відразу після установки перекривається. Після цього можна відразу відновити подачу води на квартиру – заодно і перевірити якість з’єднання розетки і крана на питання протікання.
	Якщо все нормально, то далі до крана прикручується гнучкий шланг в металевій оплітці. Перед монтажем дуже важливо перевірити, чи на місці ущільнювальна прокладка і правильно вона встановлена. Операції з монтажу гнучкої підводки необхідно провести заздалегідь, так як при встановленому унітазі і бачку виконати їх буде набагато складніше із-за невеликих розмірів приміщення. Після того, як буде проведена підводка, можна переходити вже безпосередньо до монтажу унітазу.
	Наступним кроком проводяться виміри місця монтажу унітазу. Вимірюється ширина туалетної кімнати, і визначається її середина.
	Маркером або олівцем на кахлі робляться позначки.
	Визначивши і намітивши середину туалетної кімнати в тильній частині і в тому місці, де буде знаходитися передня частина ніжки унітазу, ці точки необхідно з’єднати рівною лінією. Вона і стане орієнтиром під час примірки сантехнічного аксесуара.
	Далі, в отвір каналізаційного зливу встановлюється відведення 45°. Щоб його легше було встановити, гумову прокладку в каналізаційному патрубку треба ретельно промазати силіконовою змазкою.
	Крім цього, змащується і зовнішня частина кутового переходу, вставляють в трубу каналізації.
	Далі, підготовлені деталі стикуються – відвід вставляється в розтруб каналізаційного патрубка. Так як вони заздалегідь оброблені силіконовим складом, великих зусиль докладати не доведеться.
	Наступним кроком у кутовий елемент монтується спеціальний перехідник для з’єднання його з унітазом. У представленому на ілюстраціях варіанті монтажу встановлюється жорсткий перехідник, але в деяких випадках краще використовувати гофровану трубу, особливо, якщо каналізаційної вихід буде дещо віддалений від унітазу або розташована збоку від нього. Обидві ділянки перехідних елементів також обробляються силіконовою змазкою …
	… а потім перехідник для унітазу вставляється в розтруб встановленого раніше відводу.
	У результаті повинна вийти конструкція приблизно такої конфігурації, яку легко буде зістикувати з вихідним патрубком унітазу. Патрубок унітазу може бути прямим, тобто горизонтальним, або має певний нахил. Відповідно до цього підбираються та перехідні деталі. На малюнку показаний приклад для унітазу з прямим патрубком.
	Наступним кроком потрібно оглянути підстава ніжки унітазу. Для цього прилад перевертають догори дном, і якщо на поверхні його заснування виявляться нерівності, то їх бажано відразу видалити гострим ножем чи крупнозернистою наждачним папером.
	Після того, як підставу унітазу буде зачищено, прилад приміряють на місце установки. На цьому етапі зливний бачок поки не встановлюється, так як стоять інші основні завдання – якісно зістикувати перехідник каналізації і зливний патрубок унітазу, а потім забезпечити надійне кріплення приладу до поверхні підлоги.
	Далі, проводиться сама примірка. Має бути дотримано дві умови – патрубок унітазу якісно стикується з розтрубом перехідника (манжета щільно облягає керамічні стеки патрубка зовні), і перевіряється відстань від стінок до унітазу – тобто він повинен стояти точно по центру відвідування. (Це актуально для тісних туалетних кімнат. У суміщеному санвузлі варіацій установки унітазу, звичайно ж, більше).
	Після того як унітаз буде точно встановлено в потрібному місці, з забезпеченням стикування з каналізацією, його основу по всьому периметру обводиться маркером.
	Крім промальовування контуру підстави унітазу, через наявні в ньому монтажні отвори на кахлі відзначаються точки для висвердлювання отворів під кріплення. Відмітки робляться з усіх сторін підстави – точно по кількості і розташуванню монтажних отворів (їх кількість може відрізнятися у різних моделей унітазів).
	Унітаз знову знімається, отстыковывается від каналізації і забирається в бік. Залишилися на кахельної плитці лінії і точки розмітки дозволять проводити подальші роботи по установці унітазу, не вдаючись до додаткових вимірів.
	Далі, в зазначених точках через плитку на підлозі просвердлюються необхідні отвори. Цей процес краще проводити спеціальним свердлом з алмазним напиленням. Рекомендовано перед роботою наклеїти на місце свердління малярний скотч – він пом’якшить тиск свердла на поверхню кахля, не дасть кінчика зісковзнути, а також запобігає розтріскування кахлю.
	Наступним кроком в отримані отвори забиваються дюбелі – вони зазвичай йдуть в комплекті з кріпильними деталями. Роботу потрібно проводити обережно, щоб випадково не вдарити молотком по кахлю. Забити ці елементи необхідно урівень з поверхнею плитки. Як вже говорилося, перед забиванням дюбелів рекомендовано отвори заповнити сантехнічним герметиком з подальшим видаленням виступили надлишків.
	Після того, як отвори для кріплення будуть готові, унітаз встановлюється на місце за заздалегідь зробленими оцінками, а потім вже остаточно стикується з трубою каналізації, щоб манжета перехідника повністю щільно облягала вихідний патрубок. Для більшої впевненості, можна промазати шаром герметика по периметру з’єднання манжети з патрубком. Далі, в отвори в нижній частині ніжки унітазу встановлюються кріпильні гвинти, які надіті на пластикові шайби, необхідні для м’якості стикування кераміки і металу. Потім за допомогою ключа кріпильні гвинти вкручуються приблизно наполовину.
	Після цього унітаз потрібно злегка підняти над підлогою приблизно на 7÷8 мм, підклавши під нього в двох місцях — спереду і ззаду, пластикові прокладки.
	Ці пристосування знадобляться для створення зазору, який повинен бути заповнений силіконом. Після застигання цей склад створить для унітазу надійну опорну прокладку.
	Наступним кроком по всьому периметру підстави утворився зазор вводиться силікон, який повинен заповнити відстань від підлоги до унітазу повністю. Такий великий шар цього пластичного складу необхідний для утворення досить широкою прокладки.
	Коли силіконом буде закрито весь простір зазору, пластикові прокладки акуратно витягуються, і зазори, що залишилися від них, теж повністю заповнюються.
	Після цього унітаз опуститься на створену прокладку, і його потрібно злегка притиснути. При цьому, частина силікону виступить назовні, і його необхідно акуратно видалити, намагаючись не розмазувати по поверхні кахлю.
	Але, перед зняттям зайвого силікону, необхідно до кінця вкрутити металеві кріпильні гвинти.
	Основну частину виступив силікону можна прибрати вологою ганчіркою або зібрати вузьким шпателем.
	Потім склад, який залишився в зазорі, потрібно вирівняти пластиковою лопаткою або тим же вузьким шпателем, створивши акуратний кант. Лопатку можна виготовити самостійно, вирізавши її з пластику, але торцевій її край має бути ідеально рівний і гладкий. Якщо на силіконі залишаться сліди від інструменту, то їх можна гарненько загладити пальцем, попередньо змочивши його в мильному розчині.
	Подальші роботи можна продовжувати тільки після того, як силікон добре схопиться. Час його застигання повинно бути вказано на упаковці. Після цього капелюшки кріпильних гвинтів потрібно закрити пластиковими ковпачками, які додадуть більш естетичний вигляд конструкції, а також захистять гвинти від попадання на них вологи.
	Наступним етапом йде монтаж зливного бачка. Так як цей елемент може мати різну конструкцію, перед тим, як переходити до його встановлення варто дуже уважно вивчити інструкцію по його монтажу, прикладену до комплекту, усвідомити спосіб з’єднання з унітазом і використовувані для цього кріплення і ущільнювальні прокладки. У даній моделі бачок стикується через м’яку гумову прокладку, яка встановлюється на отвір унітазу.
	Для з’єднання двох вузлів зазвичай застосовуються входять в комплект поставки спеціальні болти з гумовими ущільнювальними манжетами під голівкою.
	Болти встановлюються в наскрізні отвори бачка, а потім і в отвори, що знаходяться на задній горизонтальній майданчику унітазу, і закручуються гайками з нижньої її боку.
	При закручуванні болтів, необхідно контролювати горизонтальність бачка, встановивши зверху нього будівельний рівень. В разі чого між бачком і майданчиком унітазу можна укласти з однією з сторін або з обох еластичну гумову підкладку.
	Після того, як бачок буде встановлено і зафіксовано, йде монтаж системи заповнення бачка і зливу води – відповідно до інструкції, прикладеної до конкретної моделі. До резьбовому штуцера, розташованому на дні бачка (нижній підводці) або збоку (при верхній), з зовнішньої сторони прикручується гнучкий шланг для води. Для ущільнення цього з’єднання використовується гумова прокладка, що знаходиться всередині гайки на кінці шланга, тобто підмотки, як правило, не потрібно. Далі, встановлюється кришка бачка з кнопкою зливу. Після цього можна відкрити кран на водяній розетки і перевірити герметичність і коректність роботи всієї системи. В разі чого – вносяться окремі корективи: підтяжка сполук, регулювання поплавцевого механізму і т. п.
	Далі, якщо випробування пройшли успішно, завершальним етапом робіт йде установка сидіння і кришки унітазу за допомогою двох болтів, що також входять в комплект. Після цього унітаз можна вважати готовим до експлуатації.

На завершення публікації – пізнавальний відеосюжет з демонстрацією установки унітазу дещо іншої конструкції

Відео: установка унітазу на керамічну плитку

Висловлюємо надію, що, ознайомившись з усіма наведеними рекомендаціями і правилами монтажу, будь-який власник квартири зможе без праці впоратися з усіма подібними роботами. Тому можна сміливо, але не кваплячись, переходити безпосередньо до процесу установки унітазу одним з обраних способів, або ж до робіт по облицюванню його по периметру керамічною плиткою.