Як кріпити гіпсокартон до стіни без профілів

Гіпсокартон став останнім часом одним з найбільш затребуваних матеріалів для ремонтних робіт в квартирах. Великі за площею, рівні і гладенькі поверхні листів дозволяють в стислі терміни усунути кривизну стін, підготувати приміщення до подальшої обробки. Крім того, якщо ГКЛ кріпляться на каркасну конструкцію, то з’являється можливість додатково утеплити і звукоізольованому стіни і стеля.

Але створення каркаса можливо далеко не у всіх випадках, так як подібна конструкція істотно «краде» корисну площу приміщення. Тому для господарів міських квартир, які планують проведення ремонту, частіше більш корисною стає інформація про те, як кріпити гіпсокартон до стіни без профілів, щоб втрати простору в і без того тісних умовах був мінімальними.

Існує кілька методів такого кріплення гіпсокартону. Але для будь-якого з них стіна вимагає певної підготовки.

Підготовчі роботи

Будь-яка робота починається з підготовки комплекту необхідних інструментів і придбання потрібних матеріалів.

Матеріали і інструменти

А. З інструментів знадобляться:

• Ніж для різання гіпсокартону.
• Будівельний рівень, висок, розмічальний шнур, рулетка, довга лінійка або правило, олівець або маркер – для попередньої розмітки та ведення постійного контролю за вертикальністю поверхні в ході монтажу листів.
• Гумовий і звичайний молоток.
• Шпатель або кельма
• Ємність для замішування клею.
• Шуруповерт, дриль з насадкою-міксером.
• Валик на довгій ручці і м’яка кисть.
• Рубанок для зрізання фаски

Б. Матеріали для роботи:

• Листи гіпсокартону. Залежно від приміщення можуть використовуватися звичайні – ГКЛ, вологостійкі ГКЛВ, а якщо відбувається стіна біля печі або каміна, то будуть потрібні вогнестійкі ГІПСОКАРТОН. Кількість аркушів розраховують, беручи до уваги площу стін приміщення з вирахуванням з неї площ віконних і дверних прорізів, і роблячи запас приблизно в 15%.

Кількість листів гіпсокартону допоможе швидко і точно розрахувати розміщений нижче калькулятор.

Калькулятор розрахунку необхідної кількості гіпсокартону

• Клейова суміш на цементній або гіпсовій основі. Може також, залежно від конкретних умов, бути використана поліуретанова мастика або монтажна піна.
• Склад грунтовки для попередньої обробки стіни. Конкретний тип грунтовки, її витрата залежать від матеріалу і якості поверхні стін. Детальну інформацію можна знайти в інструкції від виробника складів.
• Саморізи або дюбелі-«грибки» — в залежності від поверхні, на яку будуть кріпитися листи.

Підготовка поверхонь

Очищення стін і закладення вад

Для того щоб гіпсокартонні листи добре прилягали до стіни, а в можливих все ж залишилися зазорах між ними не з’явилося колоній цвілі або грибка, поверхні потрібно ретельно підготувати. Не варто нехтувати цими заходами, так як від них залежить термін експлуатації обробки і цілісність основи.

• Якщо на стіні є стара штукатурка, яка місцями відшарувалася, то її слід видалити повністю або частково, в місцях дефектів, так як вона знизить зчеплення матеріалів між собою.

При наявності товстої штукатурної «шуби», що складається з декількох шарів, нанесених в різний час, її рекомендовано зняти повністю. Вона в будь-який момент може почати відставати від основи, а разом з нею відійдуть і листи гіпсокартону.

Тонкий якісний штукатурний шар не стане перешкодою для монтажу ГКЛ, тому його можна не знімати.

• Після очищення стін від старої штукатурки на поверхні можуть виявляться тріщини або «черепашки». Їх необхідно закрити, інакше там може збиратися конденсат, що буде сприяти розвитку цвілі.

Тріщини насамперед потрібно розширити. Це робиться для того, щоб матеріал закладення надійніше тримався всередині. Розширені тріщини і раковини обов’язково потрібно добре очистити від дрібних частинок піску і штукатурки за допомогою м’якої кисті, а потім рясно обробити складом грунтовки.

• Для заповнення дефектів поверхні рекомендовано підібрати ремонтний склад, близький до матеріалу основи, або такий, який буде мати високу адгезію з нею. Якщо тріщини досить широкі і проходять через більшу частину поверхні, то їх можна заповнити монтажною піною.

Зазори невеликої ширини, можна заповнити герметиком, який пластичний і буде приймати форму тріщини при її розширенні або звуженні.

• Після того, як грунт просохне, всі вади повністю з максимальною щільністю заповнюються ремонтним складом і виводяться в загальну площину стіни. Якщо на поверхні виявляться стирчать виступи, то їх просто збивають або зчищають до загального рівня.

Далі, всі стіни слід загрунтувати антисептичним складом глибокого проникнення.

Яка грунтовка підійде для внутрішніх робіт?

Від якості наносного грунту багато в чому залежить довговічність оздоблювального покриття стін. Як правильно підібрати ґрунтовку для стін під шпалери або під інший тип обробки – в спеціальній публікації нашого порталу.

Цей матеріал наноситься на поверхні в один або два шари, кожен з яких повинен добре просохнути. Процес проводиться за допомогою м’якого валика, а внутрішні кути і важкодоступні місця додатково обробляються пензлем.

Час для повного висихання ґрунту зазначено на упаковці складу, і його слід дотримуватися, так як монтаж гіпсокартону повинен здійснюватися тільки на суху і чисту стіну.

Розмітка поверхонь

Після того, як стіни будуть оброблені грунтовкою і просушені, слід зайнятися розміткою. Для цього краще всього використовувати лазерний рівень, але якщо його немає, то цілком можна обійтися і стандартним набором – схилом, звичайним будівельним рівнем, довгою лінійкою (правилом), рулеткою і косинцем.

• При розмітці стіни потрібно враховувати деформаційні зазори, які обов’язково повинні залишитися на стику гіпсокартону з підлогою та стелею. При усадці будинку вони не дозволять пошкодитися листами про більш жорсткі поверхні.

Зазори повинні складати між листами оздоблювального матеріалу і стелею 3÷5 мм, а від підлоги ГКЛ піднімають на 8÷10 мм, Зверху для цього відбивається контрольна горизонтальна лінія, а на підлозі ці зазори легше буде дотримуватися, підкладаючи під ГКЛ шматочки фанери потрібної товщини. Пізніше, після застигання клею і надійного фіксування листів, ці підставки прибираються, а зазори зверху і знизу полотен заповнюються монтажною піною.

• Якщо лист гіпсокартону повністю не перекриває висоту стіни, то в цьому випадку, доведеться відбити дві лінії — по висоті цілого листа і по верхній частині стіни. Ця ділянка буде закриватися відрізаним від цільного полотна фрагментом потрібного розміру. Ці елементи можуть доповнювати цілісні листи тільки зверху, але багато майстри професіонали рекомендують розносити їх в «шаховому порядку», тобто поперемінно зверху і знизу.

Кути в кімнатах далеко не завжди рівні, тому з допомогою виска виміряється і точно відбивається вертикальна лінія вздовж стику двох стін. Вона необхідна для встановлення і закріплення за нею першого листа, щоб він стояв ідеально рівно. Від того, як він буде виставлений і зафіксований, залежати рівність всього ряду.

Який клей краще використовувати?

Монтаж гіпсокартону на стіну без каркасу здійснюється на різні за ступенем рівності поверхні. Тому для роботи можуть використовуватися різні клейові склади.

Можна умовно виділити три основні варіанти:

• монтаж на рівну стіну;
• закріплення на цегляну поверхню;
• приклеювання на стіну з великими нерівностями.

Клей для рівної поверхні

До рівних поверхнях відносять бетонні монолітні і кам’яні обштукатурені стіни. Звичайно, вони не завжди мають ідеальну гладкість, але зазвичай не вимагають серйозних корекцій у вигляді вирівнювання. Можливо, буде потрібно виставлення маячків з гіпсокартону або гіпсової суміші, якщо на поверхні виявиться невеликий ухил в одну або іншу сторону.

На рівну або відкориговану стіну гіпсокартон приклеїться на будь клей — це може бути склад на гіпсовій або цементній основі, а також полімерна мастика або монтажна піна. Однак, самим простим і швидким варіантом монтажу буде приклеювання полотен на монтажну піну.

Якщо поверхня зовсім рівна і гладка, то можна використовувати і клей, що виробляється у вигляді мастики, який продається в спеціальних пластикових тубах-картриджах і видавлюється за допомогою будівельного шприца або пістолета.

Клеї на цементній або гіпсовій основі виробляються в сухому вигляді і потребують розведення водою безпосередньо перед процесом монтажу. Пропорції їх розведення вказані на упаковці, і їм потрібно чітко слідувати. Якщо використовується такий цементний або гіпсовий складу, то перед установкою полотна до стіни рекомендовано злегка збризнути її поверхню з пульверизатора.

Особливості монтажу на цегляну стіну

Вирівнювати гіпсокартоном доводиться і цегляні стіни. Якщо кладка цегли якісна і рівна, то монтаж ГКЛ на неї незначно відрізняється від фіксації його на рівну поверхню. Але як би там не було, така стіна передбачає наявність певних дефектів у вигляді перепадів і швів між цеглою. Це говорить про те, що клей на її поверхні буде розподілятися нерівномірно, а значить – полотно гіпсокартону може бути закріплено ненадійно. У цьому випадку підготовка цегляної поверхні проводиться таким чином:

• За допомогою схилу визначається вертикальність стіни. При виявленні перепадів, які складають більше 20 мм, що необхідно зробити підкладки зі смуг гіпсокартону — їх ширина повинна становити 100÷120 мм. Рівні смуги можуть закріплюватися вертикально від підлоги до стелі або ж паралельно цим поверхням, в залежності від того, де виявлені нерівності. Ці відрізки гіпсокартону стануть «маячками» для закріплення великих полотен.

• Іноді замість рівних смуг використовуються прямокутні фрагменти, вирізані з того ж гіпсокартону — їх розмір може становити приблизно 100×150 мм. Вони наклеюються на стіну на відстані 150 ÷ 250 мм один від одного, в залежності від необхідності.

Вирівнюючи листами цегляну стіну, можна застосувати будь-який клей, але найбільш економним і надійним варіантом буде використання складу на гіпсовій або цементній основі. Якщо застосовувати полімерну мастику чи монтажну піну, то цих матеріалів буде потрібно занадто багато, і не факт, що полотна будуть закріплені надійно.

Потрібно врахувати ще один момент — матеріал, з якого виготовлений цегла. Якщо кладка зроблена з червоного цегли або пінобетонних блоків, то можна використовувати будь-клей – хороша адгезія буде забезпечена. Шлакоблоки і силікатна матеріал вимагають особливого підходу, так як не мають достатньо високого зчеплення з деякими складами і їх доводиться підсилювати. Готові сухі клейові суміші начебто вважаються універсальними, але не завжди це підтверджується на практиці, тому багато майстри їх модернізують, додаючи в них додаткові компоненти. Так, наприклад, на 10 кг суміші на цементній основі можна внести 0,5 л ПВА і 1 кг гіпсу, а в суміш на гіпсовій основі на 10 кг додається тільки 0,5 л клею ПВА.

У будь-якому випадку гіпсокартон, який закріплюється на цегляну стіну за допомогою клею, рекомендовано фіксувати дюбелями—«грибками».

Монтаж на нерівну поверхню

У цьому випадку оптимальним буде використовувати клей, що виробляється в сухих сумішах, так як його потрібно досить велика кількість. Монтаж на поверхню з великими перепадами схожий з закріпленням листів на цегляну кладку. Тільки в деяких областях стіни доведеться замість одного шару підкладки-прямокутника з гіпсокартону приклеїти два, а то й більше. Цей спосіб вирівнювання зажадає більше часу, так як кожен з шарів підкладки повинен повністю висохнути, перш ніж на нього буде наклеєний наступний.

На кривих стінах потрібна дуже надійна фіксація полотен до поверхні за допомогою дюбелів і щільне заповнення простору між стіною і гіпсокартоном, особливо по краях.

При використанні для вирівнювання стіни підкладок, їх можна закріпити на стіні монтажною піною, а для приклеювання основних полотен вже застосувати клей, замішаний із сухих складів.

Монтаж гіпсокартону без каркасу

Техніки нанесення різних видів клею на листи гіпсокартону відрізняються між собою.

Монтаж на клей з сухої будівельної суміші

Найпоширеніший матеріал для кріплення гіпсокартону на стіни — це клей на гіпсовій основі. Нерідко застосовується і цементний склад. Але як перший, так і другий наносяться на полотно за одним принципом.

• По краях виворітного боку аркушів клей накладається довгими пунктирними або суцільними смугами, так як необхідно, щоб при притисненні до стіни склад повністю заповнив зазор між основою і обробним матеріалом. По основній площині аркуша клей наноситься точково, гірками, з кроком 200÷300 мм.

За умови ідеально рівної поверхні стіни, клей по краях наноситься також смугами, а з точки клею розміром 120÷150 мм у діаметрі накладаються тільки за середній частині аркуша.

Щоб лист був закріплений до стіни надійно, загальна площа, нанесеного на поверхню полотна клею, повинна становити не менш 10% від загального розміру аркуша.

• Наносячи клей на гіпсокартон, лист встановлюють на підготовлені для нього на підлозі підставки з фанери або старої керамічної плитки, товщиною 8÷10 мм.
• Після притиснення полотна до стіни, за нього проходяться правилом, обережно постукуючи нею по лицьовій поверхні, щоб клей розподілився рівномірно між двома поверхнями, а ГКЛ встав ідеально вертикально.

• Потім лист потрібно перевірити за допомогою будівельного рівня, і, виявивши нахил в одну або в іншу сторону, внести відповідні корективи. Це буде можливо протягом 8 ÷10 хвилин після приклеювання.
• Закріплення «грибками»-дюбелями здійснюється тільки після просихання клею під вирівняним листом, інакше можна порушити його рівність, притиснувши його занадто сильно.
• Таким же чином приклеюються всі цілісні полотна, а потім переходять до монтажу пропущених фрагментів.

Перш ніж встановлювати зверху аркуша вузький шматок гіпсокартону, краю на їх стику потрібно підрізати під кутом зняти фаску, щоб утворився зазор, який буде заповнюватися шпаклівкою.

Зрізати краї можна ножем для різання гкп або рубанком. Рубанком обробляють краї матеріалу до його монтажу на стіну, а ножем можна підрізати вже приклеєне полотно.

• Зовсім не обов’язково наносити клей саме на гіпсокартон — якщо зручніше це робити прямо на стіну, то можна провести приклеювання і таким чином. Принципової різниці в процесах немає, але стіна в цьому випадку обов’язково повинна бути підготовлена грунтовкою.

Монтаж на синтетичні сполуки

Другий варіант монтажу — з використанням синтетичних складів, може проводитися двома способами:

• Піна або мастика наноситься безпосередньо на полотно гіпсокартону.
• Піною заповнюється простір між стіною і встановленим і вирівняним листом.

Приклеювання ГКЛ на монтажну піну

Цей варіант застосовується при монтажі ГКЛ на стіну, не вимагає особливої коригування.

Піна наноситься на поверхню полотна більш економно, ніж клей, виготовлений з сухої суміші. Досить напенить смуги по периметру аркуша і перехресно або діагонально в його середині. Після того як склад завдано, лист відразу приклеюється до стіни. Так як піна має хорошу адгезію з будь-якою, як з гладкою, так і з пористою поверхнею, вона швидко схопиться, а через добу лист вже неможливо відірвати від стіни.

Таким же чином кріпиться на стіну весь матеріал і залишають на добу сохнути.

Якщо для приклеювання вирішено використовувати поліуретанову мастику, то її наносять на лист частішими смугами і обов’язково по всіх краях. Всередині листа клей можна наносити різними малюнками», головне – щоб лінії проходили на відстані 150÷200 мм один від одного. У цьому випадку при притисненні листа до рівної поверхні стіни клей рівномірно розподілиться між ними.

Просихання і повна полімеризація кожного з складів проходять по-різному, тому купуючи мастику, на цей критерій потрібно одразу звернути увагу.

Якщо до стіни приклеюються невеликі шматки гіпсокартону, то досить нанести мастику тільки по їх краях.

Відео: монтаж гіпсокартонної покриття стін на монтажну піну

Приклеювання ГКЛ з наступним заповненням порожнеч

Цей спосіб монтажу більш складний у виконанні, але він дає хороший результат при вирівнюванні не дуже рівній поверхні. Відразу потрібно зазначити, що при його застосуванні може використовуватися тільки монтажна піна, причому в досить великій кількості. Витрата буде залежати від того, наскільки стіна викривлена, тобто наскільки великі порожнини залишаться між нею і ГКЛ.

Для монтажу подібним способом будуть потрібні деякі допоміжні матеріали, які потрібно придбати заздалегідь, а деякі з них цілком можна знайти і в домашньому господарстві.

Отже, роботи проходить наступним чином:

• Полотно гіпсокартону встановлюється до стіни по заздалегідь зробленій розмітці. Прямо через ГКЛ на поверхні стіни просвердлюють отвори — їх має бути 10÷12 штук, рівномірно розподілених по всьому листу.

Далі, лист від стіни прибирається, отвори в стіні трохи розширюються і в них акуратно забиваються пластикові дюбелі.

• Наступним етапом на тильну поверхню полотна гіпсокартону на двосторонній скотч приклеюються шматки поролону. Вони повинні бути розташовані на 120 ÷ 150 мм від просвердлених отворів. Ці вставки будуть використовуватися в якості пружного регулятора, який допоможе правильно виставити полотно.

• Далі, до стіни знову приставляється лист, який тепер потрібно зафіксувати саморізами з широкими. Якщо таких немає, то на звичайні кріпильні елементи попередньо надягають шайби. Саморізи потрібно підібрати потрібної довжини, так як з їх допомогою буде регулюватися установка листа. Їх вкручують через готові отвори під вбиті в стіну дюбеля, таким чином, лист максимально підтягується до стіни.

Перевіряючи поверхню будівельним рівнем, її регулюють, послаблюючи або підтягуючи саморізи, добиваючись потрібного вертикального положення.

Таким же чином виставляються і підганяються один до одного всі листи.

• Наступним кроком у полотнах гіпсокартону, між вкрученими саморізами просвердлюються наскрізні отвори діаметром 7÷8 мм. призначені для того, щоб через них закачати монтажну піну у зазор між стіною і ГКЛ. Закачування відбувається з використанням спеціального будівельного пістолета, на який встановлюються балони з піною.

Перед заповненням зазорів необхідно відрегулювати дозування виходу піни з балона, щоб використовувати її максимально економно. Зазвичай налаштовують так, щоб при одному натисканні на пістолет утворювалося пляма діаметром 120÷150 мм. Це важливо зробити заздалегідь тому, що приклеювання полотна до стіни буде здійснюватися наосліп.

• Коли піна затвердіє і листи будуть міцно зафіксовані на стіні, саморізи при бажанні можна взагалі викрутити, а ще краще – втопити їх на 1÷2 мм у гіпсокартон, а зверху замазати шпаклівкою.

Закладення швів

Після завершення монтажу і остаточного висихання клею, переходять до закладення швів.

Роботи здійснюються в наступному порядку:

• Стики між листами ретельно грунтуються. Грунтовка на поверхні повинна повністю просохнути. Зазвичай на тих краях листів, де фаска зрізалася власноруч, слід проводити грунтування кілька разів, щоб зріз не почав кришитися при закладенні стиків.

• Далі, уздовж всіх стиків шпателем акуратно наноситься шпаклівка.
• На не застиглу вирівняну шпаклівку наклеюється сітка серпянка або герметизуюча стрічка і злегка притоплюється в складі.

• Після просихання швів переходять до грунтовці і шпатлювання всій поверхні гіпсокартонної стіни.

Як остаточно вирівняти стіни шпаклівкою?

Процес доведення стін до ідеальної рівності і гладкості з допомогою шпаклівки не настільки простий. Рекомендуємо спочатку ознайомитися з правилами шпатлювання стін своїми руками, викладеними в окремій публікації нашого порталу.

Після ознайомлення з основами технології, рекомендується спробувати все це виконати практично на обмеженій ділянці стіни. Якщо все піде гладко, то можна сміливо братися за масштабні роботи по обробці кімнати.