Добре прорахована Ñ– ÑкіÑно змонтована кроквÑна ÑиÑтема, міцне, надійне, не протікає покрівельне Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ â€“ вÑе це чудово. Ðле не можна забувати Ñ– ще про одне – про ефективної термоізолÑції Ñвого житла з верхнього напрÑмку, тобто з боку даху Ñ– горищного перекриттÑ. ÐедоÑтатнє або неправильно виконане ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ†Ð¸Ñ… елементів будівлі Ñтає не лише причиною мало комфортних умов Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð² будинку, але Ñ–, що оÑобливо важливо, різко Ñкорочує нормальний термін Ñлужби багатьох будівельних матеріалів Ñ– Ñпоруджених з них конÑтрукцій.
Як утеплити дах будинку Ñвоїми руками
Зазвичай Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚ÐµÑ€Ð¼Ð¾Ñ–Ð·Ð¾Ð»Ñції даху продумуютьÑÑ Ñ‰Ðµ на етапах Ð¿Ñ€Ð¾ÐµÐºÑ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÑ€Ð¾ÐºÐ²Ñної ÑиÑтеми або горищних перекриттів, Ñ– Ñама ÑиÑтема ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð½Ñ‚ÑƒÑ”Ñ‚ÑŒÑÑ Ð¿Ð°Ñ€Ð°Ð»ÐµÐ»ÑŒÐ½Ð¾ Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñ–Ð²Ð½Ð¸Ñ†Ñ‚Ð²Ð°. Ðле Ñкщо раптом, в Ñилу тих чи інших обÑтавин, виÑвлÑєтьÑÑ, що дах у придбаному, наприклад, будинку – зовÑім не утеплена, або ефективніÑть термоізолÑції – Ñвно недоÑтатнÑ, гоÑподарÑм доведетьÑÑ Ð²Ð¿Ñ€Ð¸Ñ‚ÑƒÐ» зайнÑтиÑÑ Ñ†Ð¸Ð¼ питаннÑм ÑамоÑтійно. ОÑÑŒ тоді Ñ– знадобитьÑÑ Ñ–Ð½Ñ„Ð¾Ñ€Ð¼Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ñк утеплити дах будинку Ñвоїми руками, наведена в цій публікації.
ЗміÑÑ‚ Ñтатті
- 1 Ð”Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ необхідно утеплювати дах?ПереглÑнути запиÑ
- 2 Загальні принципи ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð°Ñ…Ñƒ
- 3 Матеріали Ð´Ð»Ñ ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²Ð»Ñ–
- 3.1 Утеплювачі Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²Ð»Ñ–
- 3.2 Плівки та мембрани
- 4 Який шар ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ€Ñ–Ð±Ð½Ð¾?
- 5 ÐŸÑ€Ð¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð°Ñ…Ñƒ
- 5.1 Варіанти поÑлідовноÑті Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ñ–Ñ‚
- 5.2 Важливі нюанÑи Ð·Ð°Ð±ÐµÐ·Ð¿ÐµÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÐµÐ½Ñ‚Ð¸Ð»Ñції покрівлі
- 5.3 ÐамагайтеÑÑ ÑƒÐ½Ð¸ÐºÐ°Ñ‚Ð¸ найпоширеніших помилок!
- 6 Відео: ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð°Ñ…Ñƒ зÑередини матеріалами «УрÑа»
Ð”Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ необхідно утеплювати дах?ПереглÑнути запиÑ
Перш за вÑе, треба дуже точно предÑтавлÑти, наÑкільки важлива необхідніÑть ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð°Ñ…Ñƒ зовні або зÑередини.
- Кліматичні умови в більшоÑті регіонів РоÑÑ–Ñ— ніÑк не назвеш «м’Ñкими» — навіть у південних облаÑÑ‚ÑÑ… нерідко випадають дуже Ñуворі зими. Витрати на Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² холодний період року зазвичай Ñтають переважними, Ñ– «з’їдають» значну чаÑтину Ñімейного бюджету. Ðле при неÑкіÑному утепленні витрати на енергоноÑÑ–Ñ— перетворюютьÑÑ Ð±ÑƒÐºÐ²Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¾ «гроші на повітрÑ».
ПодивітьÑÑ Ð½Ð° приблизну Ñхему теплових втрат не утепленого або недоÑтатньо утепленого приватного будинку:
Ðе має ефективної термоізолÑції дах з покрівлею проÑто «краде» майже третина енерговитрат, витрачених на Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¶Ð¸Ñ‚Ð»Ð°. Безумовно, ні про Ñку економічноÑті мова навіть йти не може. Ðле навіть Ñ– при такому, абÑолютно невиправдане Ð²Ð¸Ñ‚Ñ€Ð°Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÐ¾ÑˆÑ‚Ñ–Ð², Ñтворити дійÑно комфортний мікроклімат в будинку буде практично неможливо.
- З приходом літньої Ñпеки відÑутніÑть термоізолÑції також перетворюєтьÑÑ Ð² Ñерйозну проблему. Велика площа покрівлі працює Ñк Ñвоєрідний «ÑонÑчний колектор», розігріваючиÑÑŒ на Ñонце Ñ– передаючи потім цей потік теплової енергії вниз, в Ð¿Ñ€Ð¸Ð¼Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ð¸Ð½ÐºÑƒ. У підÑумку – в кімнатах літах нічим дихати, або ж кліматична техніка працює з підвищеною інтенÑивніÑтю, що, знову ж таки, призводить до абÑолютно невиправданим витратам.
- ВідÑутніÑть термоізолÑції Ñамим негативним чином позначаєтьÑÑ Ñ– на Ñтані будівельних конÑтрукцій. Звичайна життєдіÑльніÑть людини завжди ÑупроводжуєтьÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð»ÐµÐ½Ð½Ñм великих обÑÑгів водÑної пари, Ñкий на кордоні тепла Ñ– холоду, так званої «точки роÑи» конденÑуєтьÑÑ, перетворюючиÑÑŒ на воду. ПеренаÑÐ¸Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´ÐµÑ€ÐµÐ²’Ñних деталей конÑтрукції даху вологою веде до активізації процеÑів гниттÑ, до деÑтруктуризації деревини з-за циклів Ð·Ð°Ð¼Ð¾Ñ€Ð¾Ð¶ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ– Ð²Ñ–Ð´Ñ‚Ð°Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· поÑвою глибоких тріщин, до поÑви Ñ– розвитку колоній патогенної мікрофлори – цвілі Ñ– грибка, до поÑви гнізд комах.

ВідÑутніÑть термоізолÑції здатне Ñ–Ñтотно Ñкоротити термін Ñлужби вÑієї конÑтрукції даху
УÑтановка термоізолÑції дозволÑÑ” зміÑтити точку роÑи назовні, у верхні шари утеплювача, так, щоб ÑконденÑувалаÑÑ Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ð° практично не потраплÑла на оÑновні неÑучі елементи конÑтрукції даху, а вільно випаровувалаÑÑ Ð² атмоÑферу.
- Ðарешті, термоізолÑÑ†Ñ–Ñ Ð´Ð°Ñ…Ñƒ відкриває можливоÑті найбільш раціонального викориÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ñвних площ. Утеплений горище цілком може Ñтати дуже зручним підÑобним приміщеннÑм, а при доÑтатній виÑоті Ñ– Ð¿Ñ–Ð´ÐºÐ»ÑŽÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ ÑиÑтеми Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ â€“ повноцінної житловою кімнатою.

Ðавіть невеликий за розмірами горище цілком можна перетворити в затишну житлову кімнату.
Зайве Ð¿Ñ€Ð¸Ð¼Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ñ–ÐºÐ¾Ð»Ð¸ не завадить. Рпри дефіциті площі – тим більше, адже облаштувати горище під житлове Ð¿Ñ€Ð¸Ð¼Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² будь-Ñкому випадку буде проÑтіше Ñ– дешевше, ніж будувати з Ð½ÑƒÐ»Ñ ÐºÐ°Ð¿Ñ–Ñ‚Ð°Ð»ÑŒÐ½Ñƒ прибудову.
Загальні принципи ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð°Ñ…Ñƒ
ÐаÑамперед, гоÑподарÑм будинку Ñлід заздалегідь визначитиÑÑ, Ñким чином буде утеплÑтиÑÑ ÐºÐ¾Ð½ÑÑ‚Ñ€ÑƒÐºÑ†Ñ–Ñ Ð´Ð°Ñ…Ñƒ. Тут можливі кілька варіантів.

Різні варіанти термоізолÑції даху будинку
- ПлоÑка покрівлÑ, Ñка не передбачає взагалі ніÑкої горищного приміщеннÑ. У приватному будівництві житлових будинків такий підхід заÑтоÑовуєтьÑÑ Ð½Ð°Ð´Ð·Ð²Ð¸Ñ‡Ð°Ð¹Ð½Ð¾ рідко, тому Ñ†Ñ Ñ‚ÐµÐ¼Ð° в рамках цієї Ñтатті не розглÑдатиметьÑÑ.
- Другий варіант – горищне Ð¿Ñ€Ð¸Ð¼Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ðµ розглÑдаєтьÑÑ Ð³Ð¾ÑподарÑми в ÑкоÑті кориÑної додаткової площі. У цьому випадку оÑновний Ð½Ð°Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ñ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð° ÑкіÑну термоізолÑцію горищного перекриттÑ, Ñ– на ÑÑ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³Ð°Ñ€Ð½Ð¾Ñ— вентилÑції підпокрівельного приміщеннÑ, щоб уникнути ÑÐºÑƒÐ¿Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ньому вологи. Цей варіант ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ð¶ «винеÑемо за дужки» — йому приÑвÑчена окрема публікаціÑ.
Як вчинити, Ñкщо горище плануєтьÑÑ Ð·Ð°Ð»Ð¸ÑˆÐ¸Ñ‚Ð¸ «холодним»?
У цьому випадку утепленню підлÑгає горищне перекриттÑ. Як правильно утеплити Ñтелю під «холодним» горищем – читайте у Ñпеціальній публікації нашого порталу.
- І, нарешті, третій варіант – горищне Ð¿Ñ€Ð¸Ð¼Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ñ‚ÑŒÑÑ Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ñ–Ñтю утепленим. Ð’ цьому випадку ÑиÑтема термоізолÑції буде монтуватиÑÑ Ð±ÐµÐ·Ð¿Ð¾Ñередньо під Ñкатами крівлі. Цю Ñхему можна вважати оптимальною, Ñк забезпечує нормальну ÑÑ‚ÑƒÐ¿ÐµÐ½Ñ ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¶Ð¸Ñ‚Ð»Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾ з верхнього напрÑму, Ñ– Ñк дає, при правильному монтажі, макÑимальну захищеніÑть кроквÑної ÑиÑтеми від дії зовнішніх чинників.
Саме такою Ñхемою ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² оÑновному Ñ– буде приÑвÑчена Ñ†Ñ Ð¿ÑƒÐ±Ð»Ñ–ÐºÐ°Ñ†Ñ–Ñ.
Перш за вÑе, необхідно розібратиÑÑ Ð· принципом ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²ÐµÐ»ÑŒÐ½Ð¸Ñ… Ñкатів. ІÑнує такий поширений термін – «покрівельний пиріг». Подібна назва Ñк не можна краще Ñимволізує багатошаровіÑть термоізолÑційної ÑиÑтеми, причому кожен з шарів по-Ñвоєму важливий, так Ñк виконує певну важливу роль. РозглÑнемо будову «покрівельного пирога» на не Ñамому Ñкладному прикладі.

Принципова будова «покрівельного пирога»
«Фундаментальною оÑновою» завжди Ñ” кроквÑні ноги (поз. 1) – вони виконують роль неÑучої конÑтрукції Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²ÐµÐ»ÑŒÐ½Ð¾Ð³Ð¾ покриттÑ, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð²Ñієї ÑиÑтеми ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² цілому.
Між кроквÑними ногами макÑимально щільно, без зазорів, укладаєтьÑÑ Ñ‚ÐµÑ€Ð¼Ð¾Ñ–Ð·Ð¾Ð»Ñційний матеріал (поз. 2).
Шар утеплювача знизу повинен бути обов’Ñзково прикритий пароізолÑційною плівкою (поз. 3), щоб матеріал не наÑичуєтьÑÑ Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ð¾ÑŽ, водÑними парами, Ñ– не втрачав тому Ñвоїх ÑкоÑтей.
Знизу пароізолÑційну плівку утримує Ñ€ÐµÑˆÐµÑ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ (поз. 4), Ñка Ñтає оÑновою Ð´Ð»Ñ ÐºÑ€Ñ–Ð¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð½ÑƒÑ‚Ñ€Ñ–ÑˆÐ½ÑŒÐ¾Ñ— обробки горищного Ð¿Ñ€Ð¸Ð¼Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ (манÑарди).
Зверху, з боку покрівлі, утеплювач теж закриваєтьÑÑ Ñпеціальним плівковим покриттÑм (поз. 5), але воно вже зовÑім іншої влаÑтивоÑті. Цей шар призначений Ð´Ð»Ñ ÑÑ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³Ñ–Ð´Ñ€Ð¾Ñ–Ð·Ð¾Ð»Ñційного бартеру (при випадковому Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ñ–ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²Ð»Ñ– вода не потрапить в утеплювач), Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°Ñ…Ð¸Ñту термоізолÑції від ерозійного впливу вітру. Ðле, одночаÑно з цим, це Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ повинно Ñтавати перешкодою Ð´Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¾Ð³Ð¾ виходу водÑного пара – конденÑат, що утворюєтьÑÑ Ð½Ð° Ñтику тепла Ñ– холоду, до «точки роÑи» повинен мати вільний вихід в атмоÑферу. Це забезпечуєтьÑÑ Ð·Ð°ÑтоÑуваннÑм Ñпеціальних мембран Ñ– ÑтвореннÑм вентилÑційних зазорів. Ðа даній Ñхемі показано контрпланка (поз. 6), Ñка Ñтворює проÑвіт між утеплювачем Ñ– мембраною. Можуть бути й інші Ñ€Ñ–ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ â€“ про це буде розказано нижче.
У будь-Ñкому випадку, між гідроізолÑційної вітрозахиÑною мембраною Ñ– Ñамим покрівельним покриттÑм завжди повинен ÑтворюватиÑÑ Ð²ÐµÐ½Ñ‚Ð¸Ð»Ñційний зазор. Ð”Ð»Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ по кроквах набиваєтьÑÑ ÐºÐ¾Ð½Ñ‚Ñ€Ð±Ñ€ÑƒÑ (поз. 7) завтовшки не менше 50 мм
Далі, йде Ñ€ÐµÑˆÐµÑ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ (поз. 8) під конкретне покрівельне Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ (поз. 9). Ð ÐµÑˆÐµÑ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ бути розрідженої, тобто бруÑи або дошки монтуютьÑÑ Ð· певним кроком. Ð”Ð»Ñ Ð´ÐµÑких покрівельних покриттів обов’Ñзковою Ñ” Ñуцільна обрешітка. Виконана, наприклад, з вологоÑтійкої фанери або ОСП. У будь-Ñкому випадку вентилÑційний зазор буде забезпечуватиÑÑ.
Як вже говорилоÑÑ â€“ це базова Ñхема. Ðа практиці можуть бути й інші варіанти, більш Ñкладні або, навпаки, дещо Ñпрощені (наприклад, без контрпланок поз. 6), але принцип при цьому не змінюєтьÑÑ.
Матеріали Ð´Ð»Ñ ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²Ð»Ñ–
Вибір матеріалів Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²Ð»Ñ– – оÑобливе питаннÑ, так Ñк від типу термоізолÑції чаÑто залежить Ñ– конÑÑ‚Ñ€ÑƒÐºÑ†Ñ–Ñ Â«Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²ÐµÐ»ÑŒÐ½Ð¾Ð³Ð¾ пирога». Почнемо розглÑд з утеплювачів.
Утеплювачі Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²Ð»Ñ–
- ÐаÑамперед, необхідно відразу «відÑунути в бік» наÑипні матеріали, типу вермикуліту або керамзиту. Ðемає Ñлів, матеріали хороші, чиÑті з точки зору екології, Ñ– відмінно підходÑть Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÑ€Ð¼Ð¾Ñ–Ð·Ð¾Ð»Ñції багатьох будівельних конÑтрукцій. Ðле заÑтоÑовувати Ñ—Ñ… Ð´Ð»Ñ Ñкатної покрівлі – це значить Ñ–Ñтотно уÑкладнювати Ñобі завданнÑ. Забезпечити рівномірний розподіл Ñипучого матеріалу в порожнинах покрівельної конÑтрукції, оÑобливо значущою при крутизні Ñхилу, понад 20-25% — не так проÑто.

Схема ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²Ð»Ñ– з допомогою керамзиту
Безумовно, неможливого в цьому питанні немає. Однак, Ñлід мати на увазі, що коефіцієнт теплопровідноÑті того ж керамзиту не йде ні в Ñке порівнÑннÑ, наприклад, з мінеральною ватою або пінополіÑтиролом, тобто Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, щоб доÑÑгти рівних параметрів ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ€Ñ–Ð±Ð½Ð¾ дуже чималий шар заÑипки. Ð Ñкщо врахувати, що щільніÑть керамзиту вÑе ж Ñ–Ñтотно вище, то конÑÑ‚Ñ€ÑƒÐºÑ†Ñ–Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²Ð»Ñ– вийде надмірно товÑтою Ñ– маÑивною.
ÐаÑипні матеріали гарні Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ð»Ð¾Ð³, Ñтін або перекриттів. Ð Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²Ð»Ñ– вÑе ж Ñ” більш проÑті та ефективні рішеннÑ.
- Ð”Ð»Ñ ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²Ð»Ñ– цілком може викориÑтовуватиÑÑ Ð¿Ñ–Ð½Ð¾Ð¿Ð¾Ð»Ñ–Ñтирол. Цей матеріал відрізнÑєтьÑÑ Ð²Ð¸Ñокими показниками термічного опору, він легкий, зручний в монтажі, легко піддаєтьÑÑ Ð¾Ð±Ñ€Ð¾Ð±Ñ†Ñ–.
Ð”Ð»Ñ ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶ÑƒÑ‚ÑŒ викориÑтовуватиÑÑ Ð´Ð²Ñ– заÑнованих різновиди пінополіÑтиролу – беÑпреÑÑованный, більш відомий Ñк піноплаÑÑ‚, Ñ– екÑтрузіÑ. Хоча екÑтрузійний пінополіÑтирол Ñ– вище за вартіÑтю, перевагу Ñлід віддавати Ñаме йому. Це поÑÑнюєтьÑÑ Ð¾Ñобливою Ñтруктурою матеріалу з закритими порами – панелі набагато міцніше, мають більш виÑокі термоізолÑційні ÑкоÑті, пароводонепроницаемы, тобто Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…, по Ñуті, можна навіть не викориÑтовувати гідроізолÑційні мембрани.
ПіноплаÑÑ‚ дешевше, відноÑитьÑÑ Ð²Ð·Ð°Ð³Ð°Ð»Ñ– до найбільш доÑтупним утеплительным матеріалів. Ðле механічна міцніÑть його невиÑока, Ð²Ð¾Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð³Ð»Ð¸Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¶Ðµ Ñ–Ñтотно більше. Крім того, в піноплаÑÑ‚ дуже люблÑть заводити гнізда гризуни та комахи.
ПорівнÑльні характериÑтики піноплаÑту Ñ– екÑтрудованого пінополіÑтиролу при Ñередній товщині 50 мм
ÐÐ°Ð¹Ð¼ÐµÐ½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ…Ð°Ñ€Ð°ÐºÑ‚ÐµÑ€Ð¸Ñтик матеріалу | ЕкÑтрудований пінополіÑтирол | БеÑпреÑÑованный піноплаÑÑ‚ |
---|---|---|
ІлюÑÑ‚Ñ€Ð°Ñ†Ñ–Ñ | ![]() |
![]() |
Ð’Ð¾Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð³Ð»Ð¸Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ % за обÑÑгом за 30 діб, не більше | 0.4 | 4 |
Ð’Ð¾Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð³Ð»Ð¸Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ % за обÑÑгом за 24 години, не більше | 0.2 | 2 |
ПаропроникніÑть, мг/м×год×Па | 0,018 | — |
ТеплопровідніÑть в Ñухому Ñтані при температурі (25+ -5) С, Ð’Ñ‚/(м× ° Ñ) не більше | 0,028-0,035 | 0,036-0,050 |
Коефіцієнт звукопоглинаннÑ, Дб | 23-27 | 42-53 |
Межа міцніÑть при Ñтатичному вигині, МПа | 0,4-1,0 | 0,07-0,20 |
МіцніÑть на ÑтиÑк при 10% лінійній деформації, МПа, не менше | 0,25-0,50 | 0,05-0,20 |
ЩільніÑть, кг/м2, в межах | 28-45 | 15-35 |
Діапазон робочих температур, оС | Від -50 до +75 | Від -50 до +70 |
ГорючіÑть | Від Г1 (малогорючий, ÑамозгаÑаннÑ) до Г2 (Ñлабо горючий) | Г4 (горючий) |
І той Ñ– інший матеріал практично неможливо ідеально, без щілин або проÑвітів впиÑати в призначені Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ «гнізда» між кроквами, тобто потрібна додаткова Ð³ÐµÑ€Ð¼ÐµÑ‚Ð¸Ð·Ð°Ñ†Ñ–Ñ ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÑŽÐ²Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¾Ð³Ð¾ шару за допомогою монтажної піни.

Ð£Ñ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñхилів покрівлі екÑтрузійним пінополіÑтиролом в два шари. Добре видно заповнені монтажною піною ділÑнки прилÑÐ³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð°Ñ‚ÐµÑ€Ñ–Ð°Ð»Ñƒ до крокв
Ðле головним недоліком утеплювачів на базі пінополіÑтиролу вÑе ж залишаєтьÑÑ Ð²Ð¸Ñока пожежонебезпека, що надзвичайно важливо Ñаме в умовах покрівельної ÑиÑтеми. Жоден з типів пінополіÑтиролу не може вважатиÑÑ Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ñ–Ñтю негорючим, а багато видів піноплаÑту взагалі відноÑÑтьÑÑ Ð´Ð¾ клаÑу Г4, тобто відмінно горÑть Ñ–, плавлÑчиÑÑŒ, поширюють вогонь.

ПінополіÑтирол не тільки здатний горіти, але Ñ– виділÑÑ” при цьому надзвичайно небезпечні токÑичні речовини
Мало того, Ð³Ð¾Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´ÑŒ-Ñкого поліÑтиролу завжди ÑупроводжуєтьÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð»ÐµÐ½Ð½Ñм надзвичайно токÑичних продуктів, здатних викликати Ñильні Ð¾Ñ‚Ñ€ÑƒÑ”Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° хімічні опіки органів диханнÑ. У людей, вдохнувших такий дим, шанÑи врÑтуватиÑÑ Ð¿Ñ–Ð´ Ñ‡Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð¶ÐµÐ¶Ñ– у людей Ñтають мінімальними. Про це варто дуже добре подумати, перш ніж приймати Ñ€Ñ–ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° кориÑть пінополіÑтиролу.
- Оптимальним за вÑіма показниками виглÑдає заÑтоÑÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ñ–Ð½ÐµÑ€Ð°Ð»Ð¾Ð²Ð°Ñ‚Ð½Ð¸Ñ… утеплювачів. Ðле Ñ– тут необхідний правильний підхід.

Шлаковата Ñк утеплювач Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²Ð»Ñ– розглÑдатиÑÑ Ð½Ðµ повинна
— ÐбÑолютно виключаєтьÑÑ Ð·Ð°ÑтоÑÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑˆÐ»Ð°ÐºÐ¾Ð²Ð°Ñ‚Ð¸ – цей матеріал недовговічний, Ñильно вбирає вологу, швидко злежуєтьÑÑ, погано тримає форму, а крім того – має дуже неоднозначний хімічний Ñклад, залежить від ÑкоÑті вихідної Ñировини – доменних шлаків. Дуже чаÑто в такий мінваті надзвичайно виÑокий відÑоток киÑлотноÑті, що веде до активізації корозійних процеÑів на будівельних конÑтрукціÑÑ….

ЯкіÑна Ñкловата – непоганий матеріал, але вÑе ж не позбавлений Ñерйозних недоліків
— Хорошим утеплювачем може бути Ñкловата – вона відноÑно недорога, має хороші показники опору теплопередачі. Ð’Ñе б добре, Ñкщо б не Ñ—Ñ— значні недоліки. Рдо таких можна віднеÑти Ñлабку пружніÑть ÑклÑних волокон – вони ламкі, кришатьÑÑ, що Ñтворює чимало проблем не тільки при монтажі. Ðавіть в період екÑплуатації важко виключити Ð¿Ð¾Ð¿Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÐºÑ€Ð¾Ñ‡Ð°Ñтинок в атмоÑферу житлових приміщень – а це передумови до поÑви алергічних реакцій, оÑобливо у людей, Ñкі мають таку ÑхильніÑть.
Інший Ñ—Ñ— недолік – Ñильне Ð¿Ð¾Ð³Ð»Ð¸Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¸, що зовÑім не добре Ð´Ð»Ñ ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²ÐµÐ»ÑŒÐ½Ð¾Ð³Ð¾. Крім того, Ñкловата вÑе ж Ñхильна до поÑтупового злежуваннÑ, оÑіданнÑ, а це, в Ñвою чергу, веде до Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ— термоізолÑційних характериÑтик.
— Оптимальним варіантом можна вважати викориÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² ÑкоÑті утеплювача блоків базальтової мінеральної вати. Базальтові волокна відрізнÑютьÑÑ Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ñ–Ñтю Ñ– пружніÑтю, тому матеріал не проÑідає з чаÑом, його легко укладати між напрÑмними, балками, Ñтропилами Ñ– Ñ‚. п. Ðлергічних реакцій така вата практично не дає. Спеціальна гідрофобна проÑÐ¾Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð°Ñ‚ÐµÑ€Ñ–Ð°Ð»Ñƒ зводить Ð²Ð¾Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð³Ð»Ð¸Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾ мінімуму. Разом з тим, базальтова вата відмінно пропуÑкає водÑні пари, що дуже важливо Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¾Ñ€Ð¼Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¾Ð³Ð¾ баланÑу в утеплювальної конÑтрукції.

Оптимальний варіант Ð´Ð»Ñ ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²Ð»Ñ– – викориÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±Ð»Ð¾ÐºÑ–Ð² базальтової вати.
Матеріал легко оброблÑєтьÑÑ, відмінно тримає надані йому форми Ñ– розміри. ОÑобливі пружні влаÑтивоÑті чаÑто дозволÑють вÑтановлювати блоки базальтової мінеральної вати взагалі без додаткових кріплень – враÑпор між рейками обрешітки або кроквами.
Мало того, деÑкі виробники, зокрема, ROCKWOOL, випуÑкає надзвичайно зручні Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ð½Ñ‚Ð°Ð¶Ñƒ панелі з підпружиненим краєм (Ñ‚ÐµÑ…Ð½Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ñ–Ñ Â«Ñ„Ð»ÐµÐºÑі»). Такі блоки піÑÐ»Ñ ÑƒÑтановки ÑамоÑтійно надійно фікÑуютьÑÑ Ð¼Ñ–Ð¶ неÑучими елементами каркаÑа.

Ð£ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÑŽÐ²Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ… плит, оÑнащених підпружиненим краєм «флекÑі»
Ðайважливіша гідніÑть мінеральної вати – вогнеÑтійкіÑть. Матеріал відноÑитьÑÑ Ð´Ð¾ категорії негорючих Ñ– не виділÑють при нагріванні небезпечних Ð´Ð»Ñ Ð·Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð²’Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸ речовин.

Один з кращих варіантів – утеплювальні плити ROCKWOOL ЛÐЙТ БÐТТС
Ð’ ÑкоÑті прикладу можна навеÑти характериÑтики утеплювальних плит з кам’Ñної вати ROCKWOOL ЛÐЙТ БÐТТС. Це – універÑальний матеріал, що підходить Ð´Ð»Ñ Ñ€Ñ–Ð·Ð½Ð¸Ñ… видів термоізолÑційних робіт. Як не можна краще підходÑть вони Ñ– Ð´Ð»Ñ ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñхилів даху.
ЕкÑплуатаційні параметри матеріалу | Показники |
---|---|
Коефіцієнт теплопровідноÑті (Ð’Ñ‚/м×°С): | |
— розрахунковий при t = 10 °С | 0,036 |
— розрахунковий при t = 25 °С | 0,037 |
— екÑплуатаційний при умовах «Ð» | 0,039 |
— екÑплуатаційний при умовах «Б» | 0,041 |
Група горючоÑті | ÐГ |
ÐšÐ»Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð¶ÐµÐ¶Ð¾Ð±ÐµÐ·Ð¿ÐµÐºÐ¸ | КМ0 |
ПаропроникніÑть (мг/(м×год×Па), не менше | 0.03 |
Ð’Ð¾Ð»Ð¾Ð³Ð¾Ð¿Ð¾Ð³Ð»Ð¸Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ чаÑтковому зануренні | не більше 1кг/м2 |
- Відмінні результати показують технології Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÑŽÐ²Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ… матеріалів на внутрішні поверхні покрівельних Ñкатів. Зокрема, вÑе чаÑтіше гоÑподарі будинків зупинÑють Ñвій вибір на викориÑтанні напиленого пінополіуретану.

ÐÐ°Ð¿Ð¸Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ–Ð½Ð¾Ð¿Ð¾Ð»Ñ–ÑƒÑ€ÐµÑ‚Ð°Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾ ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° внутрішню поверхню Ñката покрівлі
У контекÑті цієї публікації цей варіант розглÑдатиÑÑ Ð½Ðµ буде, оÑкільки робитьÑÑ Ñтавка на ÑамоÑтійне ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð°Ñ…Ñƒ. Ð Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ñ— технології потрібне Ñпеціальне обладнаннÑ, ÑпорÑдженнÑ, вихідні матеріали. Так Ñ– без доÑвіду роботи виконати подібну термоізолÑцію буде непроÑто.
СучаÑні технології ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ â€“ нанеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ–Ð½Ð¾Ð¿Ð¾Ð»Ñ–ÑƒÑ€ÐµÑ‚Ð°Ð½Ñƒ
За подібною технологією термоізолÑції будівельних конÑтрукцій Ñ‚ÑгнетьÑÑ Â«ÑˆÐ»ÐµÐ¹Ñ„Â» Ñк захоплені, так Ñ– вельми критичних відгуків. РозібратиÑÑ Ð² перевагах Ñ– недоліках ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ–Ð½Ð¾Ð¿Ð¾Ð»Ñ–ÑƒÑ€ÐµÑ‚Ð°Ð½Ð¾Ð¼ допоможе Ñпеціальна Ð¿ÑƒÐ±Ð»Ñ–ÐºÐ°Ñ†Ñ–Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ порталу.
Плівки та мембрани
Ð¡Ñ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Â«Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²ÐµÐ»ÑŒÐ½Ð¾Ð³Ð¾ пирога» передбачає викориÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð»Ñ–Ð²Ð¾Ðº Ñ– мембран різного призначеннÑ. У цьому питанні необхідно чітко предÑтавлÑти, Ñка роль відводитьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ чи іншому бар’єру, так Ñк Ð¿Ð¾Ñ€ÑƒÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ñдку вÑÑ‚Ð°Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð·Ð²ÐµÐ´Ðµ не тільки до Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÑŽÐ²Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ… ÑкоÑтей Ñтворюваної конÑтрукції, але Ñ– до швидкого Ñ—Ñ— Ð¿Ñ€Ð¸Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² повну непридатніÑть.
- Почнемо з гидропароизолÑционной плівки, Ñка кріпитьÑÑ Ð· боку приміщеннÑ. Її Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ â€“ не допуÑтити Ð¿Ñ€Ð¾Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² шар утеплювача водÑних парів, ÐºÐ¾Ð½Ñ†ÐµÐ½Ñ‚Ñ€Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ñ– надлишковий тиÑк Ñких в приміщеннÑÑ…, де проживають люди, зазвичай, набагато вище, ніж на відкритому повітрі.
Ð”Ð»Ñ Ñ†Ð¸Ñ… цілей можуть викориÑтовуватиÑÑ Ð·Ð²Ð¸Ñ‡Ð°Ð¹Ð½Ñ– поліетиленові плівки завтовшки не менше 200 мкм. Добре утримують пар фольговані матеріали, Ñкі, крім цього, здатні відображати тепловий потік у бік приміщеннÑ. ВипуÑкаютьÑÑ Ñ– Ñпеціальні плівки-паробарьери, що предÑтавлÑють Ñобою багатошарову Ñтруктуру з поліпропілену, тканого поліпропіленового полотна Ñ– оÑобливого Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð· віÑкозної Ñкладової, Ñка не дає краплÑÑ… конденÑату ÑкочуватиÑÑ Ð²Ð½Ð¸Ð· – вони при нормальній вентилÑції виÑихають прÑмо на поверхні. До речі, подібні плівки при дотриманні Ñ€Ñду умов можуть заÑтоÑовуватиÑÑ Ñ– Ð´Ð»Ñ ÑÑ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÐµÑ€Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ гідроізолÑційного бар’єру – про це буде Ñказано нижче.

Один з прикладів пароізолÑційної плівки
Ð”Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, щоб при Ñтворенні пароізолÑційного шару не залишалоÑÑ Â«Ð»Ð°Ð·Ñ–Ð²Ð¾ÐºÂ», нахлеÑти полотен, а також Ñ—Ñ… Ð¿Ñ€Ð¸Ð¼Ð¸ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾ поверхонь необхідно герметизувати водоÑтійким Ñкотчем.
- Інша Ñправа – мембрани, що укладаютьÑÑ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑ€Ñ… утеплювача. Їх Ð¿Ñ€Ð¸Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ â€“ не допуÑтити прÑмого Ð¿Ð¾Ð¿Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ñ‚Ð¼Ð¾Ñферної води в утеплювач (наприклад, при пошкодженої покрівлі), захищати матеріал від Ð²Ð¸Ð´ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ð¾Ð¼, але при цьому – не перешкоджати вільному виходу пари, щоб уникнути ÑÐºÑƒÐ¿Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð½Ð´ÐµÐ½Ñату. Залишений над ними вентилÑційний зазор буде ÑприÑти активному випаровуванню вологи в атмоÑферу.
Ðле мембрани також бувають різними, Ñ– це відбиваєтьÑÑ Ð½Ð° загальній «конÑтрукції покрівельного пирога».
— Супердифузійні мембрани зазвичай ÑвлÑють Ñобою нетканий полімерний матеріал з тонких Ñинтетичних волокон, що відрізнÑєтьÑÑ Ð²Ð¸Ñокою паропроникніÑтю, понад 1000 г/м2 на добу. Такі мембрани, в Ñвою чергу, можуть бути однобічного типу – необхідно Ñтежити, щоб була звернена вгору потрібна Ñторона (зазвичай з логотипом виробника), або двоÑторонніми, ÑƒÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ñких може проводитиÑÑ Ð´Ð¾Ð²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¾, будь-Ñкою Ñтороною вгору.
— Дифузійні мембрани – Ñк правило, це полімерні (поліетиленові або поліпропіленові) плівки з дрібної перфорацією. Мініатюрні отвори пропуÑкають пар, але вода, унаÑлідок влаÑтивого їй поверхневого натÑгу, в них проÑочитиÑÑ Ð·Ð²ÐµÑ€Ñ…Ñƒ не зможе. Такі мембрани значно дешевше, правда, Ñ– паропропуÑкна здатніÑть у них вже нижче.

Приклади Ñупердифузійної мембрани та мембран дифузійної
ОÑобливоÑті заÑтоÑÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð¸Ñ… чи інших мембран, а також те, Ñк вони впливають на конÑтрукцію «покрівельного пирога» будуть виÑвітлені нижче.
Який шар ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ€Ñ–Ð±Ð½Ð¾?
Тепер, Ñкщо утеплювальний матеріал обраний, прийшла пора визначитиÑÑ, Ñкий шар термоізолÑції необхідний. Можна ÑкориÑтатиÑÑ Ð·Ñ€Ð°Ð·ÐºÐ°Ð¼Ð¸ рекомендаціÑми, але вÑе ж краще провеÑти неÑкладний розрахунок – він з виÑокою точніÑтю покаже товщину необхідного утепленнÑ. ÐедоÑтатніÑть шару заважатиме Ñтворенню комфортного мікроклімату. РнадмірніÑть – теж не потрібна – це зайві витрати Ñ– зоÑÐµÑ€ÐµÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñього «покрівельного пирога».
Отже, Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ щоб в житловому будинку забезпечувавÑÑ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ…Ñ–Ð´Ð½Ð¸Ð¹ мікроклімат навіть у найÑуворіші зими, опір теплопередачі будівельних конÑтрукцій (Ñтін, підлог, покриттів, перекриттів тощо) має відповідати розрахунковим нормативним значеннÑм. Ці параметри вÑтановлені СÐиП Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ регіону, в залежноÑті від кліматичних умов. Приводити таблиці немає ÑенÑу – вона зайнÑла б надто багато міÑцÑ. Краще розміÑтити карту – Ñхему території РоÑÑ–Ñ—, за Ñкою буде неÑкладно відшукати потрібний табличний параметр.

Карта-Ñхема території РФ зі значеннÑми нормованого опору теплопередачі
Ð’ нашому випадку, раз утеплюєтьÑÑ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²Ð»Ñ, Ñ– плануєтьÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ñ€Ð¸Ñтовувати горищне Ð¿Ñ€Ð¸Ð¼Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ролі кориÑної площі, беретьÑÑ Ñ‡ÐµÑ€Ð²Ð¾Ð½Ðµ Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ â€“ Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ–Ð².
Отже, Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¾Ð¼Ð¾. Воно повинно ÑкладатиÑÑŒ з Ñуми значень термічного опору вÑÑ–Ñ… верÑтв «покрівельного пирога», Ñкі задіÑні в термоізолÑції.
Rтаб = R1 + R2 + … + Rn
R1 Ñ– далі, до Rn – опір кожного з шарів конÑтрукції. Ðле в нашому випадку – Ñ—Ñ… не так Ñ– багато. Ð’Ñерйоз можна розглÑдати тільки Ñам утеплювач, та внутрішню обробку горищного приміщеннÑ. (дерево, вагонка, гіпÑокартон, тощо) а от Ñаме покрівельне покриттÑ, Ñким би воно не було, в цьому ніÑкої учаÑті не приймає, так Ñк відокремлене вентилÑційним проÑвітом з вільною циркулÑцією повітрÑ.

Покрівельне Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ проведенні розрахунків термічного опору не враховуєтьÑÑ, так Ñк відокремлене вентилÑційним проÑвітом.
Ð—Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ð¿Ð¾Ñ€Ñƒ Rn (м2×°С/Ð’Ñ‚) виражаєтьÑÑ Ñ„Ð¾Ñ€Ð¼ÑƒÐ»Ð¾ÑŽ — відношеннÑм товщини шару до коефіцієнта теплопровідноÑті матеріалу його виготовленнÑ.
Rn = δn / λn
δn – товщина шару в метрах.
λn – коефіцієнт теплопровідноÑті матеріалу.
Так Ñк в нашому випадку приймаємо в розрахунок тільки два шару утеплювача Ñ– внутрішнього Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñтін (Ñкщо воно Ñуцільне), то формула обчиÑÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ…Ñ–Ð´Ð½Ð¾Ñ— товщини термоізолÑції виходить такою:
δут = (Rтаб – 0,16 – δоб / λоб) × λут
0,16 – це приблизний рівень термічного опору Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ñ Ð· обох Ñторін «покрівельного пирога».
δут Ñ– λут – товщина Ñ– коефіцієнт теплопровідноÑті утеплювача;
δоб Ñ– λоб – ті ж параметри, але Ð´Ð»Ñ Ð²Ð½ÑƒÑ‚Ñ€Ñ–ÑˆÐ½ÑŒÐ¾Ñ— обшивки утеплених Ñкатів.
ОÑÑŒ тепер, маючи необхідні табличні дані, вимірÑвши товщину шару внутрішньої обробки Ñ– враховуючи коефіцієнт теплопровідноÑті обраного утеплювача, неÑкладно знайти Ñ– необхідну товщину термоізолÑційного шару. Ð¦Ñ Ð·Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð½Ñ–Ñть закладена в розташовані нижче калькулÑтор розрахунку – так буде проÑтіше Ð´Ð»Ñ Ñ‡Ð¸Ñ‚Ð°Ñ‡Ð°.
КалькулÑтор розрахунку необхідної товщини ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñхилів покрівлі
Отримане Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾ÐºÑ€ÑƒÐ³Ð»ÑŽÑŽÑ‚ÑŒ у більшу Ñторону Ñ– призводÑть до Ñтандартних випуÑкаєтьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð²Ñ‰Ð¸Ð½Ð°Ð¼ обраного утеплювального матеріалу. Дуже чаÑто доводитьÑÑ Ð·Ð°ÑтоÑовувати двошарове ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ â€“ про це мова піде нижче.
ÐŸÑ€Ð¾Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð°Ñ…Ñƒ
Зазвичай розрахунки майбутньої ÑиÑтеми ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð°Ñ…Ñƒ проводÑтьÑÑ Ð·Ð°Ð·Ð´Ð°Ð»ÐµÐ³Ñ–Ð´ÑŒ, ще на Ñтадії Ð¿Ñ€Ð¾ÐµÐºÑ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñамої покрівельної конÑтрукції. Справа в тому, що набагато зручніше заздалегідь передбачити розміри термоізолÑційного матеріалу Ñ– відповідно з цим задати крок уÑтановки кроквÑних ніг. Ðаприклад, плануєтьÑÑ Ð·Ð°ÑтоÑÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±Ð»Ð¾ÐºÑ–Ð² базальтової вати шириною 600 мм Крокви вÑтановлені з таким же кроком, а за рахунок товщини бруÑа проÑвіт між ними Ñтановить близько 550 мм – прекраÑний параметр, щоб враÑпор, макÑимально щільно уклаÑти термоізолÑцію.
Грає роль Ñ– виÑота бруÑа кроквÑної ноги. Її має виÑтачити Ð´Ð»Ñ ÑƒÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÑŽÐ²Ð°Ñ‡Ð° Ñ– залишеннÑ, при необхідноÑті, додаткового вентилÑційного зазору. Бувають Ñитуації, коли Ð±Ñ€ÑƒÑ Ð´Ð¾Ð²Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ñ‰ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸ вгору, прибиваючи до нього додаткові рейки (один з таких варіантів був показаний на Ñхемі «покрівельного пирога»).
Ð’ÑÑ– дерев’Ñні деталі покрівельної конÑтрукції повинні заздалегідь пройти відповідну обробку Ñпеціальними Ñкладами, що забезпечують Ð¿Ñ–Ð´Ð²Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ ÑтійкоÑті деревини до біологічного Ñ€Ð¾Ð·ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ– до займаннÑ.

Обробка кроквÑної ÑиÑтеми антиÑептичної та протипожежної проÑоченнÑм
Варіанти поÑлідовноÑті Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ñ–Ñ‚
Ð’ Ñкому напрÑмку веÑти роботу по Ñтворенню «покрівельного пирога»? Ðа цей рахунок єдноÑті думок немає. Ðачебто напрошуєтьÑÑ Ð¿Ð¾ÑлідовніÑть знизу вгору, при Ñкій наÑтил покрівлі Ñтане завершальним «акордом». Однак, Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ð³Ð¾ підходу необхідно Ñпрогнозувати доÑить тривалий погожий період, так Ñк наврÑд чи вийде повніÑтю змонтувати утепленнÑ, заÑтелити його мембраною, виконати необхідну обрешітку (а іноді ще й контррейки) Ñ– заÑтелити покрівлю протÑгом одного – двох днів. Радже навіть одна неÑподівана грозова хмара здатна геть зіпÑувати вÑÑŽ роботу – промочити наÑкрізь утеплювач, привівши його в непридатніÑть. Крім того, при такому підході оÑновні роботи по утепленню покрівлі доведетьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚Ð¸ на виÑоті, що далеко не завжди зручно Ñ– безпечно.

Різні підходи до роботи: Ñпочатку утепленнÑ, а потім гідроізолÑÑ†Ñ–Ñ (зліва), або навпаки (праворуч).
З цієї точки зору здаєтьÑÑ Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆ вигідним Ñ– надійним Ñпочатку забезпечити надійну гідроізолÑцію конÑтрукції даху – кріпленнÑм мембрани, монтажем обрешітки Ñ–, можливо, відразу ж Ñ– наÑтилом покрівельного покриттÑ. ПіÑÐ»Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ з’ÑвлÑєтьÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ñ–Ñть, абÑолютно не побоюючиÑÑŒ примх погоди, без оÑобливого поÑпіху, займатиÑÑ Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñми утепленнÑ, працюючи знизу, безпечних Ñ– зручних умовах, розташувавшиÑÑŒ на горищному перекритті.
Втім, нерідко траплÑютьÑÑ Ñитуації, коли Ñкий-небудь ÑпоÑіб Ñтає єдино можливим. Характерний приклад – двошарове ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð· виноÑом другого шару на зовнішню Ñторону кроквÑної ÑиÑтеми. Ртакий випадок аж ніÑк не Ñ” рідкіÑтю – подібна Ñхема дозволÑÑ” знизити до мінімуму кількіÑть міÑтків холоду, а крім того, заощадити кориÑний проÑтір у тіÑному манÑардному приміщенні. Типовий приклад показаний на Ñхемі нижче:

Схема двошарового ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²Ð»Ñ– з виноÑом другого шару на зовнішню Ñторону кроквÑної ÑиÑтеми
При такому підході роботи будуть веÑтиÑÑ Ð² такому порÑдку:
Першим ділом на крокви (поз. 3) з боку горища закріплюєтьÑÑ Ð¿Ð°Ñ€Ð¾Ñ–Ð·Ð¾Ð»Ñційна плівка (поз. 1). Її зазвичай наÑтилають горизонтальними Ñмугами, поÑтупово рухаючиÑÑŒ зверху вниз, з обов’Ñзковим дотриманнÑм напуÑку полотен не менше 100÷150 мм, Ñ– герметизацією цих нахлеÑтів водоÑтійким будівельним Ñкотчем. Обов’Ñзково герметизуютьÑÑ Ð²ÑÑ– міÑÑ†Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¼Ð¸ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð»Ñ–Ð²ÐºÐ¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð´Ð¾ інших поверхонь – Ñтін, підлоги, труб Ñ– Ñ‚. п.
ЧаÑто на цьому ж етапі виконують внутрішню обшивку (поз. 2) горищного Ð¿Ñ€Ð¸Ð¼Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ (манÑарди). Ðа предÑтавленій Ñхемі Ñ” невелика неточніÑть – не рекомендуєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ‚Ð¸Ñкати обшивку прÑмо до пароізолÑції, так Ñк це може викликати ÑÐºÑƒÐ¿Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð³ÐºÐ¾Ñті в цій вузькій, провітрюваній щілини. Розумніше буде набити на крокви, рейки товщиною хоча б 10÷20 мм або змонтувати контробрешетку такої ж товщини, з кроком в залежноÑті від обраного матеріалу. ПіÑÐ»Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ можна буде Ñміливо обшивати внутрішнє приміщеннÑ.
Ð’ÑÑ– подальші роботи будуть виконуватиÑÑ Ð²Ð¶Ðµ зверху.
Між крокв, на наÑтеленную пароізолÑцію, укладаютьÑÑ Ð¿Ð»Ð¸Ñ‚Ð¸ утеплювального матеріалу (поз. 4), макÑимально щільно, без Ð·Ð°Ð»Ð¸ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñвітів. За задумом, Ñ—Ñ… товщина повинна бути дорівнює виÑоті кроквÑної бруÑа. Ðаприклад, укладаютьÑÑ Ð¿Ð»Ð¸Ñ‚Ð¸ мінеральної вати товщиною 150 мм, а розрахунки показують, що Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ð´Ñ–Ð¹Ð½Ð¾Ñ— термоізолÑції необхідний шар у 200 мм. Значить, будемо додавати ще один шар 50 мм зверху.
Ð”Ð»Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Ñтропила перпендикулÑрно їм набиваютьÑÑ Ð±Ñ€ÑƒÑки обрешітки (поз. 5) потрібної виÑоти (у нашому випадку – 50 мм). Крок між бруÑками повинен забезпечувати щільну уÑтановку утеплювальних плит (поз. 6) – про це вже згадувалоÑÑ Ð²Ð¸Ñ‰Ðµ. Крім того, намагаютьÑÑ Ð¿Ð»Ð¸Ñ‚Ð¸ викладати таким чином, щоб перекривалиÑÑ Ñтики утеплювача першого Ñ€Ñду – так зводÑтьÑÑ Ð´Ð¾ мінімуму міÑтки холоду.

ÐаÑтил гідроізолÑційної дифузійної мембрани
ÐаÑтупним кроком наÑтилаєтьÑÑ Ð³Ñ–Ð´Ñ€Ð¾Ñ–Ð·Ð¾Ð»Ñційна паропроникна мембрана (поз. 7). Вона кріпитьÑÑ Ñкобами Ñтеплера до дерев’Ñних деталей. ÐаÑтилають Ñ—Ñ— горизонтальними Ñмугами, переміщаючиÑÑŒ від карнизних звиÑів до конька. Таким чином, кожне верхнє полотно буде знаходити на нижнє, забезпечуючи при необхідноÑті Ñтік вологи вниз. ÐапуÑку при цьому повинен Ñтановити не менше 100 ÷ 150 мм (чаÑто на мембрані нанеÑена Ð»Ñ–Ð½Ñ–Ñ Ð½Ð°Ð¿ÑƒÑку полотен). Обов’Ñзково звертають увагу на «робочу» Ñторону мембрани — з цим помилÑтиÑÑ Ð½Ðµ можна. По мірі наÑтилу мембрани, вона додатково фікÑуєтьÑÑ ÐºÐ¾Ð½Ñ‚Ñ€Ð±Ñ€ÑƒÑÑŒÑми (поз. 8) Ñкі, по Ñуті, Ñ– ÑтворÑть той Ñамий вентилÑційний зазор між мембраною Ñ– покрівлею. Його виÑота має бути не менше 50 мм
Поверх контрбруÑьев монтуєтьÑÑ Ñ€ÐµÑˆÐµÑ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ (поз. 9), з параметрами, залежними від обраного покрівельного покриттÑ. І вже оÑтаннім кроком Ñтане, влаÑне, наÑтил покрівлі.
До речі, ÑкіÑні мембрани цілком здатні Ñтати надійною тимчаÑової захиÑтом утеплювальної ÑиÑтеми, тобто Ð¿Ð¾Ð³Ñ–Ñ€ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð³Ð¾Ð´Ð¸ Ñтають не так фатальні.
РоÑÑŒ – зовÑім протилежна ÑитуаціÑ, коли другий шар ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÑ€Ñ–Ð¿Ð¸Ñ‚ÑŒÑÑ Ð·Ñередини:

Ð£Ñ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ð¶ двошарове, але другий шар кріпитьÑÑ Ð· боку горищного приміщеннÑ
При такому підході, напевно, буде вигідніше почати з ÐºÑ€Ñ–Ð¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³Ñ–Ð´Ñ€Ð¾Ñ–Ð·Ð¾Ð»Ñції Ñ– обрешітки, можливо – Ñ– відразу змонтувати Ñ– покрівельне покриттÑ. Рпотім переміÑтитиÑÑ Ð½Ð° горище Ñ– продовжувати роботи там, у поÑлідовноÑті: ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ â€“ оÑновний шар, Ñ€ÐµÑˆÐµÑ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ–Ð´ другий шар, уÑтановка другого шару термоізолÑції, наÑтил пароізолÑції, контррейки або Ñ€ÐµÑˆÐµÑ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ–Ð´ обшивку Ñ–, нарешті, обшивка Ñхилів зÑередини обраним матеріалом.
При одношаровому утепленні можливі обидва варіанти поÑлідовноÑті Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÑŽÐ²Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ…, гідроізолÑційних Ñ– покрівельних робіт.
Важливі нюанÑи Ð·Ð°Ð±ÐµÐ·Ð¿ÐµÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÐµÐ½Ñ‚Ð¸Ð»Ñції покрівлі
Як вже говорилоÑÑ, Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ щоб волога могла вільно випаровуватиÑÑ Ð² атмоÑферу, між паропроницаемой мембраною Ñ– покрівельним покриттÑм в будь-Ñкому випадку повинен залишатиÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñвіт не менше 50 мм. Однак, у Ñ€Ñді випадків Ñ– цього недоÑтатньо. Тут можливі три варіанти:
- При викориÑтанні ÑкіÑної Ñупердифузійної мембрани з паропроникніÑтю понад 1200 г/м2 (у деÑких може доходити навіть до 4 – 5 тиÑÑч грам), проÑвіту між нею Ñ– шаром утеплювача не потрібно – волога зможе знайти Ñобі вільний вихід.
- Якщо заÑтоÑовуютьÑÑ Ð´Ð¸Ñ„ÑƒÐ·Ñ–Ð¹Ð½Ñ– мембрани ÑкіÑтю «Ñкромніші», з паропроникніÑтю менше 1000 г/м2, то між ними Ñ– утеплювачем обов’Ñзковий ще один вентилÑційний зазор, хоча б 20 ÷ 40 мм. Це можна забезпечити збільшеннÑм виÑоти кроквÑної бруÑа або нарощуваннÑм його планкою потрібної виÑоти.
При кріпленні мембрани до крокв у такій Ñитуації, не Ñлід Ñ—Ñ— натÑгувати – вона має кілька провиÑати, щоб при зниженні температури не відбулоÑÑ Ñ€Ð¾Ð·Ñ€Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð°Ñ‚ÐµÑ€Ñ–Ð°Ð»Ñƒ (показано на ілюÑтрації, правий фрагмент).

Ð—Ð°Ð±ÐµÐ·Ð¿ÐµÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð¸ÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¼ÐµÐ¼Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð¸ (ліворуч) Ñ– найпроÑтіший кондуктор Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð±Ð¼ÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñадки утеплювального блоку.
Ð Ñк забезпечити те, щоб при укладанні утеплювальних плит між кроквами знизу забезпечити необхідний проÑвіт над ними? ВирішуєтьÑÑ Ñ†Ðµ приÑтроєм нехитрого кондуктора (на ілюÑтрації – правий фрагмент). Ðа нудній виÑоті набиваютьÑÑ Ð¼Ð°Ð»ÐµÐ½ÑŒÐºÑ– гвоздики, між Ñкими натÑгаєтьÑÑ Ð² перпендикулÑрному Ñ– діагональному напрÑмках волоÑінь. До речі, таким же чином можна вирішити Ñ– Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð¸Ð¼Ñ‡Ð°Ñової фікÑації утеплювальних блоків знизу, коли, наприклад, із-за малої крутизни Ñхилу або недоÑтатньо щільного прилÑÐ³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾ крокв вони норовлÑть випаÑти вниз.
- Ðарешті, третій випадок, коли через відÑутніÑть можливоÑті Ð¿Ñ€Ð¸Ð´Ð±Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¸Ñ„ÑƒÐ·Ð½Ð¸Ñ… мембран доводитьÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸ підпокрівельну гідроізолÑцію з плівкового матеріалу, не володіє паропроникними влаÑтивоÑÑ‚Ñми.
У цьому випадку також забезпечуєтьÑÑ Ð½Ð°ÑвніÑть двох вентилÑційних зазорів, але Ñ—Ñ… виÑоту вже Ñлід збільшити до 60÷80 мм. до Речі такий похід нерідко практикуєтьÑÑ Ð² тих випадках, коли Ð´Ð»Ñ Ð·Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð½ÐµÑучої здатноÑті викориÑтовуютьÑÑ ÐºÑ€Ð¾ÐºÐ²Ð¸ з бруÑа великої виÑоти, набагато перевершує товщину необхідного утепленнÑ. ВикориÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð¸Ñ… дифузійних мембран у такій Ñитуації виглÑдає проÑто нерентабельним.
При будь-Ñкій Ñхемі обов’Ñзково повинні бути передбачені шлÑху вільного Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ñ Ð²Ñ–Ð´ карнизного звиÑу до коника даху. Ðа карнизному звиÑÑ– передбачаютьÑÑ Ñ‰Ñ–Ð»Ð¸Ð½Ð¸ Ð´Ð»Ñ Ð²ÐµÐ½Ñ‚Ð¸Ð»Ñції підпокрівельного проÑтору, Ñкі можуть бути потім закриті, наприклад, підшивкою перфорованих Ñофітів. Вгорі, на конику, також повинен бути вільний вихід Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ñного потоку. Це забезпечуєтьÑÑ Ð°Ð±Ð¾ конÑтрукцією Ñамого коника, або уÑтановкою Ñпеціальних вентилÑційних віконець-колпаков.

Ðеобхідно передбачити вільний рух Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ñ Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°Ð±ÐµÐ·Ð¿ÐµÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÐµÐ½Ñ‚Ð¸Ð»Ñції. Знизу карнизні звіÑи можна закрити перфорованими Ñофітами
Якщо Ñхема передбачає два вентилÑційних проÑвіту, над Ñ– під мембраною, то Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ð¶Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ потоку також необхідно продумати шлÑÑ… вільного виходу. Якщо викориÑтовуєтьÑÑ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð° Ñупердифузійна мембрана, то це – не принципово. Ð’ будь-Ñкому іншому випадку в гребеневої чаÑтини повинен бути зроблений розріз шириною не менше 20 мм
ÐамагайтеÑÑ ÑƒÐ½Ð¸ÐºÐ°Ñ‚Ð¸ найпоширеніших помилок!
Має ÑÐµÐ½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÑ€Ð°Ñ…ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸ найбільш поширені помилки, що допуÑкаютьÑÑ Ð½Ð¾Ð²Ð°Ñ‡ÐºÐ°Ð¼Ð¸ при утепленні Ñхилів покрівлі.
- Ðевиправдана ÐµÐºÐ¾Ð½Ð¾Ð¼Ñ–Ñ Ð½Ð° утеплительном матеріалі. Запропонований вище розрахунок показує мінімально допуÑтиму товщину, Ñку завжди доводитьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸Ð²Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚Ð¸ до Ñтандартним розмірам тільки в БІЛЬШУ Ñторону. ÐедоÑтатніÑть термоізолÑції – це неминучі енергетичні втрати.
- ÐедоÑÑ‚Ð°Ñ‚Ð½Ñ ÑƒÐ²Ð°Ð³Ð° Ñкладних ділÑнках покрівлі, наприклад, міÑць з’Ñ”Ð´Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñтропил із мауерлатів. У цих облаÑÑ‚ÑÑ… чаÑто залишаютьÑÑ Ð½Ðµ заповнені утеплювачем порожнини, Ñкі Ñтають не те що «міÑтками», а Ñправжніми «магіÑтралÑми» холоду.
- При викориÑтанні жорÑтких утеплювачів (пінополіÑтиролу) – нещільне прилÑÐ³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð°Ð½ÐµÐ»ÐµÐ¹ до дерев’Ñним конÑтрукціÑм Ñ– між Ñобою. Ð’ÑÑ– проÑвіти повинні або конопатитьÑÑ Ñ„Ñ€Ð°Ð³Ð¼ÐµÐ½Ñ‚Ð°Ð¼Ð¸ матеріалу, або заповнюватиÑÑ Ð¼Ð¾Ð½Ñ‚Ð°Ð¶Ð½Ð¾ÑŽ піною, щоб не залишалоÑÑ Ð½Ð°Ð²Ñ–Ñ‚ÑŒ дрібних щілин. Краще викориÑтовувати Ñ– конопатку, Ñ– піну.
- ВикориÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ ÐºÑ€Ð¾ÐºÐ²Ñної ÑиÑтеми Ñ– обрешітки непроÑушенной деревини. Пиломатеріали повинні пройти Ð¿Ñ€Ð¾Ñ†ÐµÑ ÑушіннÑ, та допуÑтимий рівень вологоÑті в них — не більше 20%. Має ÑÐµÐ½Ñ Ð¿Ñ–ÑÐ»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð´Ð±Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð°Ñ‚ÐµÑ€Ñ–Ð°Ð»Ñƒ дати йому можливіÑть додатково підÑохнути, забезпечивши Ð´Ð»Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ необхідні умови. При цьому категорично заборонено закривати штабель поліетиленовою плівкою.
- ÐедоÑÑ‚Ð°Ñ‚Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð²Ñ‰Ð¸Ð½Ð° вентилÑційних проÑвітів. ÐŸÐ¾Ñ€ÑƒÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð¾Ñ€Ð¼Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¾Ñ— вентилÑції завжди призводить до ÑÐºÑƒÐ¿Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð³ÐºÐ¾Ñті, надзвичайно небезпечною Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²ÐµÐ»ÑŒÐ½Ð¾Ñ— конÑтрукції.

Ðе забувайте про вентилÑційний розрив мембрани в облаÑті коника!
- Ð†Ð³Ð½Ð¾Ñ€ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¸Ð¼Ð¾Ð³Ð¸ забезпечити розрив у шарі гідроізолÑції в районі коника. Ð’ результаті такого ÑƒÐ¿ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñƒ верхній точці неминуче утворюєтьÑÑ Â«Ð¼Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ð¹ купол», Ñкий даÑть початок Ð³Ð½Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð´ÐµÑ€ÐµÐ²Ð¸Ð½Ð¸ на наÑтільки важливо ділÑнці кроквÑної ÑиÑтеми.
- І, нарешті, ніколи не Ñлід випуÑкати з уваги те, що горищне приміщеннÑ, утеплене за подібною технологією, з викориÑтаннÑм внутрішньої пароізолÑції, перетворюєтьÑÑ Ð² ÑкуÑÑŒ подобу «термоÑа». Щоб не перетворювати його в Ñправжній «парник», обов’Ñзково повинна бути передбачена ефективна ÑиÑтема вентилÑції, природного, або навіть примуÑовою.
Ðа Ð·Ð°Ð²ÐµÑ€ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñтатті – невеликий відео-урок з ÑƒÑ‚ÐµÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñкатної покрівлі