Стельовий плінтус для натяжних стель види

Натяжні стелі – це дуже вдале та практичне вирішення питання оформлення інтер’єру приміщень. Їх установкою вирішується відразу Ñ– проблеми неестетичного вигляду стельових перекриттів, Ñ– декоративної обробки кімнати. Єдине, що потрібно буде ще передбачити – закриття просвітів, що залишаються по периметру приміщення в місцях монтажу профілів Ñ– самого полотна. Цю роль на себе беруть спеціальні плінтуси.

Щоб вибрати з именующегося в асортименті магазинів стельовий плінтус для натяжних стель види яких істотно різняться між собою і за конструкцією, і за матеріалом, і за технологією кріплення, для початку потрібно розібратися, які існують профілі для монтажу полотен. Від цього, в основному, буде залежати те, який тип плінтуса для оформлення периметра стелі необхідно вибрати. Тому і потрібно почати розгляд з різновидів профілів (багета), використовуваних для кріплення самого натяжної полотна.

Профілі для монтажу натяжної стелі

Конструкція натяжних стель, загалом, проста – вона складається з плівки ПВХ, яка розтягується Ñ– закріплюється в спеціальні металеві або пластикові профілі, монтовані до стін під поверхнею капітального стельового перекриття. Ці натяжні полотна призначені для поверхонь, що мають значні дефекти, які складно усунути іншими способами. Плівка здатна надати поверхні ідеально рівний вигляд, а плінтус, який закріплюється по периметру полотна, нерідко ще й підкреслює стиль всього інтер’єру.

Найчастіше профілі (багет) виробляються довжиною до 2500 мм і нарізаються при необхідності на потрібні відрізки в процесі монтажу, а також підганяють по кутах.

Багет міцно фіксується на стіні (іноді – і на стелі) за заздалегідь відбитої, ідеально рівною по горизонталі лінії, і тільки після повного монтажу в нього закріплюється з допомогою шпателя полотно, яке потім під впливом нагрітого повітря розтягується в рівну гладку поверхню.

Закріплення полотна в профілях настільки надійне і міцне, що при розтягуванні воно здатне витримати вагу до 100 кг на один квадратний метр. Крім цього, дуже часто матеріал, з якого воно виготовлене, є водонепроникним. Завдяки таким його якостям, натяжна стеля в змозі витримати навіть досить велику кількість води в аварійних ситуаціях, наприклад, при затопленні з верхніх поверхів. Саме тому такі стелі вважаються оптимальним вибором для ванних кімнат.

При виникненні подібної проблеми, Ñ—Ñ— зможе без праці ліквідувати викликаний майстер, який призведе стеля в порядок. У цьому випадку натяжний полотно виступить ще й захисним бар’єром, здатною вберегти від псування водою меблі Ñ– речі, що знаходяться в кімнаті.

Типи профілів для натяжних стель

Профілі поділяють на кілька типів за місцем кріплення і функціональності. Вони бувають настінні, стельові, спеціальні та розділові.

• Стіновий профіль частіше інших застосовується для монтажу такої стельової конструкції. Його закріплюють по периметру кімнати на стіни – він навіть трохи нагадують профіль для підвісних систем.

• Стельовий тип профілю використовується в тих випадках, коли немає можливості за якимись причинами закріпити його на стіни.

• Спеціальні профілі застосовуються для певних сполук у складних конструкціях.
• Розділові багети призначені для монтажу натяжної стелі на великих площах, які перевищують 60 кв. м., так як в цьому випадку велика ймовірність появи його провисання.

Крім того, без розділових профілів не обійтися при зборі стелі з різних за кольором або фактурі полотен – є можливість кріплення двох полотен – з двох сторін. Цей тип багета застосовується тільки в комплексі з стельовим профілем.

Крім цього, проводяться так звані видимі і невидимі профілі.

• Видимим багет називається тому, що частина його залишається видно вже при натягнутому полотні, Ñ– ось на неї Ñ– встановлюється гнучкий плінтус (вставка).

• Невидимий ж профіль повністю ховається під натягнутим полотном, а при необхідності, ця конструкція обрамляється одним з декоративних плінтусів, які приклеюються до стіни.

Види кріплень полотен натяжних стель

Існує три виду закріплення полотна в закріплених на стіні профілях — це штапікова, гарпунна і клинова.

Кожен з видів має свої плюси і мінуси, які слід знати при виборі системи.

Гарпунної кріплення

Гарпунної кріплення натяжних полотен вважається самим надійним з усіх існуючих, однак, і самим дорогим. Монтаж за цією технологією здійснюється наступним чином:

Сама плівка натяжної стелі оснащена по всьому периметру окантовкою, виготовленої з міцного пластику або металу, що має форму гачка (гарпуна). За допомогою цього гака полотно закріплюється всередині профілю. Використовуючи цю технологію, майстер має можливість зменшувати розмір полотна в процесі його монтажу, так як його натяг відбувається під час закріплення в багеті.

Закріпивши плівку по всьому периметру, її прогрівають, і в міру остигання вона натягується і перетворюється на рівну поверхню.

У багеті передбачений особливий профільний елемент, на який встановлюється спеціально призначений для цієї системи плінтус (нащельник). Його встановлення є завершальним етапом процесу монтажу.

Штапіковий кріплення

Це – найдоступніша за ціною система кріплення, розроблена в Росії. Використовуючи її, потрібно брати плівку для натягу трохи більшого розміру, ніж площа стелі. У такій конструкції профілі закріплюються на стіні під самою стелею, не більше півтора сантиметрів нижче його. Далі, краї полотна заправляються в багет, приблизно таким же чином, як би воно ховалося під звичайний стельовий пінопласт бордюр.

Кріплення полотна в профілі може також проводитися за допомогою гнучких вставок — це відбувається в тих випадках, якщо в кутах площині є невеликі викривлення.

Перевага цього кріплення полягає в тому, що можна завжди легко дістатися до основної стелі, при необхідності провести проводку або виконати які-небудь ремонтні роботи.

Клинове кріплення

Клинову систему кріплення плівки можна назвати вдалим поєднанням якості і ціни. Щоб виконати монтаж цієї конструкції по периметру кімнати, на відстані приблизно 30 мм від капітального стелі на стінах встановлюється спеціальний металевий профіль.

Далі, частину полотна заправляється в профіль, підігрівається теплим повітрям, а потім спеціальними клинами краю плівки затискаються в багеті. Після того, як полотно буде встановлено і остаточно охолоне, вона розправиться до ідеально рівної поверхні.

По завершенні монтажу надлишки плівки зрізаються або ж ховаються під плінтусами.

Клинова система кріплень дещо дорожче, ніж штапікова, але забезпечить більш високу надійність фіксації плівки у багеті. Її також можна встановлювати при дещо викривлених поверхнях стін.

Ще одна перевага клинової системи полягає в її простому демонтаж, при необхідності провести ремонт поверхні перекриття або прокласти над натяжною стелею комунікації.

Види плінтусів для натяжної стелі

Тепер, коли відомі всі види профілів для монтажу натяжної стелі, простіше буде розібратися з декоративним плінтусом, який може бути використаний Ñ– для закриття зазорів, та для підтримання загального стилю інтер’єру.

Для оформлення натяжної стелі по периметру використовуються плінтуси, виготовлені з різних матеріалів: пінопласту, поліуретану і полівінілхлориду (ПВХ).

Основні переваги і недоліки матеріалів зведені в таблицю:

Матеріал виготовлення плінтуса	Типовий спосіб кріплення	Позитивні якості	Недоліки
Пінополістирол (пінопласт)		Легкий вага, простота в обробці, доступна ціна, а також різноманітність фактурних малюнків.	Відсутність гнучкості та підвищена ламкість. Монтаж проводиться тільки на спеціальний клей, так як матеріал боїться впливу розчинників.
Поліуретан		Висока гнучкість матеріалу дає змогу оформлювати будь-які форми, наприклад, вигнуту лінію стелі або стик полотна з колоною. Міцність матеріалу і легкість його монтажу.	Висока ціна, більшу вагу, ніж в інших плінтусів, тому вимагають надійного закріплення на клей. Якщо застосовується галтель зі спеціальним пазом для кріплення на профілі, це якість не є недоліком.
Полівінілхлорид (ПВХ)		Легкий і досить міцний пластик. Малюнок на плінтусі може імітувати фактури різних матеріалів.	Відсутність гнучкості і зміна кольору з часом (поява жовтизни).

Критерії вибору плінтусів для натяжної стелі

Плінтуси з зазначених вище матеріалів можна монтувати на стелю в будь-якій кімнаті, але при цьому потрібно враховувати деякі фактори:

• Призначення приміщення, де вони будуть встановлюватися. Наприклад, для кухні краще підійде матеріал, який легко піддається очищенню — це може бути ПВХ або поліуретан. На жаль, вінілові профілі з часом можуть пожовтіти, так як на кухні завжди відзначається максимально велику порівняно з іншими кімнатами кількість різних випарів.
• Якщо кріплення плінтуса передбачено конструкцією встановленого монтажного профілю, то краще всього вибрати саме цей варіант. Як правило, подібні плінтуси купуються разом з усією системою натяжної стелі, входять в комплект, Ñ– найчастіше вони бувають виготовлені з еластичного поліуретану.

• Поліуретановий плінтус (галтель) або по-іншому його ще називають вставкою, може бути включений до замовлення, ще при придбанні системи натяжної стелі.
• Іноді, плінтус вибирається у відповідності з дизайнерським оформленням всього приміщення. Наприклад, для класичних стилів більше підійдуть декоративні елементи, що імітують ліпнину, а для сучасного оформлення використовуються рівні неширокі молдинги.
• Плінтус, встановлюється на клей, повинен бути легким Ñ– мати широку площину, якій він буде приклеюватися до стіни. Її розмір повинен становити не менше 30÷50 мм.
• Якщо ж плінтус буде кріпитися до профілю, то ширина примикає до стіни частині повинна бути дорівнює 20÷25 мм, при висоті профілю близько 15 мм.
• Якщо в приміщенні встановлені колони, або ж стеля має плавні вигини, то варто зупинити свій вибір на поліуретановому гнучкому плінтусі.

Такий бордюр може мати спеціальне кріплення до профілю або фіксуватися на один з полімерних клеїв.

Поради по монтажу плінтуса

Якщо використовується звичайний декоративний стельовий плінтус, то для того, щоб він добре закріпився на стіні, варто дотримуватися кількох рекомендацій:

• Для ідеального зчеплення плінтуса зі стіною, Ñ—Ñ— потрібно добре очистити від пилу.
• Якщо планується декорувати стіни шпалерами, то Ñ—Ñ… краще клеїти після того, як буде встановлено плінтус, так як він краще буде триматися на стіні, ніж на папері.
• Якщо ж стіна забарвлюється фарбою на водній основі, то цей процес краще провести до монтажу плінтуса, дочекавшись просихання фарби, а потім Ñ– складу грунтовки на місці приклеювання.
• Купуючи плінтус, потрібно враховувати форму Ñ– стиль оформлення натяжної стелі.
• Приклеїти Ñ– підігнати плінтус в кутах не так-то просто, Ñ– якщо немає досвіду в подібній роботі, краще довірити Ñ—Ñ— фахівцям.
• Якщо в продажу не знайшлося відповідного за кольором плінтуса, то його можна пофарбувати. Цю роботу проводять до його монтажу на стіну, інакше можна зіпсувати випадковими мазками не тільки шпалери, але Ñ– натяжний полотно стелі.

• На натягнуту плівку ПВХ плінтус приклеювати ні в якому разі не можна, тому між ними треба залишати зазор в 3÷5 мм. На стіну бордюр приклеювати потрібно максимально надійно, Ñ– найчастіше для цієї мети використовують клей «рідкі цвяхи».
• Щоб краї відрізків підрізати під потрібним кутом, використовується стусло. Якщо такого інструменту немає в господарстві, то на аркуші фанери або цупкого картону можна накреслити шаблон, за яким Ñ– слід відзначати Ñ– відрізати краю плінтуса.
• Пінопластовий Ñ– поліуретановий бордюри легко ріжуться гострим канцелярським ножем, а пластиковий все ж краще підганяти ножівкою або лобзиком по попередньо зробленими оцінками.

• Торці плінтусів на стиках як на кутах, так Ñ– на прямих ділянках, також змазують клеєм. Якщо при монтажі в деяких місцях утворюються невеликі зазори Ñ—Ñ… можна акуратно замазати шпаклівкою на акриловій основі.

Процес монтажу плінтуса

Процес установки плінтуса вимагає точності і акуратності, тільки в цьому випадку можна домогтися бажаного результату.

Для роботи необхідно підготувати певні інструменти та матеріали, які знадобляться для монтажу:

• Необхідну кількість вибраного звичайного плінтуса. Його краще купувати з невеликим запасом, на випадок, якщо якась ділянка бордюру буде зіпсований.
• Як говорилося вище, замість звичайного плінтуса може бути використана поліуретанова спеціальна вставка, яку по-іншому називається галтель або нащельник. Для цього елемента клей не знадобиться.
• Клей для монтажу плінтуса. Краще всього підійде для цієї мети клей типу «рідкі цвяхи» — він надійно закріпить декоративний елемент на стіні.
• Стусло або шаблон з вымеренными кутами, який можна виготовити самостійно.
• Канцелярський ніж або лобзик.
• Простий олівець.
• Лінійка Ñ– рулетка.
• Будівельний рівень.
• Шнур малярний для відбиття ліній.

Монтаж звичайного плінтуса відбувається наступним чином:

• На обробленій грунтовкою Ñ– просушеної поверхні необхідно виконати розмітку. Верхню лінію для установки плінтуса потрібно відзначити, а потім Ñ– відбити з допомогою малярного шнура, на відстані 3÷5 мм від натягнутого стелі.
• Далі, вимірюється висота плінтуса, Ñ– це відстань відміряється від вже проведеної «стартової лінії, Ñ– знову відбивається малярським шнуром — це буде межа, за якою Ñ– буде приклеюватися бордюр.
• Якщо на стінах Ñ” виступи Ñ– Ñ” зовнішні кути, то на них теж потрібно зробити розмітку. Для цього до стіни приставляється плінтус, Ñ– по ньому робиться відмітка олівцем на бічній поверхні виступу. Як виконується подібна операція – добре видно на фотографії.

• Приклеювання бордюру починається від кута, але колись потрібно відрізати краї двох стикуючих відрізків під кутом в 45 градусів, використовуючи стусло або шаблон.

Зверніть увагу, що у продажу часто є готові елементи внутрішніх і зовнішніх кутів. Якщо придбати їх, то виміряти і підганяти кутові частини бордюру не знадобиться – це значно полегшить і прискорить монтаж.

При придбанні кутових елементів наклейку бордюру починають саме з них, а вже між ними монтують рівні ділянки, підганяючи їх за розміром.

• На тильну сторону плінтуса Ñ– на його торці наноситься клей. Його потрібно наносити тільки на ту площину, яка буде стикуватися із стіною, так як не можна, щоб клей потрапив на полотно натяжної стелі.

• Потім, плінтус прикладається до стіни точно по розміченій лінії Ñ– щільно притискається. Таким чином, монтуються Ñ– всі інші елементи.
• Дочекавшись висихання клею, утворилися зазори, на місцях стикування окремих відрізків Ñ– всього бордюру зі стіною, потрібно акуратно закрити шпаклівкою. Якщо плінтус був пофарбований, то шпаклівку треба також додати фарбу того ж кольору, домагаючись максимально підходящого відтінку.

При монтажі стельових плінтусів головне – підвищена акуратність!

Монтаж деяких типів плінтусів для натяжної стелі в цілому схожий з аналогічною операцією на звичайному, але вимагає більшої обережності та обачливості. Тим не менш, читачу, напевно, буде корисна додаткова інформація про кріпленні стельового плінтуса, яка викладена в окремій публікації нашого порталу.

Спеціальний плінтус (галтель) встановлюється на спеціальний виступ, передбачений длят нього в профілі, на який закріплено полотно натяжної стелі. Галтель потрібно буде підігнати на кутах, зрізавши певну частину, але клей для неї не потрібно, а це значить, при необхідності таку вставку можна легко демонтувати, а потім встановити на відбувається. Однак, подібна вставка для натяжних стель буде виглядати ідеально тільки в тому випадку, якщо поверхня стін ідеально рівна, інакше вона тільки підкреслить недоліки стіни.

Знаючи, як вибрати відповідний плінтус і як встановити декоративний бордюр для натяжної стелі, цілком можна зробити цей процес самостійно, заощадивши певну суму.

На закінчення – невеликий відео-урок по монтажу плінтуса для натяжної стелі:

Відео: як правильно встановлюється плінтус під натяжну стелю