Газова колонка Нева 4511 ремонт своїми руками

Проточні газові нагрівачі – колонки стають «паличками-выручалочками» для забезпечення сім’ї гарячою водою в умовах приватного будинку або тоді, коли центральна система ГВП у багатоповерхівці не передбачена або ж не відрізняється стабільністю функціонування. Коли-то «неподільно правили» у будівлях старої споруди, колонки на час незаслужено «пішли в тінь», але зараз, мабуть, переживає «друге народження», так як все більша кількість власників житла прагне до повної автономізації, незалежності від «капризів» комунальних служб.

Для задоволення запитів споживачів розроблені і постійно з’являються все нові водонагрівальні прилади, які вже досить віддалено нагадують своїх громіздких попередників. Вони оснащуються сучасною автоматикою і багатоступінчатими системами захисту, що забезпечує підвищену безпеку експлуатації приладів. Однією з найбільш вдалих моделей вітчизняної розробки є «Нева 4511». Ця колонка відрізняється невеликими габаритами, достатньої для побутових потреб продуктивністю і потужністю, простотою використання, непоганий надійністю. Однак, будь-яка техніка час від часу може піднести неприємний «сюрприз», відмовляючись включатися або працюючи з тими чи іншими порушеннями. Не є винятком і аналізований водонагрівач. А так як він – один з найбільш масових, то і пошукові запити — газова колонка Нева 4511 ремонт своїми руками — зустрічаються досить часто.

Не треба вважати, що це наслідок низької якості виробу. Дуже часто до тих чи інших поломок призводить порушення правил експлуатації або нехтування рекомендаціями виробника.

Пристрій газового проточного водонагрівача «Нева 4511»

Насамперед, необхідно відразу зазначити, що братися за самостійний ремонт газової колонки не особливо рекомендується, принаймні тим власникам, хто взагалі мало розбирається в таких приладах. Тим більше не варто займатися цим у період ще неистекшего гарантійного терміну – самостійний ремонт припинить дію зобов’язань виробника.

Однак, менталітет більшості наших чоловіків такий, що їм необхідно вміти робити все своїми руками. Цьому сприяють часом і нерозторопність сервісних служб, надмірно завищені ціни на виклик спеціаліста та інші подібні причини. Але якщо є бажання виконати ремонт заможно, то було б нерозумно приступати до нього, не розібравшись у пристрої колонки.

Відомості про пристрій і характеристики колонки «Нева 4511», безумовно, містяться в її технічному описі. Однак, інформації все-таки має сенс навести хоча б для тих, хто з якихось причин втратив паспорт виробу.

Для початку – основні характеристики водонагрівача:

Найменування параметрів	Значення параметрів
Номінальна теплова потужність колонки	21 кВт
Номінальна продуктивність по теплу	18 кВт
Коефіцієнт корисної дії (ККД), не менше	0.87
Використовувані види енергоносія:	газ природний мережевий G20
	газ скраплений у балонах G30
Необхідний номінальний тиск газу, кПа:
— природного G20	1,3 (2,0)
— скрапленого G30	2.9
Середній витрата газу при безперервній роботі:
— природного G20	2,22 м3/годину
— скрапленого G30	1,66 кг/годину
Діаметр змінних сопел пальника:
— для мережевого природного газу G20 з тиском 1,3 кПа	1,28 мм
— для мережевого природного газу G20 з тиском 12,0 кПа	1,14 мм
— для скрапленого газу G30	0,79 мм
Мінімально допустимий витрата води для коректної роботи колонки	2,5 л/хв
Діапазон робочого тиску в магістралі подачі холодної води	15 ÷ 1000 кПа
Середній витрата води при забезпеченні підйому температури на 30° (Δt = 30°)	9,2 л/хв
Витрата води при нагріві T = 40°	7 л/хв
Витрата води при нагріві Δt = 25°	11 л/хв
Діапазон необхідного розрядження в димохідні каналі	2,0 ÷ 30 Па
Нормальна температура продуктів згоряння	не вище 150 °С
Тип розпалювання колонки	Електронний автоматичний при подачі води
Електроживлення	Два елемента живлення напругою 1,5 В, типу В LR20
Середня сумарна тривалість роботи апарату на одному комплекті елементів живлення	250 годин
Габаритні розміри водонагрівача (висота × ширина × глибина)	565 × 290 × 221
Маса водонагрівача (брутто / нетто), максимальна	11,0 / 10,0 кг

Тепер розглянемо її зовні:

З лицьового і бічних сторін колонку закриває металевий покритий емаллю кожух – облицювання (поз. 1). Приблизно по центру «фасаду» розташовано оглядове віконце (поз. 2), що дозволяє візуально контролювати роботу приладу.

Нижче розташовані органи управління. Це – ручка регулювального крана витрати газу (поз. 3) і симетрична їй ручка крана витрати води (поз. 4). Між ними знаходиться дворозрядний цифровий індикатор (поз. 5), що показує поточну температуру води на виході з колонки.

Знизу розташовані три патрубка, кожен з них – із зовнішнім різьбовим ділянкою G½. Справа (патрубок (поз. 6) призначений для підключення до водопровідної системи – для подачі холодної води. Крайній зліва патрубок (поз. 7) – вихід розігрітій води, підключається до внутрішньоквартирної розводці ГВП. Ближче до центру і винесений трохи вперед (поз. 8) – патрубок для підключення до газової магістралі або до балона зі скрапленим газом.

Зверху розташований патрубок газовідвідного пристрою (поз. 9) для з’єднання з димохідної системою.

Вся конструкція колонки збирається на металевої консолі (поз. 10), яка одночасно грає роль задньої стінки приладу. Передбачено два «вікна» (поз. 11) для підвішування водонагрівача на стіну на гачки-кронштейни.

Тепер розглянемо колонку при знятій облицюванні:

На схемах – «наскрізна» нумерація, тому позиції 6, 7 і 8 – відповідно, патрубки для підключення до водопроводу, до розводці ГВП до джерела газу.

Патрубок (поз. 6) з’єднаний з водяним блоком (поз. 12), з якого входить шток крана регулювання витрати води (поз. 13). Нижче можна побачити циліндричну деталь з насічкою на стінках (поз. 14) – це пробка для зливу води з колонки при проведенні ремонтно-профілактичних робіт. У ній передбачено аварійний клапан, що спрацьовує при перевищенні тиску у водопровідній мережі.

По центру розміщено електронний блок управління (поз. 16), з якого виходять дроти до датчиків і функціональних елементів приладу.

Симетрично водяному розташований газовий блок (поз. 17). Вони зібрані в єдину конструкцію – водно-газовий вузол. З газового блоку виходить шток крана регулювання витрати газу (поз. 18). Між вхідним патрубком і краном встановлений електромагнітний газовий клапан (поз. 19).

Крім того, на газовому блоці закріплений мікровимикач (поз. 15), який у вимкненому положенні притиснутий спеціальним штовхачем.

Вище водно-газового вузла змонтований газовий колектор (поз. 20), пов’язаний з ним зігнутим патрубком на фланцевому з’єднанні. Сам колектор на корпусі колонки фіксується двома гвинтами (поз. 21).

В колекторі з задньої сторони встановлені сопла з необхідним діаметром отворів для виходу газу на десятирядную пальник (поз. 22). З лицьового боку колектора закріплюються два елементи, які зовні схожі між собою, але виконують зовсім різні функції. Праворуч – свічка — искрообразотватель, для розпалювання колонки при запуску (поз. 23). Зліва ж (поз. 24) – датчик полум’я (часто його називають датчиком іонізації).

Вище розташований мідний теплообмінник (поз. 25), де, власне, і відбувається нагрів води від полум’я пальника. Теплообмінник має роз’ємні з’єднання: праворуч (поз. 26) — з водяним вузлом пристрою, а зліва (поз. 27) – з вихідним патрубком гарячої води. Додатково теплообмінник фіксується до корпусу парою гвинтів (поз. 28)

На самому вихідному патрубку розміщені два датчика. Верхній (поз. 29) – датчик захисту колонки від перегріву (по суті – термореле), а нижній (поз. 30) виконує роль термометра і пов’язаний парою проводів з панеллю індикації на кожусі приладу.

У верхній частині колонки розташоване газоотводное пристрій (поз. 31), має власну систему прямих і фігурних перемичок, що направляють потік гарячих продуктів згоряння в потрібне русло в бік димохідного каналу. З лівого боку (поз. 32) розміщений датчик тяги, який також представляє собою термореле, і пов’язаний однієї електричної ланцюгом послідовно з датчиком перегріву (поз. 29).

Знизу розташований пластиковий батарейний відсік (поз. 34) для двох елементів живлення.

І, нарешті, знизу ліворуч і праворуч, у крайніх точках корпусу-консолі, є два кронштейна з вушками (поз. 33), які загортаються гвинти при установці кожуха-облицювання.

Багато з деталей і вузлів будуть розглянуті детальніше по ходу публікації з додатком зображень. При цьому вся нумерація на схемах або фотографіях буде збережена.

Відео: основні відомості по влаштуванню газової колонки «Нева 4511»

Принцип роботи газової колонки «Нева 4511»

Щоб зрозуміти, за яким принципом працює водонагрівач і якими він забезпечений системами захисту звернемося до ще однією схемою:

У вимкненому положенні приладу харчування на електронні схеми блоку керування (поз. 16) не надходить – воно розімкнуте в микровыключателе (поз. 15), розташованому на газовому блоці. Штовхач притискає пластину мікровимикача, утримуючи його в положенні «вимкнено».

При відсутності живлення в закритому положенні знаходиться і електромагнітний газовий клапан (поз. 19) перекриває шлях надходження газу з вхідного патрубка до газового вузла. Крім того, подача газу перекрита ще на одному рубежі. Це механічний пружинний тарілчастий клапан, що знаходиться в газовому блоці (на схемі – поз. 35). У неробочому положенні прокладка його тарілки щільно притиснута до відповідного сідла, повністю закриваючи канал для проходу газу в бік колектора.

Головна частина водяного блоку (якщо не розглядати регулювальний кран) – це так звана «жаба» (поз. 36) — двокамерне пристрій, розділене еластичною гумовою мембраною. Камери «жаби» повідомляються – для цього передбачений спеціальний канал. При вимкненій подачі води, тиск в камерах выронено, і мембрана займає вільний рівноважний стан.

Прохід води від магістралі до теплообмінника здійснюється через нижню камеру, а у верхній розміщений рухливий шток з пластиковою тарілкою, прилеглої до мембрани. Шток через спеціальний отвір по центру виходить назовні у бік газового блоку.

Відповідно, в корпусі газового блоку співвісно розташований у відповідь шток, який пов’язаний з механічним тарілчастим клапаном, і до нього ж закріплений штовхач мікровимикача.

Що відбувається при пуску холодної води з необхідним витратою (не менше 2,5 л/хв), тобто при відкритті на точці водорозбору «гарячого» крана?

Потік холодної води проходить через «жабу». Конфігурація її внутрішніх каналів така, що у верхній камері при цьому створюється розрядження. Мембрана під тиском потоку згинається і штовхає тарілку, яка надає поступальний рух штоку. Цей шток водяного вузла, в свою чергу, тисне на співвісний шток газового блоку, переміщаючи його (поз. 37). При цьому одночасно виконуються дві операції:

• Пов’язаний зі штоком штовхач відпускає пластину мікровимикача, і той переходить у положення «замкнуто». Електронна схема блоку управління отримує електроживлення з батарейного відсіку (поз. 34).
• Переміщення штока забезпечує подолання зусилля притискної пружини в механічному газовому клапані. Його тарілка відходить від сідла, відкриваючи канал для проходу газу до колектора.

З подачею живлення починає працювати електронний блок управління:

• Подається напруга на електромагнітний клапан, який відкриває шлях газу з вхідного патрубка до крана і далі, через механічний клапан – до колектора і пальників.
• У блоці керування виробляються і передаються на запальную свічку (поз. 23) імпульси, необхідні для створення іскрових розрядів, що викликають розпалювання полум’я. Якщо все спрацювало штатно, то пальник повинна загорітися.
• За процесом розпалювання «спостерігає» датчик полум’я (іонізації) (поз. 24). Якщо з якихось причин у перші 6 ÷ 7 секунд пальник на заробила, то, щоб уникнути вільного виходу газу і накопичення вибухонебезпечної концентрації, блок управління перекриє електромагнітний клапан і припинить подачу імпульсів на свічку. Якщо розпал пройшов успішно, то сигнал від датчика полум’я буде перетворений в команду припинити іскри на свічці. У процесі роботи водонагрівача, якщо полум’я раптом погасло, відсутність сигналу з датчика іонізації призведе до закриття електромагнітного клапана.

Всі ці функції будуть виконані ще за однієї умови – якщо не буде розірваний ланцюг, у яку включені два температурних датчика – тяги (поз. 32) і температури води на виході (поз. 29). Нормальне положення цих реле – замкнутий, вони розташовані послідовно, а це значить, що блок управління буде отримувати харчування тільки у випадку, якщо обидва датчика перебувають у штатному режимі.

• Якщо тяга в димоході недостатня, то отводящиеся гази не проходять відразу в центральний канал, а, завдяки особливій конфігурації пристрою, потрапляють в бічні порожнини. Зліва розташований датчик, який відразу зреагує на аномальне підвищення температури і розімкне ланцюг живлення блоку управління зі всіма витікаючими наслідками.
• Аналогічним чином надійде і реле, розміщене на вихідному патрубку з теплообмінника. Якщо температура досягає критичного стелі (90 °С), то відбувається розмикання ланцюга живлення блоку управління.

При виключенні води відбувається наступне:

• Відсутність напору води призводить до швидкого вирівнювання рівня тиску в обох камерах «жаби». Мембрана повертається у вихідне положення, перестаючи передавати вплив на тарілку зі штоком. Відповідно шток газового блоку під дією пружин також повертається на місце.
• Повернення штока звільняє тарілчастий клапан, який щільно закриває прохід газу.
• Штовхач притискає пластину мікровимикача, і електрична ланцюг живлення блоку управління розривається.
• З блоку живлення не передається напруга на електромагнітний клапан, і він переходить у стан «закрито».

Все, закриттям подачі холодної води колонка в автоматичному режимі повністю вимикається.

Для ясності картини можна привести вид колонки знизу – на фото добре видно основні деталі і вузли, що безпосередньо впливають на роботу колонки (нумерація збережена). Додано позиція 40 – штовхач мікровимикача.

В електронну схему колонки, крім того, включений індикаторний дисплей (поз. 38). Він пов’язаний парою проводів з блоком керування – для отримання необхідного харчування, і з датчиком температури на виході (поз. 39). Однак, грає цей пристрій виключно інформаційну роль, не приймаючи ніякої участі в регулюванні та не виконуючи ніяких запобіжних функцій. Колонка зберігає працездатність і при повному відключенні ланцюга дисплея, наприклад, при знятті верхнього облицювання.

Настільки докладна розповідь про пристрій і принципи роботи всіх вузлів і механізмів колонки необхідний. Якщо власник приладу добре розбереться в цих питаннях, то, швидше за все, йому навіть інтуїтивно буде простіше зрозуміти можливу причину з’явилася несправності та шляхи її усунення.

Ну а тепер можна безпосередньо перейти до найбільш часто зустрічається ускладнення і оцінити, чи можна їх виправити своїми силами.

Як усуваються неполадки колонки «Нева 4511»

Проблема з забезпеченням електроживлення

Як можна переконатися з опису принципу роботи колонки «Нева 4511», для нормального функціонування більшості вузлів потрібне стабільне електроживлення. (виняток становить лише тарілчастий механічний газовий клапан). Значить, якщо водонагрівач відмовляється нормально працювати – не розпалюється або гасне через деякий час, то проблема може бути досить проста – йому не вистачає потужності подається від елементів живлення струму.

Нерідко недосвідчених користувачів може ввести в оману те, що цифрове табло горить, і, здавалося б, з харчуванням проблем немає. Однак. Слід враховувати ще й те, що досить великий заряд витрачається на імпульси, що передаються на запальную свічку. А крім того, блок управління передає постійний еклектичний сигнал на електромагнітний клапан, утримуючи його у відкритому стані. І сумарне споживання енергії може при цьому перевищити можливості підсіли батарейок.

Іноді можна зустріти в інтернеті скарги господарів, що, мовляв, вони перевіряли батарейку тестером – і він показує 1,5 Вольта, як годиться. Або ж для перевірки її вставляли в ліхтарик – і він горить. І те й інше – зовсім не говорить про повної працездатності цих елементів живлення. Напруга на контактах може бути нормальним, а струм під навантаженням – недостатнім. Короткочасне включення ліхтаря – це одне, а постійний стабільний струм в ході роботи, та ще й одночасно з роботою свічки-розрядника в момент запуску – зовсім інше.

Одним словом, якщо з колонкою проблеми такого плану, і ніяких інших видимих причин не виявлено, слід все ж замінити елементи живлення на гарантовано заряджені (взагалі, запасний комплект буде незайвим завжди мати під рукою).

Зазначена виробником в техдокументації можлива тривалість безперервної роботи на одному комплекті батарейок – дуже приблизна величина, яка залежить і від якості елементів живлення, і від особливостей умов експлуатації водонагрівача. Зверніть увагу, що рекомендується використовувати батарейки типу LR20 – це означає, що вони повинні бути алкалінові (лужні). Дешеві сольові (R20) апріорі не впораються з постійним навантаженням і вийдуть з ладу надзвичайно швидко.

Ще краще, звичайно, придбати літієві елементи живлення (CR20). Вони відрізняються високою ємністю, стабільністю створюваного струму, тривалістю використання, яка може перевищувати термін служби лужних в кілька разів. Єдине, що можна поставити їм в «мінус» — це дуже високу ціну, та й знайти їх не так просто. Так що з позицій економічності і рентабельності все ж оптимальне рішення – робочий комплект якісних LR20 у водонагрівачі, і ще один, новий, в заводській упаковці – в запасі.

Ніколи не слід купувати такі елементи живлення в «незрозумілих» торгових точках, у вуличних кіосках або з ринкових лотків, тим більше – в холодну пору року. Неправильні умови зберігання запросто можуть призвести до того, що батарейки з чинним, здавалося б, терміном дії, раптом виявляються непридатними для використання. Краще віддати трохи більше, але придбати дійсно якісні елементи в спеціалізованому магазині, де продавець-консультант ще й зможе перевірити на них напругу і струм розряду.

Заміна елементів живлення – єдина, мабуть, «ремонтно-відновлювальна операція» на колонці «Нева 4511», яка може проводитися без зняття облицювання-кожуха. Доступ в батарейний відсік відкритий знизу – треба лише повернути стопорний маховик. Обов’язково контролюється полярність установки елементів.

І ще один нюанс. Колонка все ж експлуатується в умовах підвищеної вологості, тому рекомендується регулярно перевіряти чистоту контактів в батарейному відсіку – їх пелюстки можуть покритися корозійних або хімічним нальотом, і якісної подачі живлення може не бути навіть при гарантованої працездатності елементів. Це, до речі, судячи за статистикою звернень власників водонагрівачів, одна з досить поширених причин так званої «поломки» водонагрівача.

Всі подальші випадки непрацездатності водонагрівача будуть розглядатися з тих позицій, що з забезпеченням електроживлення проблем гарантовано немає.

Зняття облицювання-кожуха колонки «Нева-4511»

Будь-які інші роботи, крім заміни елементів живлення, вимагатимуть зняття облицювання колонки. Виконати це зовсім нескладно, так само, як і встановити кожух назад на місце.

Приступаючи до демонтажу кожуха, та будь-яких інших ремонтних робіт, обов’язково перекриваються крани на трубах подачі і виходу води на газовій трубі. Далі виконуються наступні дії:

Ілюстрація	Короткий опис виконуваної операції
	Вся послідовність роботи буде показано на колонці, що лежить на столі (просто як приклад). Це анітрохи не змінює порядок виконуваних операцій. На малюнках показано водонагрівач «Нева-5611», але його облицювання і майже всі внутрішня будова в точності відповідає приладу 4511. Є маленький нюанс в кріпленні кожуха, про який буде згадано. Насамперед знімаються ручки кранів – просто акуратно витягуються на себе. Жодних стопорних кріплень на них не передбачено. Обертати їх теж не треба. Знімається ручка спочатку з одного крана, …
	… а потім і з другого. Якщо ручка «пручається», не хоче сходити зі штока, можна злегка підштовхнути її знизу, просунувши руку під облицювання.
	Ось воно – єдине відмінність у кріпленні облицювання на колонці «Нева 5611»: під ручку крана регулювання подачі газу виявляється кріпильний гвинт, який потрібно викрутити викруткою. На моделях 4511 такої деталі немає, і цей крок просто пропускається.
	На облицюванні розташований індикатор температури, з якого виходять дві пари проводів. Синьо-чорна пара йде до температурному датчику, червоно-чорна – до електронного блоку управління.
	На проводах передбачені з’єднувальні колодки, які просто необхідно розімкнути, злегка стиснувши пластиковий фіксатор. Спочатку відключається одна пара, …
	…, потім, таким же чином і друга.
	Як уже говорилося, цей індикатор не грає ніякої ролі, крім інформативної, і його відключення ніяк не позначиться на ході подальших ремонтно-профілактичних робіт, а колонка при цьому зберігає повну працездатність.
	По черзі викручуються кріпильні гвинти-саморізи, утримують знизу облицювання на консолі. На що висить колонці вони розташовані в нижніх крайніх точках прилягання апарату до стіни.
	Викручені з обох сторін саморізи поки прибираються в бік, але так, щоб не втратити їх.
	Пальці рук заводяться під знизу під облицювання, і для початку вона злегка подається на себе – при цьому вийдуть з отворів кожуха спеціальні центрирующие напівкруглі шипи на рамі консолі.
	Потім залишається тільки подати кожух вгору – і він зійде з кронштейнів-крючков консолі. Досвідчені майстри радять при виконанні цієї нехитрої операції все ж проявляти обережність – нерідко погано оброблені краї металевого листа, з якого виготовлена облицювання, здатні порізати шкіру долоні чи пальців до крові.
	Все, кожух знято, і його можна відкласти в сторону. На знімку добре помітні щілиноподібні отвори, в які входять гаки-зачепи консолі.
	А на цьому малюнку показані (зеленою стрілкою) центрующее стопорне отвір, і кріпильна майданчик з отвором, через який вкручується саморіз (синя стрілка). Точно так же розташовані ці елементи і на протилежній стороні облицювання
	На знімку показаний електронний індикатор ззаду з виходу з нього двома парами проводів.
	Збирання проводять у зворотній послідовності. Спочатку акуратно надягають щілиноподібні отвір кожуха на гачок консолі з одного …
	… і з іншого боку приладу.
	Потім облицювання подають трохи вниз (вона й сама може просісти під своєю вагою), так щоб в стопорні отвори потрапили центрирующие виступи. Робиться це акуратно, так як облицювання в знятому вигляді дещо нестабільна, її стінки пружинять. У підсумку в нижній частині повинні поєднуватися отвори для вкручування шурупів. Кріпильні елементи вгвинчуються на місце.
	Наступний крок – з’єднання контактних колодок пар проводів від електронного табло. Помилки боятися не треба – окрім кольорового маркування, конфігурація самих колодок така, що переплутати контакти просто неможливо. І останнє, на що вступають над облицюванням краю штоків обох кранів одягаються рукоятки, червона – зліва, синя – праворуч. Великих зусиль при це не додається – в гнізді ручки є шліц, точно відповідний «геометрії» штока.

Процес установки облицювання був розглянутий відразу, щоб до цих питань більше не повертатися.

Ремонтні роботи на водяному сайті колонки «Нева-4511»

Найбільш часто зустрічаються в ході експлуатації порушення працездатності колонки пов’язані з поломками або виходом з ладу деталей водяного сайту. При описі принципу роботи вже згадувалося, що напір води, впливаючи на мембрану і передаючи зусилля далі на газовий вузол, відкриває механічний газовий клапан і включає харчування всього блоку управління. Природно, у разі виходу цього механізму з ладу, колонка просто не буде включатися.

Несправність водяного вузла часто може бути помічена і візуально. При пуску води потрібно звернути увагу на штовхач, який підганяє пластину мікровимикача. Якщо він залишається нерухомим або лише злегка сіпається – це явна ознака того, що мембрана в «жабі» прорвано (на знімку нижче показаний синьою стрілкою). Відсутність переміщення може бути викликане і прикипанием штока. Крім того, аварійний стан водяної сайту може виражатися в появі підтікання у місці з’єднання його з газовим вузлом або на крані регулювання витрати води (типові місця появи води показані червоними стрілками). У будь-якому випадку, вузол необхідно зняти і розібрати для відновлення.

Водяний вузол можна зняти тільки разом з газовим. Виконується це наступним чином:

а після перевірки, що кран подачі газу на трубі перекритий, скручується шланг гнучкої підводки.

б – аналогічним чином, після перекриття магістралі, знімається з патрубка підводка холодної води.

в – гайковим ключем міг викрутитися з корпусу з’єднання водяного вузла з мідним патрубком, що йдуть до теплообмінника колонки.

р – розмикається контактна колодка на проводах, що йдуть від блоку керування до електромагнітного газового клапана.

д – потім точно так само від’єднуються дроти, що йдуть на мікровимикач.

е – потужної фігурної викруткою викручуються два гвинти фланцевого з’єднання водно-газового блоку з патрубком, передає газ на колектор пальника.

Після цього весь водно-газовий вузол нескладно акуратно витягнути назовні.

Далі приступаємо до його розбирання і ремонту:

Ілюстрація	Короткий опис виконуваної операції
	Знятий водно-газовий вузол лежить на столі. Для початку його потрібно розділити на два блоку – водяний і газовий.
	Для цього відвертаються два гвинти, показані на фотографії стеками. Викручувати їх можна не до кінця – вони просто притиском фіксують циліндричний виступ «жаби» в розтруб газового блоку. Гвинти розташовані діаметрально протилежно, зверху і знизу. Є нюанс – зазвичай вони мають прорізи під фігурну викрутку, і шестигранну головку. Якщо є натискна головка – краще скористатися нею. Нерідко в цьому місці сталеві гвинти закисають в силуминовом корпусі газового блоку, і зрушити їх з місця буває складно. Іноді є сенс заздалегідь обробити місце з’єднання WD-40, так як відома безліч випадків, коли гвинти в цьому місці обламуються від занадто великого прикладеного зусилля, зусилля, а прорізи під викрутку просто «зализываются».
	Ослаблені з двох сторін гвинти «відпустили» водяний блок.
	Ось він – відокремлений від газового. На цих фото все виглядає красиво, у заводському мастилі, але так буває далеко не завжди – приклад буде наведено нижче.
	Далі, саму «жабу «необхідно розібрати, щоб дістатися до основного мембранного вузла. Викручуються шість гвинтів по колу. Вони теж можуть бути «подкисшими», так що працюємо обережно, щоб не «зализати» головки.
	Після зняття гвинтів блок розкриється на дві частини. Відразу видно гумова мембрана. Дуже часто саме її розрив призводить до повної непрацездатності всієї колонки.
	Мембрану піддаємо ретельної ревізії. Якщо вона надмірно розтягнута, на ній є пориви або навіть «натяки» на порушення цілісності купується нова. Ніякі заклеювання справі не допоможуть.
	Знімаємо мембрану, щоб дістатися до підпружиненою тарілки зі штоком, який і передає поступальний рух в газовий блок. Якщо мембрана ціла, то знімаємо її обережно, щоб не допустити надриву в тому місці, де вона надіта на патрубок, що з’єднує верхню і нижню камери «жаби» (на фото вище показано стрілкою). До речі, цей крихітний патрубок є знімним, і потрібно стежити, щоб він випадково не закотився куди-небудь. Без нього «жаба» коректно працювати не буде.
	Верхня камера блоку з підпружиненою тарілкою, з’єднаної зі штоком
	Акуратно витягаємо тарілку, щоб шток вийшов з направляючого каналу.
	Виймаємо пружинку, і бачимо нижче пробку з прорізом під пряму викрутку. Там розташоване ущільнення, яке перешкоджає виходу води з верхньої камери жаби до газового блоку. Воно також вимагає періодичної перевірки, мастила, підтяжки або заміни сальникового гумового кільця.
	Купуємо ремонтний комплект – мембрану та ущільнювальне кільце. Коштують вони недорого, і дефіцитом зазвичай не є. Подальшу збірку вузла виробляємо в зворотному порядку. При установці сальника гніздо й саме кільце рекомендується рясно змастити силіконовою змазкою. Пробку затягують з таким зусиллям, щоб шток вставлений не клинил, міг досить вільно, з додатком помірного зусилля, переміщатися поступально по каналу. При установці штока не забуваємо поставить на місце, під тарілку, пружину.
	Мембрана одягається отвором на вставлений патрубок і акуратно вкладається у корпус «жаби», так, щоб її бортики по краях точно лягли в гніздо-проточку. Потім збираємо обидві половинки блоку і закручуємо шість гвинтів. Якщо стояли сталеві – краще відразу замінити їх на бронзові – вони прослужать довше, а наступні заміни мембрани буде виробляти все ж простіше. Після цього ремонт «жаби» може вважатися закінченим – можна з’єднувати водяний і газовий блоки в єдиний вузол, встановлювати їх у колонку, проводити необхідні підключення і перевіряти працездатність водонагрівача.
	Важливість якісного ущільнення на штоку можна наочно продемонструвати на прикладі. Подтекающая через сальник вода потрапила в розтруб газового блоку, викликала масове відкладання накипу, вивела з ладу мікровимикач. Сталося часткове заклинювання штока газового блоку. Крім того, при розбиранні зламався один закисший стопорний гвинт і зруйнувалася стінка циліндра газового блоку – його доведеться міняти.
	Ремонт водяного блоку теж дещо ускладнився. Повністю зарослу накипом кришку жаби довелося відмочувати в розчині соди …
	… а потім ретельно очищати від нальоту.
	При закручуванні гвинтів жаби, рекомендується густо промазати їх графитной або інший стійкою до води мастилом.
	Всі неприємності із-за того, що господар «запустив» водонагрівач, не перевіряв якість ущільнень на водяному блоці. І ось така маленька деталь, виробивши свій ресурс і поистершись, спричинила такі серйозні наслідки. Висновок – найменші ознаки появи вологи в місці з’єднання газового і водяного блоків повинні негайно припинятися.
	Щоб закінчити з водяним блоком, подивимося ще одне місце можливого підтікання води – з-під штока регулювального крана. Трапляється таке нечасто, але все ж. Сам кран фіксується в гнізді водяного блоку всього одним гвинтом (показаний стрілкою).
	Викручуємо стопорний гвинт і витягуємо нагору шток крана. Знизу розташований циліндр з фігурними отворами, які і регулюють інтенсивність водяного потоку. А вище – розміщена кільцева прокладка (показана стрілкою). Підтікання з крана – це наслідок її зношення або розриву. Зміна прокладки повинна повністю вирішити проблему.

Профілактика або ремонт газового блоку

Неполадки в газовому блоці трапляються набагато рідше, але все-таки не виключаються повністю. Вони можуть проявлятися відсутністю надходження газу на пальники, просочився запахом газу, а у разі виходу з ладу мікровимикача, який також розміщено на цьому блоці – повною непрацездатністю всій колонки.

Нижче в таблиці буде показана процедура заборки газового блоку. Етапи будуть супроводжуватися коментарями, що з деталей або механізмів може послужити причиною поганої роботи.

Ілюстрація	Короткий опис виконуваної операції
	Перед нами – газовий блок в зборі, вже відокремлений від водяного. Перед зняттям його з колонки, якщо відчувався запах газу або ж чувся характерний шум, бажано локалізувати місце витоку – промазати всі сполучення щільною мильною піною. Поява бульбашок покаже витік.
	Іноді відмова колонки викликаний виходом з ладу електромагнітного клапана – він просто не пропускає газ далі до редуктора і пальників. Клапан кріпиться на посадковій площадці двома гвинтами, і має ще два центрующих виступу, так що помилитися при зворотній установці не можна. Гвинти викручуються викруткою. Це гвинтове з’єднання, до речі, викликає чимало нарікань майстрів, з-за низької якості самого кріплення. При можливості, обидва гвинта краще відразу замінити на більш якісні, з потужними головками під фігурну викрутку.
	Клапан знято. Зверніть увагу на сідло блоку в якому він встановлюється – там покладена кільцева прокладка, герметизуюча цей сайт (показана стрілкою). На самому рухомому підпружиненому штоку клапана варто еластична «пробка», зарывающая в неробочому положенні канал проходу газу вище. Ні на прокладці, ні на цій «пробці» не повинно бути ознак зносу.
	До клапана підходять три дроти: чорний, жовтий і червоний, які через комутаційну колодку з’єднуються з блоком управління. Для плавності розпалу водонагрівача в момент запуску харчування передається по парі чорний (маса, мінус) – жовтий, і клапан при цьому відкривається. Після розпалу харчування надходить і по червоному проводу, і клапан відкривається повністю. Перевірити працездатність клапана нескладно – це робиться ще при встановленому в колонці водно-газовий сайті, наявності живлення, але при перекритих або навіть вже від’єднаних водних і газової підводках. Треба всього лише обережно викрутити і зняти клапан, залишивши його скоммутированным з блоком управління. Потім необхідно «обдурити» управління приладом – вручну перемістити штовхач у мікровимикача. Блок управління «подумає», що проведена подача води, і передасть керуючий сигнал на клапан – той повинен втягнути шток з пробкою і утримувати його в такому положенні, поки не буде вимкнений «мікрік» (відпущений штовхач). Одночасно повинно відбуватися іскроутворення на запального свічці (з характерним звуком). Якщо ж клапан в таких умовах не подає ознак життя, то його доведеться міняти на новий – придбати його нескладно.
	Кран регулювання витрати газу, за повною аналогією з водяним, фіксується одним гвинтом, …
	… і ущільнення таке ж – кільцева прокладка (показана стрілкою). Якщо витік газу звідси, то просто змінюють це ущільнення.
	Тепер розбираємося з микровыключателем – буває, що він виходить з ладу через влучення в нього подтекающей води. Перевірити – зовсім просто: потрібно продзвонити його в обох положеннях. Без докладання якихось зовнішніх зусиль штовхач притискає пластину до микровыключателю, кнопка натиснута, розімкнути ланцюг, харчування в блок управління не надходить.
	Якщо підштовхнути зсередини шток (показаний стрілкою) газового блоку (що і робить при пуску шток «жаби»), штовхач звільняє пластину, кнопка піднімається, електрична ланцюг замикається.
	Якщо мікровимикач не працює, то він підлягає заміні. Кріпиться він двома гвинтами, його демонтаж і установка нового праці не складуть. Однак, потрібно зробити одне зауваження. Штовхач – циліндричний стрижень, який на різьбі зафіксований на штоку газового блоку. Зверху має шліц під пряму викрутку. Трапляється, що погано затягнутий або неправильно виставлений штовхач, повертаючись у вихідну позицію при перекритті води, не до кінця притискає пластинку мікровимикача, і кнопка не спрацьовує на переривання ланцюга. Виходить, що блок правління все ще «вважає», що прилад знаходиться в робочому положенні, а це, в свою чергу, загрожує нештатними ситуаціями. При складанні водно-газового вузла цей момент обов’язково враховується — штовхач встановлюється в потрібне положення і міцно затягується викруткою.
	Продовжуємо розбирання газового блоку – викручуємо два гвинти, які утримують в зібраному положенні вузол механічного газового клапана.
	Обережно роз’єднуємо дві половинки корпусу, щоб не вискочила в бік пружина клапана.
	Дістаємо тарілчастий клапан і тонку кольцевидную прокладку. Оцінюємо цілісність і ступінь зносу ущільнень і пружини.
	Тарілка клапана своїм ущільнювальним поясом повинна щільно притискається до сідла (зелена стрілка) і не повинна мати пом’ятості або деформації. Червоною стрілкою показаний шток, що передає зусилля з водного вузла і відкривав тим самим клапан.
	Перевіряється вільний хід цього штока в одну й іншу сторону. До речі, варто оцінити, чи немає ознак попадання води або прориву газу в зворотному напрямку. Тут шток також має сальникове ущільнення, яке, якщо вийде, можна поміняти. Іноді викрутити його не вдається і доводиться міняти всю деталь в зборі.
	Все, розбирання газового вузла завершена. Можна полі ревізії і чищення переходити до складання, виконуваної строго у зворотному порядку. При цьому, по мірі необхідності заміняються зношені деталі. Після остаточного складання колонки всі з’єднання перевіряються на відсутність витоків – так само, намилюванням в умовах подачі газу.

Важливе зауваження! Якщо після вимкнення води колонка продовжує горіти, то це — явне заклинювання штоків у водяному або газовому блоці. Слід негайно вимкнути подачу газу, а потім провести розбирання та ремонт цих вузлів.

Проблеми з розпалом і електронікою

1. Одна з найпоширеніших проблем – колонка не розпалюється після відкриття крана водорозбірного гарячої води. При цьому напір йде нормальний, водяний блок спрацьовує штатно, блок керування включається, газові клапани (і електромагнітний, механічний) явно відкриваються, так як і чути, і відчувається по запаху, що газ на пальник надходить.

Найчастіше проблема полягає в тому, що свічка не дає якісної іскри в потік газо-повітряної суміші. А це, в свою чергу, може бути викликано декількома причинами.

• По-перше, іскра може бити не туди або бути надто слабкою тому, що контакт запалювальної свічки розташований неправильно, змістився. Для нормальної роботи електрод повинен бути розташований в 5 мм (допуск не більше ± 0,5 мм) від направляючої насадки пальника, точно по центру секції.

Відкоригувати положення можна, якщо трохи підігнути електрод, домагаючись якісної іскри. Або ж, послабивши гвинти на притискної пластини, поправити корпус ізолятора свічки, а потім знову затягнути кріплення.

Одночасно необхідно відразу ж почистити поверхню електрода – на ньому міг утворитися нагар і якісного розряду не виходить. Можна скористатися дрібнозернистим наждачним папером, але очищати за допомогою гострого предмета не слід.

Паралельно з цією операцією можна провести аналогічні дії і з датчиком іонізації (полум’я). Його електрод також повинен розташовуватися по центру секції пальника, так, щоб знаходитися в мові полум’я при роботі колонки. Поверхня електрода також потрібно підтримувати у чистому, не закопченому стані. Якщо датчик «не розуміє» із-за незадовільного стану або неправильного положення електрода, що пальник працює, то через сім секунд блок управління просто перекриє електромагнітний газовий клапан, і колонка потухне.

• По-друге, може бути недостатнім контакт між електродом і високовольтним кабелем. Щоб перевірити, зніміть обидва кабелі – вони просто витягуються донизу з корпусів ізолятора. Там буде видно стрижень – голка, через яку забезпечується контакт електрода з струмопровідною жилою кабелю. Необхідно перевірити стан цієї голки – на ній не повинно бути нальоту, що порушує надійність контакту. Після зачистки кабелі щільно вставляються на місце в ізолятори – праворуч – запальний, з червоною маркіровкою, зліва – від датчика іонізації, з синім маркуванням.

Якщо кінці проводів сильно «измочалены», то можна їх трохи підрізати, але тільки з таким розрахунком, щоб довжини вистачило для комутації, не в натяжку.

• По-третє, може відбуватися розряд на корпус колонки. Чутно, що іскроутворення є, але не свічці іскра або зовсім «млява», або її взагалі не видно. Причина може критися т тріщини на ізоляторі свічки – його необхідно зняти, оглянути, і якщо такий дефект виявлений, то свічку доведеться міняти. Пробій на корпус буває і на виході високовольтного кабелю з блоку управління – це місце закрито фольгою, і подібний пробій не так просто помітити.

Тут можна спробувати додатково заізолювати кабель зверху, застосувавши грубу термоусадочну трубку або навіть ізоляційну стрічку у кілька шарів. Цілком можливо, що проблему вирішено.

Якщо така ізоляція не допомагає, і пробій на корпус від кабелю усунути не вдається, доведеться міняти блок управління.

До речі, проблеми з іскрою, коли вона неправильно б’є або занадто слабка, провокують і ще один «недуга» колонки – розпал відбувається взрывоподобно, з гучним бавовною. У камері згоряння накопичується небезпечна концентрація газу, яка і призводить до такого ефекту. Усунення недоліків з іскроутворенням має позбавити і від цього недоліку.

2. Колонка може не включатися через несправність датчиків тяги і температури води на виході. Уже говорилося, що вони стоять послідовно в одного ланцюга, і вихід з ладу навіть одного з них цю розірве ланцюг, відповідно, не даючи тим самим працювати блоку управління.

Перевірити датчики можна прозвонкой або методом виключення. При тестуванні омметром робочий датчик повинен показувати практично повну провідність (опір, близьке до 0 Ом). Для перевірки знімаються з датчиків пелюсткові клеми – одночасно можна перевірити стан контактів, так як можливо, що вони просто «закисли» і вимагають чищення.

Якщо мультиметра немає, то можна поступити інакше. На датчики по черзі ставлять тимчасові перемички, замикаючи їх безпосередньо. Наприклад, перемыкают датчик тяги, і намагаються запустити колонку. Якщо вона разожглась після цього вільно – причина знайдена, датчик вимагає заміни.

У разі якщо перемичка на датчику нічого не дала, її знімають і ставлять на другій – температурний. Перевірку проводять таким же чином.

ВАЖЛИВО: якщо з перемичками колонка заробила, то це зовсім не означає, що так можна і залишити. Подібне тестування проводиться виключно для виявлення несправності і тільки при короткочасному запуску водонагрівача. Експлуатувати колонку з закороченной ланцюгом безпеки – категорично заборонено!

Ще кілька слів про цю ланцюга безпеки.

Причиною швидкого вимикання колонки після нормального запуску може бути недостатність тяги верхній датчик в цій ланцюга при температурі близько 75 – 80 градусів розмикається. Іноді таке явище буває викликано неправильним монтажем труби виведення продуктів згоряння. У таблиці нижче показано поширені випадки, коли невірна установка не дає колонці працювати в штатному режимі.

Ілюстрація	Короткий опис
Правильна установка
	На схемі – параметри правильного монтажу системи відводу продуктів згоряння.
Неправильна установка
	Поширена помилка – трубу вмуровують так, що вона або майже торкається задньої стінки димохідного каналу, або перекриває го на значній площі перерізу. Необхідної тяги не буде.
	На одному рівні з встановленою трубою з колонки є вентиляційне вікно або підключення ще одного приладу.
	Прокладена труба використовується спільно для підключення іншого пристрою, в тому числі кухонної витяжки. Необхідного розрядження в димовідвідних каналі колонки не буде.

Усунення помилок монтажу димаря повинна нормалізувати тягу, і збої в роботі водонагрівача припиняться.

Нижній температурний датчик може спрацьовувати при неправильному балансі витрат води та газу. Усунути можна відповідної регулюванням кранів – зменшенням подачі газу і збільшенням напору води.

Ну а якщо при перевірених, гарантовано робочих елементах живлення, микровыключателе, явно спрацьовує при пуску води, протестованої, за замовчуванням замкнутої ланцюга безпеки, але колонка все одно не включається – швидше за все, буде потрібно заміна її «мізків» — блоку управління.

Щоб закінчити тему електроніки – ще одна можлива проблема, яка безпосередньо не впливає на працездатність колонки, але вносить певні дискомфорт при її експлуатації.

Мова йде про неполадки в роботі цифрового табло на передній панелі, при тому, що сама колонка працює справно.

• Так, циферблат може взагалі не горіти – значить, необхідно перевірити надійність його контактного з’єднання з датчиком температури і з блоком управління. Якщо цих заходів нічого не міняють – отже, очевидна вихід з ладу самого дисплея – його доведеться міняти.
• Якщо ж після пуску на дисплеї цифри замінюються на символи помилки «ЇЇ», то проблему слід шукати в температурному датчику. Тут також можливі або закисання контактів, або повний вихід датчика з ладу.

Проблеми з пальником

Колонка може включатися і працювати штатно, але необхідного рівня нагріву не досягати. Буває, що апарат починає «коптити», а язики полум’я на пальники нехарактерного синього кольору, а з явною жовтизною, нестійке. Трапляється й так, що взагалі не горить один з рядів-секцій. Все це – наслідки засмічення пальника пилом, заростання сопел жиклерів на колекторі.

Для очищення пальника її необхідно зняти. Це зовсім не вимагає демонтажу водо-газового вузла – достатньо відключити провід від ізоляторів свічки і датчика полум’я, а потім викрутити накидну гайку на Р-образному патрубку, що йде від колектора до газового блоку (показано на фото червоною стрілкою).

Далі, викручуються два гвинти (відображаються синіми стрілками) і знімається сам колектор. Потім залишиться викрутити ще два гвинти (зелена стрілка), щоб звільнити блок пальника.

Спочатку зі всіх деталей щіткою смахивается пил. Від пилу потрібно почистити і кожен внутрішній канал пальника – для цього використовують пластиковий йорж потрібного діаметру. Потім розводять мильний розчин (можна – кухонне миючий засіб) і їм промивають пальник і зовні, і зсередини, діючи щіткою і йоржем. Після цього її гарненько промивають чистою водою і залишають до повного висихання.

Колектор також спочатку очищають зверху від пилу і нальоту вологою ганчіркою. Оцінюють стан сопел жиклерів. Прочищати їх твердими предметами (дротом, спицею, шилом тощо) не можна. Краще викрутити їх (головка на 8), і продути струменем повітря, наприклад, автомобільним насосом. Якщо господар – автомобіліст, то у нього може бути в гаражі аерозоль для промивання каналів карбюратора: в даному випадку такий розчин може виявитися дуже корисним.

Після очищення колектор просушують, збирають, а потім разом з пальником встановлюють назад в колонку. При встановленні обов’язково перевіряється стан ущільнювальної прокладки в накидної гайки.

Профілактичні роботи з теплообмінником

Проблеми з теплообмінником зазвичай виражаються в недостатньому напорі на виході з колонки, слабким нагріванням води, підозрілими шумами при роботі колонки. Мідні трубки теплообмінника з часом можуть зарости накипом, особливо якщо у водопроводі жорстка вода, а це впливає і на ефективність теплопередачі, і на пропускну здатність. Трапляється, що сильно забитий теплообмінник не дає штатно спрацювати водного сайту – тому недостатньо напору, і вся колонка стає неробочою.

Крім того, нормальному нагріву води може заважати пил, змішана з кіптявою, яка забиває простір між теплообмінними пластинами.

Зняти теплообмінник – нескладно. Колонка повинна бути відключена від водопроводу, з неї зливається вода, що залишилася, – викручується пробка під водяним блоком. Потім відвертаються гайки з’єднань теплообмінника з трубками, що йдуть від водяного блоку і до виходу гарячої води – ліворуч і праворуч (на малюнку показані зеленими стрілками). Там знаходяться прокладки, які, швидше за все, зажадають заміни.

Повністю звільнити теплообмінник можна після викручування двох гвинтів (сині стрілки) і зняття фіксуючої його металевої пластини (жовта стрілка).

• Щоб очистити теплообмінник зовні, його для початку промивають сильним струменем води, а потім занурюють у розчин миючого складу з обезжиривающими властивостями (підійде кухонне засіб для посуду). Таке замочування триває 15 ÷ 20 хвилин при кімнатній температурі. Далі, можна проводити чищення всіх поверхонь, застосовуючи м’яку щітку. Після очищення теплообмінник рясно споліскують холодною водою. Якщо є необхідність, процедуру зовнішньої очищення можна повторити.

• Внутрішні канали теплообмінника очищають промиванням зворотним струмом води під великим напором. Але якщо нарости накипу великі, то знадобиться більш складна процедура, з використанням розчину кислоти.

Для цих цілей не треба шукати якусь технічну кислоту – зазвичай цілком вистачає лимонної. Готується розчин з співвідношення 100 г кристалічної кислоти на літр води при температурі близько 35 – 40 °С.

Цим розчином через один з патрубків заповнюється вся порожнину труб теплообмінника. Зазвичай вже під час заповнення, буквально через кілька секунд, помітно початок бурхливої реакції з виходом бульбашок газу і помутнілої рідини. Труби заповнюють «під зав’язку» і залишають приблизно на чверть години. Після цього залишки розчину зливаються, а теплообмінник піддається ретельному промиванні.

Іноді для досягнення оптимального результату потрібно повтор цієї операції.

Після промивки теплообмінника він встановлюється на місце. При з’єднанні його патрубків з мідними трубками укладають нові гумові прокладки ½ дюйма. Надто перетягувати ці сполуки не варто – прокладка може передавиться, виступити «спідницею» всередину каналу, а це стає причиною неприємного шуму і навіть місцем ймовірного засмічення.

Отже, були розглянуті пристрій колонки «Нева – 4511» і найбільш характерні для неї відмови або поломки. Розібравшись в принципі дії водонагрівача і у взаємозв’язку всіх вузлів, знаючи методику усунення основних дефектів, господар зможе зрозуміти ймовірну причину збою в роботі і визначитися з обсягом ремонтних робіт. Однак, якщо немає впевненості у власних можливостях, все ж краще запросити фахівця, так як газове обладнання дилетантського підходу не терпить.