Димар печі своїми руками

Димар печі своїми руками може бути зведений в тому випадку, якщо під рукою буде схема його кладки, а сам домашній майстер володіє хоча б мінімальними навичками в роботі каменяра. Зведення цього відділу вимагає не менш серйозного підходу, аніж будівництво самої печі, так як від якості його кладки буде залежати ефективність опалення, безпека проживають в будинку, загальний термін експлуатації всього опалювального споруди.

Працюючи над димарем, необхідно пам’ятати, що його внутрішні поверхні повинні бути такими ж акуратними Ñ– рівними, як Ñ– зовнішні, так як це фактор безпосередньо впливає на створення хорошої тяги.

Різновиди цегляних димохідних труб

Димохідні труби поділяються на типи в залежності від місця їх установки щодо самої печі. Так, вони бувають корінними, насадними і стінними.

• Найпоширенішою конструкцією цегляної димохідної труби Ñ” насадна. Вона встановлюється безпосередньо зверху опалювального приладу Ñ– Ñ” його продовженням. Такі димоходи часто ставлять при будівництві опалювальної або банної печі.

• Другим за популярністю йде корінний димар. Ця різновид труби відрізняється тим, що встановлюється поруч з піччю або входить в Ñ—Ñ— конструкцію Ñ– розміщується з однією з Ñ—Ñ— сторін.

Корінні труби можуть бути встановлені як для цегельних, так і для чавунних печей. Крім того, одну докорінну конструкцію часто використовують для декількох опалювальних приладів. Наприклад, у двох або триповерховому будинку один димар пропускають через всі поверхи і підключають до нього печі. Якщо планується використовувати трубу таким чином, то в цьому випадку, повинен бути зроблений точний розрахунок її параметрів, інакше буде відсутня нормальна тяга, а отже, знизиться і ефективність роботи печей, підвищиться ризик проникнення в приміщення продуктів згорання.

• Стінна труба вбудовується в капітальні внутрішньобудинкові або зовнішні стіни. Але, в останньому випадку, стінки димоходу доведеться дуже добре утеплювати, так як в зв’язку з великою різницею зовнішніх Ñ– внутрішніх температур, всередині каналу буде активно збиратися конденсат, що значно погіршить роботу печі, знижуючи тягу Ñ– сприяючи швидкому заростанню димоходу сажею.

Слід зазначити, що хоча ця конструкція виділена окремим видом, вона може бути як корінний, так і насадной.

Конструкція цегляної димохідної труби

Димохідна труба має кілька відділів. Щоб розібратися в її принципової конструкції, в якості прикладу можна взяти будова насадной труби, так як найчастіше саме її вибирають інженери-розробники, складаючи схеми-порядовки печей.

Отже, конструкція насадной труби з проходом через горищне перекриття і кроквяну систему, що включає в себе наступні відділи та елементи:

1 – Металевий ковпак або парасольку. Він може мати різноманітні форми, але його функція завжди полягає у захисті внутрішнього простору димоходу від проникнення атмосферних опадів різного виду, а також пилу і бруду.

2 – Оголовок труби складається з виступаючих назовні цеглин, які захистять шийку конструкції від дощових крапель, які будуть стікати по захисного ковпака. Металевий парасолька закріплюється, в тому числі, і на виступаючі частини оголовка.

3 – Шийка труби.

4 – Зацементована чи інакше гидроизолированная похила поверхня видри, призначена для відводу потрапила на шийку труби води.

5 – Видра. Ця частина конструкції має більш товсті стінки, ніж шийка труби. Видра повинна розташовуватися в місці проходу димоходу через кроквяну систему і покрівлю. Товсті стінки видри захистять горючі матеріали решетування під покрівлею від перегрівання.

6 – Покрівельний матеріал.

7 – Решетування кроквяної системи.

8 – Крокви.

9 – Стояк труби. Цей відділ знаходиться в горищному приміщенні будинку.

10 – Распушка. Ця частина димоходу починається під стелею всередині приміщення будинку, проходить через горищне перекриття Ñ– закінчується на горищі, трохи вище або врівень з балками перекриття. Распушка, так само, як Ñ– видра, має більш товсті стінки, ніж шийка стояк Ñ– труби. Підвищена товщина також захищає від перегрівання дерев’яні балки та інші горючі матеріали горищного або міжповерхового перекриття.

Слід зазначити, що в деяких випадках замість распушки на її місці навколо труби монтується металевий ящик, який заповнюється негорючими матеріалами, такими, як пісок, вермикуліт або керамзит. Функціями цього прошарку, що має товщину до 100÷150 мм, також є захист горючих матеріалів перекриття від перегрівання.

11 – Балки перекриття.

12 — Ізоляція, яку найчастіше роблять з азбесту, в будь-якому разі необхідна для створення протипожежної безпеки, так як стінки димоходу будуть стикатися з деревиною балок перекриття та іншими матеріалами, з якого складається перекриття і стеля.

13 – Димова засувка, що знаходиться у приміщенні, у верхній частині труби, що дозволяє регулювати інтенсивність відводяться потоків нагрітого повітря і продуктів горіння.

14 – Шейку труби, яка починається на верхній частині печі — передаху.

Розрахунки параметрів димохідної труби

Принцип роботи димохідної системи полягають в рух повітряних мас з топкової камери до виходу на вулицю, тобто від нижньої точки в верхню. Цей процес відбувається за допомогою створення тяги, яка виникає у зв’язку з перепадами температур Ñ– тиску. Саме завдяки всім цим факторам Ñ– здійснюється нормальне функціонування димохідної системи.

Для створення оптимальних аеродинамічних процесів, розмір каналу труби повинен відповідати потужності печі, яка, у свою чергу, багато в чому залежить від розміру топки. Поверхні внутрішнього димохідного простору повинні мати гладкі стінки, за яким повітряні потоки будуть ковзати вільно без завихрень, і завдяки цьому не буде створюватися зворотної тяги. Саме тому досить часто в цегляний квадратний димохід вбудовується вкладка з круглої керамічної труби, що має абсолютно гладку поверхню і не має внутрішніх кутів.

Розмір в перерізі

У зв’язку із зазначеними чинниками, потрібно дуже ретельно прорахувати внутрішній розмір димоходу, при цьому враховуючи його довжину, так як чим більше цей параметр, тим вище тяга в трубі.

Велике значення для створення нормальної тяги і якісного функціонування приладу опалення має і відповідність параметрів димохідного проходу і потужності котла, а також розмір і кількість каналів, передбачених конструкцією і проходять усередині печі.

Якщо параметри внутрішніх розмірів димоходу в перерізі будуть перевищувати розрахункову величину, то це призведе до швидкого охолодження в ньому нагрітого повітря і виникненню конденсату, а значить, і зниження тяги. У цьому випадку буде порушений необхідний баланс, і остигаючі у верхній частині труби потоки можуть повернутися вниз, створюючи задимлення в кімнаті.

Розмір димохідного отвору розраховується наступним чином:

• Розмір димоходу каміна з відкритою топкою приблизно відповідає пропорціям 1:10 (переріз димоходу (f) / площа вікна топки (F)). Ця формула в цілому діє як для квадратного або прямокутного, так Ñ– циліндричного типу труби, але не безпосередньо, а з урахуванням форми перерізу каналу Ñ– загальної висоти димаря.
• Розмір димоходу печі із закритою топкової камерою має пропорції 1:1,5. У тому випадку, коли тепловіддача опалювального споруди становить менше 300 ккал/год, то перетин зазвичай має розмір 130×130 мм або півцеглини (не менше). При проведенні розрахунків потрібно враховувати, що розмір перерізу димоходу не повинна бути менше вхідного отвору піддувала.

При розрахунку камінного димоходу можна скористатися наступною таблицею.

Висота труби Н, м		5	6	7	8	9	10	11
		Співвідношення f/F, %
Перетин труби	Кругле	11.2	10.5	10	9.5	9.1	8.7	8.9
	Квадратне	12.4	11.6	11	10.5	10.1	9.7	9.4
	Прямокутна	13.2	12.3	11.7	11.2	10.6	10.2	9.8

Зверніть увагу на пряму залежність перерізу димоходу не тільки від параметрів топки, але і від висоти труби. Напевно, іноді при розрахунках буде доцільно відштовхуватися саме від цього параметра. Наприклад, абсолютно безглуздо буде виглядати труба висотою 11 метрів на одноповерховому заміському будинку.

Та ж залежність, але більш точно представлена у вигляді графіка.

Припустимо, необхідно прорахувати переріз димохідної труби для каміна з топкою, розміри вікна якої складають 500×700 мм, загальна площа – 0,35 м2. Передбачається, що на будівлі допустима труба загальною висотою 7 метрів.

• Дивимося за графічною схемою:

— для круглого перерізу димоходу оптимальне співвідношення f / F = 9,9%;

— для квадратного – 11,1%;

— для прямокутного – 11,7%.

• Нескладно вирахувати оптимальну площу перерізу каналу димоходу:

— коло: 0,35×0,099 = 0,0346 м2;

— квадрат: 0,35 × 0,11 = 0,0385 м2;

— прямокутник: 0,35 × 0,117 = 0,041 м2.

• Тепер, використовуючи найпростіші геометричні формули, нескладно привести площі до лінійним розмірам:

— діаметр круглої труби: d = 2×√S/π = 2×√0.0346/3.14 ≈ 0.209 м = 210 мм

— сторона квадратної труби: а = √S = √0,0385 ≈ 0,196 м = 196 мм

— у прямокутника можуть бути різні варіанти – наприклад 0,130 × 0,315 м або 130 × 315 мм

Набагато простіше виявиться розрахунок, якщо скористатися розташованим нижче калькулятором, в якому вже закладені всі згадані залежності.

Калькулятор розрахунку лінійних параметрів перерізу димоходу

Безумовно, ці розміри отримані для орієнтиру, Ñ– зазвичай «прив’язуються» до стандартних діаметрів труб або розмірам цегли.

Висота димоходу

Про висоту труби вже згадувалося вище, але там йшов розрахунок від уже відомої її величини. А якою ж повинна бути оптимальна висота?

Щоб розрахувати висоту димоходу потрібно також врахувати кілька факторів. Гаряче повітря, що проходить через внутрішні канали печі і димоходу, виходячи з нього, відразу ж остигає, а значить, чим довше він буде знаходитися усередині каналів, тим довше тепло буде затримуватися в печі.

Правильно вибрана висота труби сприяє нормалізації тяги Ñ– в той же час — більш тривалому збереженню тепла усередині конструкції. Так, якщо трубу підняти трохи вище ніж потрібно розрахунками, то потяг може збільшитися до такої міри, що тепло не затримається в печі надовго, а значить, вона не буде встигати прогріватися Ñ– віддавати тепло в приміщення. У зв’язку з цим доведеться весь час підкладати паливо, що зробить роботу печі вкрай неекономною. Ну а занадто низька труба може призвести до створення всередині системи зворотної тяги, яка спровокує потрапляння в житлові кімнати чадних газів. Таке ж явище може бути Ñ– при невідповідності внутрішнього перерізу каналу димоходу його висоті.

За існуючими правилами висота труби (а точніше – відстань по вертикалі від колосникових грат до гирла димоходу) не може бути менше 5 метрів.

Висоту димаря над дахом зазвичай розраховують окремо, при цьому враховують такі параметри конструкції будівлі будинку, як кут ската даху, товщина покрівельного покриття і відстань між димарем і коником даху. Всі розрахунки проводяться без урахування висоти захисної парасольки (ковпака), накриває трубу зверху.

Якщо димохідна труба буде встановлена на даху неправильно, то на виході з неї стануть виникати завихрення теплого повітря, що значно знизить тягу. Тому димохід повинен бути піднятий над площиною покрівлі з урахуванням певних правил, які стосуються рівня його вихідного отвору відносно лінії коника:

• Якщо труба виходить через покрівлю на відстані до 1500 мм від гребеня, то Ñ—Ñ— висота над ним повинна бути не менше 500 мм
• Якщо труба виходить над покрівлею на відстані 1500÷3000 мм від гребеня, то вона повинна бути піднята до його рівня.
• У тому випадку, коли труба димоходу проходить через покрівлю на відстані більше 3000 мм від гребеня, його верхній обріз повинен знаходитися на умовної лінії, проведеної під кутом в 10от горизонталі від верхньої точки коника.

Тим не менш, на відстані не була розташована димохідна труба від коника, вона повинна підноситися над покрівлею не менше ніж 500 мм. Це стосується і плоских покрівель.

Слід зазначити, що димар — це серйозна інженерна споруда, Ñ– самостійно передбачити всі нюанси його будівництва – досить складно. Тому, щоб піч функціонувала належним чином, рекомендовано скористатися послугами фахівця, комп’ютерними програмами або ж готовими схемами. Зазвичай майстри розміщують свої розробки-порядовки, в яких вже вказуються оптимальні розміри димохідних каналів. І самодіяльності в подібних питаннях бути не повинно.

Як вибрати «правильний» цегла для кладки димоходу?

Для того, щоб споруджена труба прослужила довго, і цегла не руйнувався від перепаду температур і впливу зовнішніх природних впливів, потрібно правильно вибрати цей матеріал. Крім цього, надійна цегляна кладка повинна забезпечити повну протипожежну безпеку для навколишніх димар горючих матеріалів.

За основними своїми характеристиками цегла повинен бути повнотілою, вогнетривким і обпаленим.

Для зведення димоходу цегла вибирається за його сортності, яка визначається рівнем випалу, і ділиться на три категорії:

• I сорт — це в міру обпалений будівельний матеріал.

Якісний, добре обпалена цегла першого сорту має наступні характеристики:

— Колір яскравий червоний або з легким жовтим відтінком.

— Хороша щільність глини.

— Рівні без слідів кришення ребра і гладенькі поверхні без задирів.

— При простукуванні якісної цегли молотком, він повинен видавати досить дзвінкий звук.

• II сорт — недопалену цегла, можна охарактеризувати наступним чином:

— Колір блідо помаранчевий ненасичений.

— Низька морозостійкість, щільність і теплоємність.

— Висока пористість.

— При простукуванні цей цегла дає глухий короткий звук.

— На поверхнях цегли другого сорту можуть бути невеликі задираки, його ребра можуть мати викришені ділянки.

• III сорт — перепалений цегла. Цей матеріал володіє наступними характерними особливостями:

— Має темний глибокий червоний, аж до коричневого кольору.

— Не морозостійкий.

— Структура цегли щільна, але пориста.

— Висока теплопровідність.

— Міцний на стиск, але крихкий і погано витримує інші навантаження.

— Його ребра можуть бути выкрошены, а поверхні мати сколи.

— Звук при простукуванні дуже дзвінкий.

З представлених характеристик можна зробити висновок, що для димохідної труби підходить цегла першого сорту з маркуванням М150÷200. Недопалену матеріал рекомендовано повністю виключити з кладки димоходу, а перепалений може бути використаний для фундаментних робіт при зведенні корінний труби.

Перед використанням цегли для кладки, деякі пічники його замочують у воді, а інші використовують сухим. Сухий цегла буде вбирати вологу з розчину, що зробить кладку менш міцною, а покладений замочений матеріал буде довше сохнути. Тому кожен майстер вибирає свою технологію і найбільш зручний для себе метод роботи.

Виготовлення розчину для кладки

Дуже важливо вибрати не тільки правильний цеглу для зведення димаря, але і розчин для кладки, так як шви цієї споруди повинні бути абсолютно герметичними і стійкими до зовнішніх впливів.

Відмінності розчинів в залежності від ділянки кладки

На даній схемі показано зони пічного споруди, по яких можна визначити, якою розчин використовується в кожній з них.

Так як розглядається кладка тільки димоходу, потрібно визначитися з розчином, застосовуваним у зонах під номерами від 7 до 11. Якщо в конструкції печі передбачений труба корінного типу, то підлягає розгляду і зона №3.

• Отже, зона â„– 3 – це два перші ряди димоходу корінного типу, які укладаються на бетонний фундамент Ñ– знаходяться під чистовим підлогою. Так як ці ряди Ñ” основою кладки усього будови димоходу, вони повинні мати достатню міцність Ñ– стійкість до високих навантажень. Тому для Ñ—Ñ… укладання використовується піщано-цементний розчин, який замішується в пропорції 3:1 або 4:1. Деякі пічники воліють додавати в нього ½ частини вапна, яка зробить суміш більш пластичною.
• Зона â„– 7 – це два перші ряди насадной труби, які розташовані відразу зверху печі. Ця область називається витоком димоходу, температура в ньому досягає 355÷400 градусів. Кладка витоку здійснюється на глиняно-піщану суміш.
• Зона â„– 8 – распушка труби димоходу знаходиться в житловому приміщенні під стелею, перед проходом конструкції через горищне перекриття. Іноді цей елемент конструкції може охоплювати Ñ– сам прохід, а закінчується в горищному приміщенні. Температура в цій області може досягати також 355÷400 градусів, тому кладку роблять теж на глиняно-піщаний розчин.
• Зона â„– 9. Для цієї області можна використовувати пісок або керамзит, а також глиняно-піщаний розчин. Ця зона труби називається обробленням Ñ– служить для того, щоб убезпечити горючі матеріали перекриття від перегрівання. Для створення оброблення, навколо труби споруджується металевий короб, а потім заповнюється одним з обраних матеріалів. Іншим варіантом оброблення Ñ” потовщення в цьому місці стінок труби.
• Зона â„–10 – шейку труби знаходиться в горищному приміщенні Ñ– виходив на вулицю, тому відчуває великі навантаження від перепадів температур Ñ– впливу зовнішніх чинників. Для цього ділянки труби найчастіше використовується піщано-глиняний розчин з додаванням цементу.
• Зона â„– 11 – оголовок димоходу викладається з того ж розчину, що Ñ– шийка труби, або ж просто з використанням цементно-піщаної суміші.

Склад кладок пічних розчинів

Матеріали для розчинів повинні бути добре очищені від різних домішок. Глина береться середньої жирності, пісок митий Ñ– просіяний, вапно – обов’язково гашене. Очищення сухої глини Ñ– піску проводиться за допомогою просіювання через сито, виготовленого з сітки, що має осередки 1×1 мм. Глина може бути очищена Ñ– після Ñ—Ñ— замочування шляхом протирання через сито. Цей спосіб очищення більш швидкий Ñ– ефективний.

Приблизна рецептура різних розчинів наведена в таблиці:

Типи розчинів	Глиняний розчин	Вапняний розчин	Цементний розчин
Використовувані матеріали	Витрата матеріалів у частинах
Пісок	4	2,5	3-4
Шамотна глина	1	—	—
Звичайна глина	1	—	—
Вапно	—	1	—
Цемент Ðœ400	—	0,5	1

Так як глиняно-піщаний розчин є основним для кладки димоходу, його приготування та варто розглянути детальніше.

Перед тим як замішувати розчин, очищену глину потрібно підготувати. Її замочують і добре перемішують до однорідності, вона повинна настоятися і розбухнути, ввібравши в себе воду. Цей процес займе 12÷14 годин. Замочену суміш періодично перемішують і при необхідності додають в неї воду. На завершальних етапах замочування і перемішування в глину додається пісок, відповідно до пропорцій. Замішування звичайного глиняного розчину здійснюється у пропорціях 1:2, 1:3 або 1:4 — цей параметр залежить від жирності глини, ніж вона жирніше, тим більше частин піску в неї додається.

Рекомендується провести тестування різних пропорцій розчину – виготовити дослідні зразки – кульки або джгути, і подивитися, який з них буде найбільш стійким після просушування. За підсумками такого «експерименту» і можна буде вибрати оптимальне співвідношення інгредієнтів.

Розчин повинен мати однорідну консистенцію, без грудочок і вкраплень, бути пластичним і легко сповзати з чистого металевого шпателя.

Кладочна суміш наноситься на цеглу шаром товщиною до 8÷9 мм, і при притисненні її верхнім цеглою, повинен утворитися шов в 6÷7 мм.

Кладка димоходу

Кладка насадной труби починається від передаху печі, а корінного димоходу — від фундаменту, який викладається по тому ж принципу, що і основа під опалювальне споруда.

Слід зазначити, що порядовка димоходу не настільки складна, як схема кладки самої печі, тому в ній буде просто розібратися.

Різні варіанти димоходів можуть відрізнятися Ñ– кількістю рядів, Ñ– особливостями конструкції. Кладка завжди проводиться з перев’язками рядів.

Нижче в таблицях буде розглянуто один з варіантів кладки насадного димоходу, як найбільш поширеного, з проходом через горищне перекриття і через покрівлю.

Порядовка кладки пічної труби

• Перший етап – зведення димохідної труби від передаху печі до покрівлі.

Ілюстрація	Короткий опис виконуваної операції
	Перші два ряди шийки димохідної труби, кожен з яких складається з п’яти цегли, повинні бути виконані акуратно Ñ– ідеально рівно, так як вони задають напрям Ñ– рівність іншим рядах конструкції.
	Таким же чином викладаються всі ряди шийки димоходу. Кількість рядів у кожному окремому випадку може бути різним, але ця частина труби повинна завершитися за два ряду до проходження її через горищне перекриття.
	Далі, йде распушка димоходу. Вона також може складатися з різної кількості рядів – від двох до чотирьох. Кожний з рядів распушки кладеться з виступом назовні на 30÷35 мм, завдяки чому виходить ступінчаста конструкція, що розширюється до стелі. Незважаючи на те, що відбувається розширення цієї ділянки труби в зовнішню сторону, внутрішній димохідний канал залишається в оригінальних розмірах.
	На представленій картинці можна розглянути зверху переріз шийки труби до распушки.
	Тут показаний перший ряд распушки, який не доходить до поверхні підлоги горища на один ряд. Він вже складається з 6-ти цілісних цегли, двох половинок (цегла розділений поперек), 2-х половинок (цегла поділений вздовж) і 2-х четвертинок.
	Наступний ряд, теж входить в распушку, димар виводить на рівень чистової підлоги горища, причому між цеглою і матеріалами перекриття робиться прокладка з негорючого матеріалу (зазвичай для цього використовується азбестові листи, нарізані на смуги). Цей ряд складається з такої ж кількості цеглин, як і попередній.
	Наступний ряд распушки – найширший в перерізі, і його крайні цеглу виходять на поверхню чистової підлоги горища, приблизно на 30÷35 мм. Цей ряд складається 12 цілих цеглин і 3-х половинок.
	1 ряд стояка укладається зверху распушки. Його довжина і ширина повертаються до початкового розміру труби, і він викладається з 5 цеглин.
	Далі, в покрівлі виміряється і вирізується отвір, через яке димар вийде на вулицю. Для точності розмітки отвори для проходу труби, слід скористатися схилом. Отвір випилюється з допомогою найбільш зручного інструменту, наприклад, електролобзика.
	Коли отвір для проходу буде готове, викладається повністю стояк димоходу, кожен з рядів якого складається з п’яти цеглин. Обов’язково ведеться суворий контроль за вертикальністю кладки.

• Етап другий – прохід через покрівлю Ñ– оголовок труби.

Ілюстрація	Короткий опис виконуваної операції
	Останній ряд стояка викладається наполовину цегли вище нижньої частини схилу даху у вирізаному отворі. Між цегляною кладкою і покрівельним матеріалом, а також латами робиться прокладка з азбестових смужок.
	Наступний етап — це перший ряд відділу димоходу, званого «видра», який має розширений розмір, у порівнянні зі стояком. Передня частина ряду – цегла висуваються вперед, перекриваючи нижню сторону прохідного отвору. Для цього ряду буде потрібно 5 цілих цеглин, 1 половинка, 1 частина ¾ цегли, 1 частина — ¼ частина цегли, тобто один з цегли можна розділити на ¾ Ñ– ¼ частини.
	Другий ряд «видри». Розмір зовнішнього перерізу труби стає більше за рахунок збільшення його в передній частині. Передні дві цеглини висуваються вперед і в боки на 30÷40 мм над попереднім поруч. Для цього етапу використано 5 цілих цеглин, 3 половинки і один цегла розділений на ¼ і ¾ частини.
	Наступні два ряди викладаються по конфігурації попереднього, але з перев’язкою цеглин.
	Четвертий ряд «видри» кладеться з виступом в задній частині перерізу – вона нависає над покрівлею Ñ– перекриває стик між цеглою Ñ– покрівельним матеріалом. Для цього ряду використовується 8 цілісних цегли, 2 частини — ¾ цегли Ñ– ¾ цегли розділеного на дві частини вздовж.
	Далі викладається перший ряд шийки димоходу. Ряд складається з п’яти цеглин, які зсуваються всередину кладки на 80÷90 мм, тобто все знову повертається до початкового зовнішнього периметру перерізу. Далі, таким же порядком, з перев’язкою рядів, шийка димоходу піднімається на потрібну висоту, з урахуванням того, що буде викладатися ще Ñ– оголовок, що складається з двох рядів.
	Наступний етап – це перший ряд оголовка. Він викладається з виступом назовні на 30÷40 мм, і таким чином буде одним із захисних елементів шийки труби від опадів. Ряд складається з 5 цільних цеглин, 1 частина ¾ цегли, 2 частини ¼ цегли, 6 половинок цегли розрізаних вздовж.
	Заключний ряд оголовка, що складається з 5 цеглин, викладається зі зрушенням всередину на ті ж 30÷40 мм. Виступ попереднього ряду закривається бетонним розчином з ухилом в зовнішню сторону. На цей виступ і на останній ряд буде закріплений захищає від потрапляння в канал димаря опадів і сміття ковпак.
	З боку конструкція димохідної труби, що проходить через горищне перекриття, кроквяну систему і покрівельний матеріал буде в підсумку виглядати приблизно так.

По закінченні кладки самої труби, навколо неї на даху обов’язково влаштовується гідроізоляція, яка герметично закриває стики між стінками димоходу Ñ– покрівельним матеріалом. Один з варіантів такого оформлення проходу показаний на відео, що додається:

Відео: Як ізолювати прохід труби через покрівлю «ондулін»

На закінчення потрібно сказати, що сама кладка димоходу цілком здійсненна навіть для новачка, але, здійснюючи роботу на висоті, потрібно передбачити всі заходи безпеки. Звичайно ж, краще проводити будівництво димоходу разом з надійним помічником, який зможе не тільки дати розумну пораду щодо виконання кладки, а й забезпечить необхідну страховку.

Відео: Демонстрація основних прийомів цегляної кладки труби