Димар печі Ñвоїми руками може бути зведений в тому випадку, Ñкщо під рукою буде Ñхема його кладки, а Ñам домашній майÑтер володіє хоча б мінімальними навичками в роботі каменÑра. Ð—Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ відділу вимагає не менш Ñерйозного підходу, аніж будівництво Ñамої печі, так Ñк від ÑкоÑті його кладки буде залежати ефективніÑть опаленнÑ, безпека проживають в будинку, загальний термін екÑплуатації вÑього опалювального Ñпоруди.
Димар печі Ñвоїми руками
Працюючи над димарем, необхідно пам’Ñтати, що його внутрішні поверхні повинні бути такими ж акуратними Ñ– рівними, Ñк Ñ– зовнішні, так Ñк це фактор безпоÑередньо впливає на ÑÑ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ…Ð¾Ñ€Ð¾ÑˆÐ¾Ñ— Ñ‚Ñги.
ЗміÑÑ‚ Ñтатті
- 1 Різновиди цеглÑних димохідних труб
- 2 КонÑÑ‚Ñ€ÑƒÐºÑ†Ñ–Ñ Ñ†ÐµÐ³Ð»Ñної димохідної труби
- 3 Розрахунки параметрів димохідної труби
- 3.1 Розмір в перерізі
- 3.1.1 КалькулÑтор розрахунку лінійних параметрів перерізу димоходу
- 3.2 ВиÑота димоходу
- 3.1 Розмір в перерізі
- 4 Як вибрати «правильний» цегла Ð´Ð»Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´ÐºÐ¸ димоходу?
- 5 Ð’Ð¸Ð³Ð¾Ñ‚Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ñ‡Ð¸Ð½Ñƒ Ð´Ð»Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´ÐºÐ¸
- 5.1 ВідмінноÑті розчинів в залежноÑті від ділÑнки кладки
- 5.2 Склад кладок пічних розчинів
- 6 Кладка димоходу
- 6.1 ПорÑдовка кладки пічної труби
- 6.2 Відео: Як ізолювати прохід труби через покрівлю «ондулін»
- 6.3 Відео: ДемонÑÑ‚Ñ€Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ð¾Ñновних прийомів цеглÑної кладки труби
Різновиди цеглÑних димохідних труб
Димохідні труби поділÑютьÑÑ Ð½Ð° типи в залежноÑті від міÑÑ†Ñ Ñ—Ñ… уÑтановки щодо Ñамої печі. Так, вони бувають корінними, наÑадними Ñ– Ñтінними.
Піч з димохідної трубою наÑадного типу
- Ðайпоширенішою конÑтрукцією цеглÑної димохідної труби Ñ” наÑадна. Вона вÑтановлюєтьÑÑ Ð±ÐµÐ·Ð¿Ð¾Ñередньо зверху опалювального приладу Ñ– Ñ” його продовженнÑм. Такі димоходи чаÑто ÑтавлÑть при будівництві опалювальної або банної печі.
Димар корінний конÑтрукції
- Другим за популÑрніÑтю йде корінний димар. Ð¦Ñ Ñ€Ñ–Ð·Ð½Ð¾Ð²Ð¸Ð´ труби відрізнÑєтьÑÑ Ñ‚Ð¸Ð¼, що вÑтановлюєтьÑÑ Ð¿Ð¾Ñ€ÑƒÑ‡ з піччю або входить в Ñ—Ñ— конÑтрукцію Ñ– розміщуєтьÑÑ Ð· однією з Ñ—Ñ— Ñторін.
Корінні труби можуть бути вÑтановлені Ñк Ð´Ð»Ñ Ñ†ÐµÐ³ÐµÐ»ÑŒÐ½Ð¸Ñ…, так Ñ– Ð´Ð»Ñ Ñ‡Ð°Ð²ÑƒÐ½Ð½Ð¸Ñ… печей. Крім того, одну докорінну конÑтрукцію чаÑто викориÑтовують Ð´Ð»Ñ Ð´ÐµÐºÑ–Ð»ÑŒÐºÐ¾Ñ… опалювальних приладів. Ðаприклад, у двох або триповерховому будинку один димар пропуÑкають через вÑÑ– поверхи Ñ– підключають до нього печі. Якщо плануєтьÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ñ€Ð¸Ñтовувати трубу таким чином, то в цьому випадку, повинен бути зроблений точний розрахунок Ñ—Ñ— параметрів, інакше буде відÑÑƒÑ‚Ð½Ñ Ð½Ð¾Ñ€Ð¼Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð° Ñ‚Ñга, а отже, знизитьÑÑ Ñ– ефективніÑть роботи печей, підвищитьÑÑ Ñ€Ð¸Ð·Ð¸Ðº Ð¿Ñ€Ð¾Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² Ð¿Ñ€Ð¸Ð¼Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð´ÑƒÐºÑ‚Ñ–Ð² згораннÑ.
Труба приÑтінного типу
- Стінна труба вбудовуєтьÑÑ Ð² капітальні внутрішньобудинкові або зовнішні Ñтіни. Ðле, в оÑтанньому випадку, Ñтінки димоходу доведетьÑÑ Ð´ÑƒÐ¶Ðµ добре утеплювати, так Ñк в зв’Ñзку з великою різницею зовнішніх Ñ– внутрішніх температур, вÑередині каналу буде активно збиратиÑÑ ÐºÐ¾Ð½Ð´ÐµÐ½Ñат, що значно погіршить роботу печі, знижуючи Ñ‚Ñгу Ñ– ÑприÑючи швидкому зароÑтанню димоходу Ñажею.
Слід зазначити, що хоча Ñ†Ñ ÐºÐ¾Ð½ÑÑ‚Ñ€ÑƒÐºÑ†Ñ–Ñ Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð»ÐµÐ½Ð° окремим видом, вона може бути Ñк корінний, так Ñ– наÑадной.
КонÑÑ‚Ñ€ÑƒÐºÑ†Ñ–Ñ Ñ†ÐµÐ³Ð»Ñної димохідної труби
Димохідна труба має кілька відділів. Щоб розібратиÑÑ Ð² Ñ—Ñ— принципової конÑтрукції, в ÑкоÑті прикладу можна взÑти будова наÑадной труби, так Ñк найчаÑтіше Ñаме Ñ—Ñ— вибирають інженери-розробники, Ñкладаючи Ñхеми-порÑдовки печей.
Отже, конÑÑ‚Ñ€ÑƒÐºÑ†Ñ–Ñ Ð½Ð°Ñадной труби з проходом через горищне Ð¿ÐµÑ€ÐµÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ– кроквÑну ÑиÑтему, що включає в Ñебе наÑтупні відділи та елементи:
Принципова Ñхема типової цеглÑної димохідної труби
1 – Металевий ковпак або параÑольку. Він може мати різноманітні форми, але його Ñ„ÑƒÐ½ÐºÑ†Ñ–Ñ Ð·Ð°Ð²Ð¶Ð´Ð¸ полÑгає у захиÑті внутрішнього проÑтору димоходу від Ð¿Ñ€Ð¾Ð½Ð¸ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ñ‚Ð¼Ð¾Ñферних опадів різного виду, а також пилу Ñ– бруду.
2 – Оголовок труби ÑкладаєтьÑÑ Ð· виÑтупаючих назовні цеглин, Ñкі захиÑÑ‚Ñть шийку конÑтрукції від дощових крапель, Ñкі будуть Ñтікати по захиÑного ковпака. Металевий параÑолька закріплюєтьÑÑ, в тому чиÑлі, Ñ– на виÑтупаючі чаÑтини оголовка.
3 – Шийка труби.
4 – Зацементована чи інакше Ð³Ð¸Ð´Ñ€Ð¾Ð¸Ð·Ð¾Ð»Ð¸Ñ€Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ñ…Ð¸Ð»Ð° Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑ€Ñ…Ð½Ñ Ð²Ð¸Ð´Ñ€Ð¸, призначена Ð´Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð²Ð¾Ð´Ñƒ потрапила на шийку труби води.
5 – Видра. Ð¦Ñ Ñ‡Ð°Ñтина конÑтрукції має більш товÑті Ñтінки, ніж шийка труби. Видра повинна розташовуватиÑÑ Ð² міÑці проходу димоходу через кроквÑну ÑиÑтему Ñ– покрівлю. ТовÑті Ñтінки видри захиÑÑ‚Ñть горючі матеріали Ñ€ÐµÑˆÐµÑ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ–Ð´ покрівлею від перегріваннÑ.
6 – Покрівельний матеріал.
7 – Ð ÐµÑˆÐµÑ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÑ€Ð¾ÐºÐ²Ñної ÑиÑтеми.
8 – Крокви.
9 – СтоÑк труби. Цей відділ знаходитьÑÑ Ð² горищному приміщенні будинку.
10 – РаÑпушка. Ð¦Ñ Ñ‡Ð°Ñтина димоходу починаєтьÑÑ Ð¿Ñ–Ð´ Ñтелею вÑередині Ð¿Ñ€Ð¸Ð¼Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ð¸Ð½ÐºÑƒ, проходить через горищне Ð¿ÐµÑ€ÐµÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ– закінчуєтьÑÑ Ð½Ð° горищі, трохи вище або врівень з балками перекриттÑ. РаÑпушка, так Ñамо, Ñк Ñ– видра, має більш товÑті Ñтінки, ніж шийка ÑтоÑк Ñ– труби. Підвищена товщина також захищає від Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ³Ñ€Ñ–Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÐµÑ€ÐµÐ²’Ñні балки та інші горючі матеріали горищного або міжповерхового перекриттÑ.
Слід зазначити, що в деÑких випадках заміÑть раÑпушки на Ñ—Ñ— міÑці навколо труби монтуєтьÑÑ Ð¼ÐµÑ‚Ð°Ð»ÐµÐ²Ð¸Ð¹ Ñщик, Ñкий заповнюєтьÑÑ Ð½ÐµÐ³Ð¾Ñ€ÑŽÑ‡Ð¸Ð¼Ð¸ матеріалами, такими, Ñк піÑок, вермикуліт або керамзит. ФункціÑми цього прошарку, що має товщину до 100÷150 мм, також Ñ” захиÑÑ‚ горючих матеріалів Ð¿ÐµÑ€ÐµÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð²Ñ–Ð´ перегріваннÑ.
11 – Балки перекриттÑ.
12 — ІзолÑціÑ, Ñку найчаÑтіше роблÑть з азбеÑту, в будь-Ñкому разі необхідна Ð´Ð»Ñ ÑÑ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸Ð¿Ð¾Ð¶ÐµÐ¶Ð½Ð¾Ñ— безпеки, так Ñк Ñтінки димоходу будуть ÑтикатиÑÑ Ð· деревиною балок Ð¿ÐµÑ€ÐµÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð° іншими матеріалами, з Ñкого ÑкладаєтьÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ– ÑтелÑ.
13 – Димова заÑувка, що знаходитьÑÑ Ñƒ приміщенні, у верхній чаÑтині труби, що дозволÑÑ” регулювати інтенÑивніÑть відводÑтьÑÑ Ð¿Ð¾Ñ‚Ð¾ÐºÑ–Ð² нагрітого Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ñ Ñ– продуктів горіннÑ.
14 – Шейку труби, Ñка починаєтьÑÑ Ð½Ð° верхній чаÑтині печі — передаху.
Розрахунки параметрів димохідної труби
Принцип роботи димохідної ÑиÑтеми полÑгають в рух повітрÑних Ð¼Ð°Ñ Ð· топкової камери до виходу на вулицю, тобто від нижньої точки в верхню. Цей Ð¿Ñ€Ð¾Ñ†ÐµÑ Ð²Ñ–Ð´Ð±ÑƒÐ²Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑÑ Ð·Ð° допомогою ÑÑ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ñги, Ñка виникає у зв’Ñзку з перепадами температур Ñ– тиÑку. Саме завдÑки вÑім цим факторам Ñ– здійÑнюєтьÑÑ Ð½Ð¾Ñ€Ð¼Ð°Ð»ÑŒÐ½Ðµ Ñ„ÑƒÐ½ÐºÑ†Ñ–Ð¾Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¸Ð¼Ð¾Ñ…Ñ–Ð´Ð½Ð¾Ñ— ÑиÑтеми.
Ð”Ð»Ñ ÑÑ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ð¿Ñ‚Ð¸Ð¼Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ… аеродинамічних процеÑів, розмір каналу труби повинен відповідати потужноÑті печі, Ñка, у Ñвою чергу, багато в чому залежить від розміру топки. Поверхні внутрішнього димохідного проÑтору повинні мати гладкі Ñтінки, за Ñким повітрÑні потоки будуть ковзати вільно без завихрень, Ñ– завдÑки цьому не буде ÑтворюватиÑÑ Ð·Ð²Ð¾Ñ€Ð¾Ñ‚Ð½Ð¾Ñ— Ñ‚Ñги. Саме тому доÑить чаÑто в цеглÑний квадратний димохід вбудовуєтьÑÑ Ð²ÐºÐ»Ð°Ð´ÐºÐ° з круглої керамічної труби, що має абÑолютно гладку поверхню Ñ– не має внутрішніх кутів.
Розмір в перерізі
У зв’Ñзку із зазначеними чинниками, потрібно дуже ретельно прорахувати внутрішній розмір димоходу, при цьому враховуючи його довжину, так Ñк чим більше цей параметр, тим вище Ñ‚Ñга в трубі.
Велике Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ ÑÑ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð¾Ñ€Ð¼Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¾Ñ— Ñ‚Ñги Ñ– ÑкіÑного Ñ„ÑƒÐ½ÐºÑ†Ñ–Ð¾Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð»Ð°Ð´Ñƒ Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð°Ñ” Ñ– відповідніÑть параметрів димохідного проходу Ñ– потужноÑті котла, а також розмір Ñ– кількіÑть каналів, передбачених конÑтрукцією Ñ– проходÑть уÑередині печі.
Якщо параметри внутрішніх розмірів димоходу в перерізі будуть перевищувати розрахункову величину, то це призведе до швидкого Ð¾Ñ…Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ньому нагрітого Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ñ Ñ– виникненню конденÑату, а значить, Ñ– Ð·Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ñги. У цьому випадку буде порушений необхідний баланÑ, Ñ– оÑтигаючі у верхній чаÑтині труби потоки можуть повернутиÑÑ Ð²Ð½Ð¸Ð·, Ñтворюючи Ð·Ð°Ð´Ð¸Ð¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² кімнаті.
Розмір димохідного отвору розраховуєтьÑÑ Ð½Ð°Ñтупним чином:
- Розмір димоходу каміна з відкритою топкою приблизно відповідає пропорціÑм 1:10 (переріз димоходу (f) / площа вікна топки (F)). Ð¦Ñ Ñ„Ð¾Ñ€Ð¼ÑƒÐ»Ð° в цілому діє Ñк Ð´Ð»Ñ ÐºÐ²Ð°Ð´Ñ€Ð°Ñ‚Ð½Ð¾Ð³Ð¾ або прÑмокутного, так Ñ– циліндричного типу труби, але не безпоÑередньо, а з урахуваннÑм форми перерізу каналу Ñ– загальної виÑоти димарÑ.
- Розмір димоходу печі із закритою топкової камерою має пропорції 1:1,5. У тому випадку, коли тепловіддача опалювального Ñпоруди Ñтановить менше 300 ккал/год, то перетин зазвичай має розмір 130×130 мм або півцеглини (не менше). При проведенні розрахунків потрібно враховувати, що розмір перерізу димоходу не повинна бути менше вхідного отвору піддувала.
При розрахунку камінного димоходу можна ÑкориÑтатиÑÑ Ð½Ð°Ñтупною таблицею.
ВиÑота труби Ð, м | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ð¡Ð¿Ñ–Ð²Ð²Ñ–Ð´Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ f/F, % | ||||||||
Перетин труби | Кругле | 11.2 | 10.5 | 10 | 9.5 | 9.1 | 8.7 | 8.9 |
Квадратне | 12.4 | 11.6 | 11 | 10.5 | 10.1 | 9.7 | 9.4 | |
ПрÑмокутна | 13.2 | 12.3 | 11.7 | 11.2 | 10.6 | 10.2 | 9.8 |
Зверніть увагу на прÑму залежніÑть перерізу димоходу не тільки від параметрів топки, але Ñ– від виÑоти труби. Ðапевно, іноді при розрахунках буде доцільно відштовхуватиÑÑ Ñаме від цього параметра. Ðаприклад, абÑолютно безглуздо буде виглÑдати труба виÑотою 11 метрів на одноповерховому заміÑькому будинку.
Та ж залежніÑть, але більш точно предÑтавлена у виглÑді графіка.
Графік взаємозалежноÑті виÑоти труби, перерізу каналу Ñ– розміру топки
ПрипуÑтимо, необхідно прорахувати переріз димохідної труби Ð´Ð»Ñ ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð° з топкою, розміри вікна Ñкої Ñкладають 500×700 мм, загальна площа – 0,35 м2. ПередбачаєтьÑÑ, що на будівлі допуÑтима труба загальною виÑотою 7 метрів.
- ДивимоÑÑ Ð·Ð° графічною Ñхемою:
— Ð´Ð»Ñ ÐºÑ€ÑƒÐ³Ð»Ð¾Ð³Ð¾ перерізу димоходу оптимальне ÑÐ¿Ñ–Ð²Ð²Ñ–Ð´Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ f / F = 9,9%;
— Ð´Ð»Ñ ÐºÐ²Ð°Ð´Ñ€Ð°Ñ‚Ð½Ð¾Ð³Ð¾ – 11,1%;
— Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ñмокутного – 11,7%.
- ÐеÑкладно вирахувати оптимальну площу перерізу каналу димоходу:
— коло: 0,35×0,099 = 0,0346 м2;
— квадрат: 0,35 × 0,11 = 0,0385 м2;
— прÑмокутник: 0,35 × 0,117 = 0,041 м2.
- Тепер, викориÑтовуючи найпроÑтіші геометричні формули, неÑкладно привеÑти площі до лінійним розмірам:
— діаметр круглої труби: d = 2×√S/π = 2×√0.0346/3.14 ≈ 0.209 м = 210 мм
— Ñторона квадратної труби: а = √S = √0,0385 ≈ 0,196 м = 196 мм
— у прÑмокутника можуть бути різні варіанти – наприклад 0,130 × 0,315 м або 130 × 315 мм
Ðабагато проÑтіше виÑвитьÑÑ Ñ€Ð¾Ð·Ñ€Ð°Ñ…ÑƒÐ½Ð¾Ðº, Ñкщо ÑкориÑтатиÑÑ Ñ€Ð¾Ð·Ñ‚Ð°ÑˆÐ¾Ð²Ð°Ð½Ð¸Ð¼ нижче калькулÑтором, в Ñкому вже закладені вÑÑ– згадані залежноÑті.
КалькулÑтор розрахунку лінійних параметрів перерізу димоходу



— коло (результат розрахунку — Ð)

— квадрат або прÑмокутник (результат розрахунку Б чи Ð’)
Безумовно, ці розміри отримані Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñ€Ñ–Ñ”Ð½Ñ‚Ð¸Ñ€Ñƒ, Ñ– зазвичай «прив’ÑзуютьÑÑ» до Ñтандартних діаметрів труб або розмірам цегли.
ВиÑота димоходу
Про виÑоту труби вже згадувалоÑÑ Ð²Ð¸Ñ‰Ðµ, але там йшов розрахунок від уже відомої Ñ—Ñ— величини. Ð Ñкою ж повинна бути оптимальна виÑота?
Щоб розрахувати виÑоту димоходу потрібно також врахувати кілька факторів. ГарÑче повітрÑ, що проходить через внутрішні канали печі Ñ– димоходу, виходÑчи з нього, відразу ж оÑтигає, а значить, чим довше він буде знаходитиÑÑ ÑƒÑередині каналів, тим довше тепло буде затримуватиÑÑ Ð² печі.
Правильно вибрана виÑота труби ÑприÑÑ” нормалізації Ñ‚Ñги Ñ– в той же Ñ‡Ð°Ñ â€” більш тривалому збереженню тепла уÑередині конÑтрукції. Так, Ñкщо трубу піднÑти трохи вище ніж потрібно розрахунками, то потÑг може збільшитиÑÑ Ð´Ð¾ такої міри, що тепло не затримаєтьÑÑ Ð² печі надовго, а значить, вона не буде вÑтигати прогріватиÑÑ Ñ– віддавати тепло в приміщеннÑ. У зв’Ñзку з цим доведетьÑÑ Ð²ÐµÑÑŒ Ñ‡Ð°Ñ Ð¿Ñ–Ð´ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ñ‚Ð¸ паливо, що зробить роботу печі вкрай неекономною. Ðу а занадто низька труба може призвеÑти до ÑÑ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñередині ÑиÑтеми зворотної Ñ‚Ñги, Ñка Ñпровокує потраплÑÐ½Ð½Ñ Ð² житлові кімнати чадних газів. Таке ж Ñвище може бути Ñ– при невідповідноÑті внутрішнього перерізу каналу димоходу його виÑоті.
За Ñ–Ñнуючими правилами виÑота труби (а точніше – відÑтань по вертикалі від колоÑникових грат до гирла димоходу) не може бути менше 5 метрів.
ВиÑоту Ð´Ð¸Ð¼Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð°Ð´ дахом зазвичай розраховують окремо, при цьому враховують такі параметри конÑтрукції будівлі будинку, Ñк кут Ñката даху, товщина покрівельного Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ– відÑтань між димарем Ñ– коником даху. Ð’ÑÑ– розрахунки проводÑтьÑÑ Ð±ÐµÐ· ÑƒÑ€Ð°Ñ…ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¸Ñоти захиÑної параÑольки (ковпака), накриває трубу зверху.
Якщо димохідна труба буде вÑтановлена на даху неправильно, то на виході з неї Ñтануть виникати Ð·Ð°Ð²Ð¸Ñ…Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚ÐµÐ¿Ð»Ð¾Ð³Ð¾ повітрÑ, що значно знизить Ñ‚Ñгу. Тому димохід повинен бути піднÑтий над площиною покрівлі з урахуваннÑм певних правил, Ñкі ÑтоÑуютьÑÑ Ñ€Ñ–Ð²Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ вихідного отвору відноÑно лінії коника:
Схема правильного Ñ€Ð¾Ð·Ñ‚Ð°ÑˆÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ñ€ÑƒÐ±Ð¸ щодо Ð³Ñ€ÐµÐ±ÐµÐ½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ñ–Ð²Ð»Ñ–
- Якщо труба виходить через покрівлю на відÑтані до 1500 мм від гребенÑ, то Ñ—Ñ— виÑота над ним повинна бути не менше 500 мм
- Якщо труба виходить над покрівлею на відÑтані 1500÷3000 мм від гребенÑ, то вона повинна бути піднÑта до його рівнÑ.
- У тому випадку, коли труба димоходу проходить через покрівлю на відÑтані більше 3000 мм від гребенÑ, його верхній обріз повинен знаходитиÑÑ Ð½Ð° умовної лінії, проведеної під кутом в 10от горизонталі від верхньої точки коника.
Тим не менш, на відÑтані не була розташована димохідна труба від коника, вона повинна підноÑитиÑÑ Ð½Ð°Ð´ покрівлею не менше ніж 500 мм. Це ÑтоÑуєтьÑÑ Ñ– плоÑких покрівель.
Слід зазначити, що димар — це Ñерйозна інженерна Ñпоруда, Ñ– ÑамоÑтійно передбачити вÑÑ– нюанÑи його будівництва – доÑить Ñкладно. Тому, щоб піч функціонувала належним чином, рекомендовано ÑкориÑтатиÑÑ Ð¿Ð¾Ñлугами фахівцÑ, комп’ютерними програмами або ж готовими Ñхемами. Зазвичай майÑтри розміщують Ñвої розробки-порÑдовки, в Ñких вже вказуютьÑÑ Ð¾Ð¿Ñ‚Ð¸Ð¼Ð°Ð»ÑŒÐ½Ñ– розміри димохідних каналів. І ÑамодіÑльноÑті в подібних питаннÑÑ… бути не повинно.
Як вибрати «правильний» цегла Ð´Ð»Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´ÐºÐ¸ димоходу?
Ð”Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, щоб Ñпоруджена труба проÑлужила довго, Ñ– цегла не руйнувавÑÑ Ð²Ñ–Ð´ перепаду температур Ñ– впливу зовнішніх природних впливів, потрібно правильно вибрати цей матеріал. Крім цього, надійна цеглÑна кладка повинна забезпечити повну протипожежну безпеку Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¸ÑˆÐ½Ñ–Ñ… димар горючих матеріалів.
При неÑкіÑному цеглі труба наврÑд чи проÑлужить довго
За оÑновними Ñвоїми характериÑтиками цегла повинен бути повнотілою, вогнетривким Ñ– обпаленим.
Ð”Ð»Ñ Ð·Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¸Ð¼Ð¾Ñ…Ð¾Ð´Ñƒ цегла вибираєтьÑÑ Ð·Ð° його ÑортноÑті, Ñка визначаєтьÑÑ Ñ€Ñ–Ð²Ð½ÐµÐ¼ випалу, Ñ– ділитьÑÑ Ð½Ð° три категорії:
Поділ обпаленої цегли по Ñортам
- I Ñорт — це в міру обпалений будівельний матеріал.
ЯкіÑний, добре обпалена цегла першого Ñорту має наÑтупні характериÑтики:
— Колір ÑÑкравий червоний або з легким жовтим відтінком.
— Хороша щільніÑть глини.
— Рівні без Ñлідів ÐºÑ€Ð¸ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€ÐµÐ±Ñ€Ð° Ñ– гладенькі поверхні без задирів.
— При проÑтукуванні ÑкіÑної цегли молотком, він повинен видавати доÑить дзвінкий звук.
- II Ñорт — недопалену цегла, можна охарактеризувати наÑтупним чином:
— Колір блідо помаранчевий ненаÑичений.
— Ðизька морозоÑтійкіÑть, щільніÑть Ñ– теплоємніÑть.
— ВиÑока пориÑтіÑть.
— При проÑтукуванні цей цегла дає глухий короткий звук.
— Ðа поверхнÑÑ… цегли другого Ñорту можуть бути невеликі задираки, його ребра можуть мати викришені ділÑнки.
- III Ñорт — перепалений цегла. Цей матеріал володіє наÑтупними характерними оÑобливоÑÑ‚Ñми:
— Має темний глибокий червоний, аж до коричневого кольору.
— Ðе морозоÑтійкий.
— Структура цегли щільна, але пориÑта.
— ВиÑока теплопровідніÑть.
— Міцний на ÑтиÑк, але крихкий Ñ– погано витримує інші навантаженнÑ.
— Його ребра можуть бути выкрошены, а поверхні мати Ñколи.
— Звук при проÑтукуванні дуже дзвінкий.
З предÑтавлених характериÑтик можна зробити виÑновок, що Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¸Ð¼Ð¾Ñ…Ñ–Ð´Ð½Ð¾Ñ— труби підходить цегла першого Ñорту з маркуваннÑм М150÷200. Ðедопалену матеріал рекомендовано повніÑтю виключити з кладки димоходу, а перепалений може бути викориÑтаний Ð´Ð»Ñ Ñ„ÑƒÐ½Ð´Ð°Ð¼ÐµÐ½Ñ‚Ð½Ð¸Ñ… робіт при зведенні корінний труби.
Перед викориÑтаннÑм цегли Ð´Ð»Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´ÐºÐ¸, деÑкі пічники його замочують у воді, а інші викориÑтовують Ñухим. Сухий цегла буде вбирати вологу з розчину, що зробить кладку менш міцною, а покладений замочений матеріал буде довше Ñохнути. Тому кожен майÑтер вибирає Ñвою технологію Ñ– найбільш зручний Ð´Ð»Ñ Ñебе метод роботи.
Ð’Ð¸Ð³Ð¾Ñ‚Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ñ‡Ð¸Ð½Ñƒ Ð´Ð»Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´ÐºÐ¸
Дуже важливо вибрати не тільки правильний цеглу Ð´Ð»Ñ Ð·Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¸Ð¼Ð°Ñ€Ñ, але Ñ– розчин Ð´Ð»Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´ÐºÐ¸, так Ñк шви цієї Ñпоруди повинні бути абÑолютно герметичними Ñ– Ñтійкими до зовнішніх впливів.
ВідмінноÑті розчинів в залежноÑті від ділÑнки кладки
Ðа даній Ñхемі показано зони пічного Ñпоруди, по Ñких можна визначити, Ñкою розчин викориÑтовуєтьÑÑ Ð² кожній з них.
У різних відділах печі можуть викориÑтовуватиÑÑ Ñ– різні кладочні розчини
Так Ñк розглÑдаєтьÑÑ ÐºÐ»Ð°Ð´ÐºÐ° тільки димоходу, потрібно визначитиÑÑ Ð· розчином, заÑтоÑовуваним у зонах під номерами від 7 до 11. Якщо в конÑтрукції печі передбачений труба корінного типу, то підлÑгає розглÑду Ñ– зона â„–3.
- Отже, зона â„– 3 – це два перші Ñ€Ñди димоходу корінного типу, Ñкі укладаютьÑÑ Ð½Ð° бетонний фундамент Ñ– знаходÑтьÑÑ Ð¿Ñ–Ð´ чиÑтовим підлогою. Так Ñк ці Ñ€Ñди Ñ” оÑновою кладки уÑього будови димоходу, вони повинні мати доÑтатню міцніÑть Ñ– ÑтійкіÑть до виÑоких навантажень. Тому Ð´Ð»Ñ Ñ—Ñ… ÑƒÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ñ€Ð¸ÑтовуєтьÑÑ Ð¿Ñ–Ñ‰Ð°Ð½Ð¾-цементний розчин, Ñкий замішуєтьÑÑ Ð² пропорції 3:1 або 4:1. ДеÑкі пічники воліють додавати в нього ½ чаÑтини вапна, Ñка зробить Ñуміш більш плаÑтичною.
- Зона â„– 7 – це два перші Ñ€Ñди наÑадной труби, Ñкі розташовані відразу зверху печі. Ð¦Ñ Ð¾Ð±Ð»Ð°Ñть називаєтьÑÑ Ð²Ð¸Ñ‚Ð¾ÐºÐ¾Ð¼ димоходу, температура в ньому доÑÑгає 355÷400 градуÑів. Кладка витоку здійÑнюєтьÑÑ Ð½Ð° глинÑно-піщану Ñуміш.
- Зона â„– 8 – раÑпушка труби димоходу знаходитьÑÑ Ð² житловому приміщенні під Ñтелею, перед проходом конÑтрукції через горищне перекриттÑ. Іноді цей елемент конÑтрукції може охоплювати Ñ– Ñам прохід, а закінчуєтьÑÑ Ð² горищному приміщенні. Температура в цій облаÑті може доÑÑгати також 355÷400 градуÑів, тому кладку роблÑть теж на глинÑно-піщаний розчин.
- Зона â„– 9. Ð”Ð»Ñ Ñ†Ñ–Ñ”Ñ— облаÑті можна викориÑтовувати піÑок або керамзит, а також глинÑно-піщаний розчин. Ð¦Ñ Ð·Ð¾Ð½Ð° труби називаєтьÑÑ Ð¾Ð±Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñм Ñ– Ñлужить Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, щоб убезпечити горючі матеріали Ð¿ÐµÑ€ÐµÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð²Ñ–Ð´ перегріваннÑ. Ð”Ð»Ñ ÑÑ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ð±Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ, навколо труби ÑпоруджуєтьÑÑ Ð¼ÐµÑ‚Ð°Ð»ÐµÐ²Ð¸Ð¹ короб, а потім заповнюєтьÑÑ Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ð¼ з обраних матеріалів. Іншим варіантом Ð¾Ð±Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ” Ð¿Ð¾Ñ‚Ð¾Ð²Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² цьому міÑці Ñтінок труби.
- Зона â„–10 – шейку труби знаходитьÑÑ Ð² горищному приміщенні Ñ– виходив на вулицю, тому відчуває великі Ð½Ð°Ð²Ð°Ð½Ñ‚Ð°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ перепадів температур Ñ– впливу зовнішніх чинників. Ð”Ð»Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ ділÑнки труби найчаÑтіше викориÑтовуєтьÑÑ Ð¿Ñ–Ñ‰Ð°Ð½Ð¾-глинÑний розчин з додаваннÑм цементу.
- Зона â„– 11 – оголовок димоходу викладаєтьÑÑ Ð· того ж розчину, що Ñ– шийка труби, або ж проÑто з викориÑтаннÑм цементно-піщаної Ñуміші.
Склад кладок пічних розчинів
Матеріали Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ñ‡Ð¸Ð½Ñ–Ð² повинні бути добре очищені від різних домішок. Глина беретьÑÑ Ñередньої жирноÑті, піÑок митий Ñ– проÑÑ–Ñний, вапно – обов’Ñзково гашене. ÐžÑ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñухої глини Ñ– піÑку проводитьÑÑ Ð·Ð° допомогою проÑÑ–ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· Ñито, виготовленого з Ñітки, що має оÑередки 1×1 мм. Глина може бути очищена Ñ– піÑÐ»Ñ Ñ—Ñ— Ð·Ð°Ð¼Ð¾Ñ‡ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑˆÐ»Ñхом Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· Ñито. Цей ÑпоÑіб Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆ швидкий Ñ– ефективний.
Приблизна рецептура різних розчинів наведена в таблиці:
Типи розчинів | ГлинÑний розчин | ВапнÑний розчин | Цементний розчин |
---|---|---|---|
ВикориÑтовувані матеріали | Витрата матеріалів у чаÑтинах | ||
ПіÑок | 4 | 2,5 | 3-4 |
Шамотна глина | 1 | — | — |
Звичайна глина | 1 | — | — |
Вапно | — | 1 | — |
Цемент М400 | — | 0,5 | 1 |
Так Ñк глинÑно-піщаний розчин Ñ” оÑновним Ð´Ð»Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´ÐºÐ¸ димоходу, його Ð¿Ñ€Ð¸Ð³Ð¾Ñ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° варто розглÑнути детальніше.
Від ÑкоÑті розчину залежать Ñ– довговічніÑть Ñпоруди, Ñ– безпеку його екÑплуатації
Перед тим Ñк замішувати розчин, очищену глину потрібно підготувати. Її замочують Ñ– добре перемішують до однорідноÑті, вона повинна наÑтоÑтиÑÑ Ñ– розбухнути, ввібравши в Ñебе воду. Цей Ð¿Ñ€Ð¾Ñ†ÐµÑ Ð·Ð°Ð¹Ð¼Ðµ 12÷14 годин. Замочену Ñуміш періодично перемішують Ñ– при необхідноÑті додають в неї воду. Ðа завершальних етапах Ð·Ð°Ð¼Ð¾Ñ‡ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ– Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ¼Ñ–ÑˆÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² глину додаєтьÑÑ Ð¿Ñ–Ñок, відповідно до пропорцій. Ð—Ð°Ð¼Ñ–ÑˆÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð²Ð¸Ñ‡Ð°Ð¹Ð½Ð¾Ð³Ð¾ глинÑного розчину здійÑнюєтьÑÑ Ñƒ пропорціÑÑ… 1:2, 1:3 або 1:4 — цей параметр залежить від жирноÑті глини, ніж вона жирніше, тим більше чаÑтин піÑку в неї додаєтьÑÑ.
РекомендуєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²ÐµÑти теÑÑ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ€Ñ–Ð·Ð½Ð¸Ñ… пропорцій розчину – виготовити доÑлідні зразки – кульки або джгути, Ñ– подивитиÑÑ, Ñкий з них буде найбільш Ñтійким піÑÐ»Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ÑушуваннÑ. За підÑумками такого «екÑперименту» Ñ– можна буде вибрати оптимальне ÑÐ¿Ñ–Ð²Ð²Ñ–Ð´Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ–Ð½Ð³Ñ€ÐµÐ´Ñ–Ñ”Ð½Ñ‚Ñ–Ð².
Розчин повинен мати однорідну конÑиÑтенцію, без грудочок Ñ– вкраплень, бути плаÑтичним Ñ– легко Ñповзати з чиÑтого металевого шпателÑ.
Кладочна Ñуміш наноÑитьÑÑ Ð½Ð° цеглу шаром товщиною до 8÷9 мм, Ñ– при притиÑненні Ñ—Ñ— верхнім цеглою, повинен утворитиÑÑ ÑˆÐ¾Ð² в 6÷7 мм.
Кладка димоходу
Кладка наÑадной труби починаєтьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ передаху печі, а корінного димоходу — від фундаменту, Ñкий викладаєтьÑÑ Ð¿Ð¾ тому ж принципу, що Ñ– оÑнова під опалювальне Ñпоруда.
Слід зазначити, що порÑдовка димоходу не наÑтільки Ñкладна, Ñк Ñхема кладки Ñамої печі, тому в ній буде проÑто розібратиÑÑ.
Різні варіанти димоходів можуть відрізнÑтиÑÑ Ñ– кількіÑтю Ñ€Ñдів, Ñ– оÑобливоÑÑ‚Ñми конÑтрукції. Кладка завжди проводитьÑÑ Ð· перев’Ñзками Ñ€Ñдів.
Ðижче в таблицÑÑ… буде розглÑнуто один з варіантів кладки наÑадного димоходу, Ñк найбільш поширеного, з проходом через горищне Ð¿ÐµÑ€ÐµÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ– через покрівлю.
ПорÑдовка кладки пічної труби
- Перший етап – Ð·Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¸Ð¼Ð¾Ñ…Ñ–Ð´Ð½Ð¾Ñ— труби від передаху печі до покрівлі.
ІлюÑÑ‚Ñ€Ð°Ñ†Ñ–Ñ | Короткий Ð¾Ð¿Ð¸Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð¾Ñ— операції |
---|---|
![]() |
Перші два Ñ€Ñди шийки димохідної труби, кожен з Ñких ÑкладаєтьÑÑ Ð· п’Ñти цегли, повинні бути виконані акуратно Ñ– ідеально рівно, так Ñк вони задають напрÑм Ñ– рівніÑть іншим Ñ€Ñдах конÑтрукції. |
![]() |
Таким же чином викладаютьÑÑ Ð²ÑÑ– Ñ€Ñди шийки димоходу. КількіÑть Ñ€Ñдів у кожному окремому випадку може бути різним, але Ñ†Ñ Ñ‡Ð°Ñтина труби повинна завершитиÑÑ Ð·Ð° два Ñ€Ñду до Ð¿Ñ€Ð¾Ñ…Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ— через горищне перекриттÑ. |
![]() |
Далі, йде раÑпушка димоходу. Вона також може ÑкладатиÑÑ Ð· різної кількоÑті Ñ€Ñдів – від двох до чотирьох. Кожний з Ñ€Ñдів раÑпушки кладетьÑÑ Ð· виÑтупом назовні на 30÷35 мм, завдÑки чому виходить ÑтупінчаÑта конÑтрукціÑ, що розширюєтьÑÑ Ð´Ð¾ Ñтелі. Ðезважаючи на те, що відбуваєтьÑÑ Ñ€Ð¾Ð·ÑˆÐ¸Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ†Ñ–Ñ”Ñ— ділÑнки труби в зовнішню Ñторону, внутрішній димохідний канал залишаєтьÑÑ Ð² оригінальних розмірах. |
![]() |
Ðа предÑтавленій картинці можна розглÑнути зверху переріз шийки труби до раÑпушки. |
![]() |
Тут показаний перший Ñ€Ñд раÑпушки, Ñкий не доходить до поверхні підлоги горища на один Ñ€Ñд. Він вже ÑкладаєтьÑÑ Ð· 6-ти ціліÑних цегли, двох половинок (цегла розділений поперек), 2-Ñ… половинок (цегла поділений вздовж) Ñ– 2-Ñ… четвертинок. |
![]() |
ÐаÑтупний Ñ€Ñд, теж входить в раÑпушку, димар виводить на рівень чиÑтової підлоги горища, причому між цеглою Ñ– матеріалами Ð¿ÐµÑ€ÐµÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ñ‚ÑŒÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ÐºÐ»Ð°Ð´ÐºÐ° з негорючого матеріалу (зазвичай Ð´Ð»Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ викориÑтовуєтьÑÑ Ð°Ð·Ð±ÐµÑтові лиÑти, нарізані на Ñмуги). Цей Ñ€Ñд ÑкладаєтьÑÑ Ð· такої ж кількоÑті цеглин, Ñк Ñ– попередній. |
![]() |
ÐаÑтупний Ñ€Ñд раÑпушки – найширший в перерізі, Ñ– його крайні цеглу виходÑть на поверхню чиÑтової підлоги горища, приблизно на 30÷35 мм. Цей Ñ€Ñд ÑкладаєтьÑÑ 12 цілих цеглин Ñ– 3-Ñ… половинок. |
![]() |
1 Ñ€Ñд ÑтоÑка укладаєтьÑÑ Ð·Ð²ÐµÑ€Ñ…Ñƒ раÑпушки. Його довжина Ñ– ширина повертаютьÑÑ Ð´Ð¾ початкового розміру труби, Ñ– він викладаєтьÑÑ Ð· 5 цеглин. |
![]() |
Далі, в покрівлі вимірÑєтьÑÑ Ñ– вирізуєтьÑÑ Ð¾Ñ‚Ð²Ñ–Ñ€, через Ñке димар вийде на вулицю. Ð”Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ñ‡Ð½Ð¾Ñті розмітки отвори Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ…Ð¾Ð´Ñƒ труби, Ñлід ÑкориÑтатиÑÑ Ñхилом. Отвір випилюєтьÑÑ Ð· допомогою найбільш зручного інÑтрументу, наприклад, електролобзика. |
![]() |
Коли отвір Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ…Ð¾Ð´Ñƒ буде готове, викладаєтьÑÑ Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ñ–Ñтю ÑтоÑк димоходу, кожен з Ñ€Ñдів Ñкого ÑкладаєтьÑÑ Ð· п’Ñти цеглин. Обов’Ñзково ведетьÑÑ Ñуворий контроль за вертикальніÑтю кладки. |
- Етап другий – прохід через покрівлю і оголовок труби.
ІлюÑÑ‚Ñ€Ð°Ñ†Ñ–Ñ | Короткий Ð¾Ð¿Ð¸Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð¾Ñ— операції |
---|---|
![]() |
ОÑтанній Ñ€Ñд ÑтоÑка викладаєтьÑÑ Ð½Ð°Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ñƒ цегли вище нижньої чаÑтини Ñхилу даху у вирізаному отворі. Між цеглÑною кладкою Ñ– покрівельним матеріалом, а також латами робитьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ÐºÐ»Ð°Ð´ÐºÐ° з азбеÑтових Ñмужок. |
![]() |
ÐаÑтупний етап — це перший Ñ€Ñд відділу димоходу, званого «видра», Ñкий має розширений розмір, у порівнÑнні зі ÑтоÑком. ÐŸÐµÑ€ÐµÐ´Ð½Ñ Ñ‡Ð°Ñтина Ñ€Ñду – цегла виÑуваютьÑÑ Ð²Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´, перекриваючи нижню Ñторону прохідного отвору. Ð”Ð»Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Ñ€Ñду буде потрібно 5 цілих цеглин, 1 половинка, 1 чаÑтина ¾ цегли, 1 чаÑтина — ¼ чаÑтина цегли, тобто один з цегли можна розділити на ¾ Ñ– ¼ чаÑтини. |
![]() |
Другий Ñ€Ñд «видри». Розмір зовнішнього перерізу труби Ñтає більше за рахунок Ð·Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ в передній чаÑтині. Передні дві цеглини виÑуваютьÑÑ Ð²Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Ñ– в боки на 30÷40 мм над попереднім поруч. Ð”Ð»Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ етапу викориÑтано 5 цілих цеглин, 3 половинки Ñ– один цегла розділений на ¼ Ñ– ¾ чаÑтини. |
![]() |
ÐаÑтупні два Ñ€Ñди викладаютьÑÑ Ð¿Ð¾ конфігурації попереднього, але з перев’Ñзкою цеглин. |
![]() |
Четвертий Ñ€Ñд «видри» кладетьÑÑ Ð· виÑтупом в задній чаÑтині перерізу – вона навиÑає над покрівлею Ñ– перекриває Ñтик між цеглою Ñ– покрівельним матеріалом. Ð”Ð»Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Ñ€Ñду викориÑтовуєтьÑÑ 8 ціліÑних цегли, 2 чаÑтини — ¾ цегли Ñ– ¾ цегли розділеного на дві чаÑтини вздовж. |
![]() |
Далі викладаєтьÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¸Ð¹ Ñ€Ñд шийки димоходу. Ð Ñд ÑкладаєтьÑÑ Ð· п’Ñти цеглин, Ñкі зÑуваютьÑÑ Ð²Ñередину кладки на 80÷90 мм, тобто вÑе знову повертаєтьÑÑ Ð´Ð¾ початкового зовнішнього периметру перерізу. Далі, таким же порÑдком, з перев’Ñзкою Ñ€Ñдів, шийка димоходу піднімаєтьÑÑ Ð½Ð° потрібну виÑоту, з урахуваннÑм того, що буде викладатиÑÑ Ñ‰Ðµ Ñ– оголовок, що ÑкладаєтьÑÑ Ð· двох Ñ€Ñдів. |
![]() |
ÐаÑтупний етап – це перший Ñ€Ñд оголовка. Він викладаєтьÑÑ Ð· виÑтупом назовні на 30÷40 мм, Ñ– таким чином буде одним із захиÑних елементів шийки труби від опадів. Ð Ñд ÑкладаєтьÑÑ Ð· 5 цільних цеглин, 1 чаÑтина ¾ цегли, 2 чаÑтини ¼ цегли, 6 половинок цегли розрізаних вздовж. |
![]() |
Заключний Ñ€Ñд оголовка, що ÑкладаєтьÑÑ Ð· 5 цеглин, викладаєтьÑÑ Ð·Ñ– зрушеннÑм вÑередину на ті ж 30÷40 мм. ВиÑтуп попереднього Ñ€Ñду закриваєтьÑÑ Ð±ÐµÑ‚Ð¾Ð½Ð½Ð¸Ð¼ розчином з ухилом в зовнішню Ñторону. Ðа цей виÑтуп Ñ– на оÑтанній Ñ€Ñд буде закріплений захищає від потраплÑÐ½Ð½Ñ Ð² канал Ð´Ð¸Ð¼Ð°Ñ€Ñ Ð¾Ð¿Ð°Ð´Ñ–Ð² Ñ– ÑÐ¼Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ ÐºÐ¾Ð²Ð¿Ð°Ðº. |
![]() |
З боку конÑÑ‚Ñ€ÑƒÐºÑ†Ñ–Ñ Ð´Ð¸Ð¼Ð¾Ñ…Ñ–Ð´Ð½Ð¾Ñ— труби, що проходить через горищне перекриттÑ, кроквÑну ÑиÑтему Ñ– покрівельний матеріал буде в підÑумку виглÑдати приблизно так. |
ПроÑвіт між трубою Ñ– покрівельним покриттÑм обов’Ñзково герметизуєтьÑÑ
По закінченні кладки Ñамої труби, навколо неї на даху обов’Ñзково влаштовуєтьÑÑ Ð³Ñ–Ð´Ñ€Ð¾Ñ–Ð·Ð¾Ð»ÑціÑ, Ñка герметично закриває Ñтики між Ñтінками димоходу Ñ– покрівельним матеріалом. Один з варіантів такого Ð¾Ñ„Ð¾Ñ€Ð¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ…Ð¾Ð´Ñƒ показаний на відео, що додаєтьÑÑ:
Відео: Як ізолювати прохід труби через покрівлю «ондулін»
Ðа Ð·Ð°ÐºÑ–Ð½Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ€Ñ–Ð±Ð½Ð¾ Ñказати, що Ñама кладка димоходу цілком здійÑненна навіть Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð°Ñ‡ÐºÐ°, але, здійÑнюючи роботу на виÑоті, потрібно передбачити вÑÑ– заходи безпеки. Звичайно ж, краще проводити будівництво димоходу разом з надійним помічником, Ñкий зможе не тільки дати розумну пораду щодо Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´ÐºÐ¸, а й забезпечить необхідну Ñтраховку.