Як зробити тротуарну плитку в домашніх умовах

Якщо у господарів у планах намічено облаштовувати доріжки на своєму заміському ділянці або ж майданчики навколо приватного міського будинку, то неминуче доведеться приймати рішення про те, яким матеріалом зробити це буде краще і економніше. Сьогодні досить популярним покриттям, що використовуються повсюдно, стала тротуарна плитка різного кольору і конфігурацій.

Однак, цей матеріал, а також його транспортування і розвантаження коштує недешево, тим більше під час перевезення можливі втрати, а значить, купувати плитку з запасом, і це теж будуть зайві витрати. Тому-то багато домовласники замислюються над тим, як зробити тротуарну плитку в домашніх умовах і заощадити при цьому пристойну суму.

Переваги самостійного виготовлення плитки

Виготовити цей матеріал самостійно – цілком можливо. Звичайно, відсутність спеціального обладнання і напрацьованого досвіду зроблять цей процес є досить тривалим, але зате позбавить від пошуку підходящого по малюнку і кольору варіанти.

Самостійне виготовлення тротуарної плитки – цілком розв’язувана задача

Якщо прийнято рішення зайнятися самостійним виготовленням тротуарної плитки, то потрібно бути готовим до досить трудомісткої роботи. Однак, отриманий від неї результат перевершить всі очікування, коли доріжки або майданчик біля будинку буде мати саме той вид, який замислювався господарями при розробці ландшафтного дизайну своїх володінь.

Перевагою домашнього виготовлення є і те, що самостійно можна створити ексклюзивний варіант плитки, якого не виробляють в промислових масштабах, ні взагалі ні хто інший.

Якщо дотримуватися технологічних рекомендацій, і підійти до процесу виготовлення зі всієї необхідної акуратністю, то вироби вийдуть відмінної якості, що мають тривалий експлуатаційний ресурс.

У процесі розробки свого власного варіанту плитки завжди є можливість експериментувати з колірною гамою і навіть формами, так як матриці для відливання теж можна виготовити самостійно.

Форми для виготовлення тротуарної плитки

У тому випадку, якщо в магазині не знайшлося плитки потрібної конфігурації, або ж вона була знайдена, але має занадто високу ціну, або її колір не зовсім влаштовує господарів, то з цього становища можна завжди знайти вихід, зробивши матриці для її виготовлення самостійно. Такі форми зазвичай готують в кількості декількох штук, і вже з їхньою допомогою виробляють таку кількість тротуарної плитки, скільки буде необхідно для благоустрою доріжок і майданчиків на ділянці.

Матриці для відливання тротуарної плитки також можна виготовити власними силами

Для цього купується лише кілька примірників готової плитки будь-якого кольору, по яких і робляться форми. Крім плитки, в якості вихідного зразка може бути використана дошка, що має гарний фактурний малюнок, чи сподобався своїми обрисами камінь.

В якості зразка для приготування матриці взята дошка з красивим фактурним малюнком деревини

Матриці можуть бути одинарними, тобто розрахованими на одну плитку, або ж комплексні, в яких виготовляються відразу кілька виробів. Другий варіант зробити складніше, але зате вже в ході виробництва плитки робота піде набагато швидше.

Матриця для виготовлення одночасно двох плиток різної конфігурації

Щоб зробити форму потрібно матеріал для опалубки і, природно, спеціальний склад для відливання матриці.

Опалубку роблять більше розміру вихідного зразка на 20÷30 мм у висоту і на 12÷15 мм завширшки. При цьому необхідно враховувати, що тротуарна плитка повинна мати товщину не менше 35÷60 мм. В якості опалубки підійде фанерний ящик, коробка або будь-який інший матеріал, здатний витримати заливку пластичного складу для форм. Самі матриці робляться з двокомпонентного компаунда на основі поліуретану, або з силіконового герметика.

Форма з поліуретанового компаунда

Двокомпонентний склад для виготовлення ливарних матриць «Силагерм»

В асортименті будівельних магазинів можна знайти кілька типів компаунда, спеціально призначеного для виготовлення матриць для гіпсових відливок, штучного фасадного каменю і тротуарної плитки. Одним з найбільш затребуваних з них можна назвати вітчизняний склад «Силагерм 5035», так як він володіє відмінними технічними та фізичними характеристиками. Формувальний складу виготовлений на основі поліуретану і проводиться у двох параметрах твердості — 30 та 40 од. по таблиці Шора. Його основні показники наведені в таблиці

Виготовлення матриці з компаунда виконується наступним чином:

• Зразок для виготовлення матриці потрібно добре промити і просушити.
• Далі, вихідний зразок і внутрішній простір підготовленої опалубки покривається розчином, що складається з уайт-спіриту та воску. Цей склад наноситься в два шари. Його можна замінити готової воскової мастилом.
• Потім готується двокомпонентна суміш. Для цього в пасту додається отверджувач в пропорціях 2:1, і маса перемішується до однорідності. Дуже важливо дотримати пропорції, так як від них буде залежати правильність твердіння готового матеріалу.

Якщо готується велика кількість суміші, то процес підготовки проводиться за допомогою дриля з насадкою-міксером, ну а невеликий обсяг цілком можна перемішати шпателем. Дриль при замішуванні маси включається на малі обороти, інакше складу вийде з великою кількістю повітряних бульбашок. Якщо не перемішані складові компаунда не будуть використані повністю, то ємності з ними необхідно щільно закрити штатними кришками, щоб виключити контакт з повітрям.

Заливка перемішаного компаунда в опалубку за зразком

• Готову суміш акуратно заливають в опалубку, в яку покладений шаблон лицьовою стороною вгору. Склад заливання повинен покривати вихідний зразок повністю і товщина його шару над верхньою частиною повинна дорівнювати не менше 8÷10 мм.
• По завершенні заливки в опалубку потрібно трохи посувати вперед-назад, злегка струшуючи, щоб позбавити суміш від повітряних бульбашок. Потім, опалубка з заливкою повинна відстоятися 5÷7 хвилин — за цей час бульбашки повітря піднімуться на поверхню, і їх можна буде акуратно видалити за допомогою шпателя.
• Через 24 години суміш затвердіє, і форму можна буде отримати з опалубки. Проте використовувати її за прямим призначенням допускається тільки через 72 години, після того, як матеріал придбає всі заявлені виробником якості. Після закінчення цього часу форма буде здатна витримати навіть заливається масу, нагріту до 80÷120 градусів.
• Форма з компаунда прослужить тривалий час, якщо перед заповненням розчином для виготовлення плитки її обробляти спеціальним складом «Тіпром 90».

Продається цей компаунд у відрах вагою в 1,5 і 7,5 кг.

Матриця з силікону

Силіконові склади, використовувані для виготовлення ливарних форм

Силіконовий компаунд також може бути двокомпонентним, упакованим у відра, і вимагає підготовки у відповідності з інструкцією (в цілому – схоже з процесом, описаним вище). Але можна застосовувати і звичайний силікон, який усім відомий під назвою герметика. Купувати його потрібно стільки, скільки буде потрібно для виготовлення форми, так як після розкриття упаковки він відразу починає схоплюватися. Тому і відкривати заводську упаковку однокомпонентного силікону слід після того, як опалубка і вихідний зразок будуть змащені жирної мастилом і готові до заливання. В якості мастила найчастіше використовують звичайний солідол.

Заливка силіконового складу в форму

Зразок майбутньої плитки укладається фасадної стороною вгору, теж змащують солідолом і заливається силіконом. Товщина над верхньою частиною макета повинна складати 8÷10 мм.

Якщо в якості зразка використовується плитка, виготовлена з гіпсу, то її попередньо потрібно обов’язково обробити декількома шарами оліфи або лаку.

Для розподілу силікону по опалубці використовується шпатель або кисть, які умочують в підготовлений заздалегідь мильний розчин.

Розподіл силіконової заливки по опалубці із зразком

Товстий шар силікону сохне набагато довше, ніж компаунд – цей термін може скласти від двох тижнів до місяця, а іноді і більше. Тривалість періоду залежить від товщини і глибини залитого шару. Тому форму для плитки краще готувати заздалегідь, наприклад, присвятивши цьому зимовий час, щоб матриці були гарантовано готові до літа, так як з цементом, з якого буде виготовлятися тротуарна плитка, краще працювати в теплу пору року або, принаймні, при позитивній температурі.

Коли форма буде готова, її витягують з опалубки і добре промивають від мастила. Далі, можна приступати до виготовлення плитки.

Основні параметри стандартного силіконового однокомпонентного герметика наведені в таблиці:

Слід зазначити, що якщо у господарів немає ніякого бажання займатися виготовленням матриць самостійно, то їх цілком можна придбати в спеціалізованому магазині. Однак, у цьому випадку доріжки на заміській ділянці можуть зовсім не відрізнятися від сусідських.

При виборі готової матриці не варто купувати пластикову форму (без особливої необхідності, про що буде сказано нижче). Краще віддати перевагу поліуретану, силікону або гумі.

Виготовлення тротуарної плитки в домашніх умовах

Далеко не в кожному будинку є спеціальне обладнання, за допомогою якого можна швидко та якісно зробити тротуарну плитку. Тому далі будуть розглянуті способи, які дозволяють виготовити її, використовуючи підручні засоби. Звичайно ж, без спеціальних форм не обійтися, і їх можна виготовити з поданим вище інструкцій або ж придбати в готовому вигляді. В ідеалі для якісного і швидкого виробництва добре б мати вібростіл. Однак, як буде показано далі, в невеликих масштабах цілком можна відливати плитку і без нього.

Виготовлення квадратної плитки з використанням пластикової форми

Квадратну плитку цілком можна назвати традиційною. Вона не виходить з моди, так як надає доріжках строгість і акуратність. Особливо актуально використовувати цей варіант плитки для оформлення стежки, що веде до будинку від входу на дільницю.

Ілюстрація	Короткий опис виконуваної операції
	У цьому випадку, для виготовлення плитки використовується пластикова форма розміром 300×300 мм і товщиною в 30 мм. Рельєфний малюнок цього варіанту матриці називається «каліфорнійська шагрень». Пластикові форми зручні тим, що вони мають достатню жорсткість і не деформуються під час укладання розчину, але з них складніше отримувати готове виріб із-за тієї ж жорсткості. Щоб форма прослужила як можна довше, і з неї простіше було витягувати готову плитку, перед заливанням розчину рекомендовано опрацювати матрицю жирної мастилом.
	Для замішування розчину, необхідного для однієї такої плитки, потрібно пісок великої фракції — 3 кг.
	Крім піску, потрібно підготувати цемент М-500-Д0 — 1 кг, звичайну водопровідну воду 0,5 літра, колір червоного кольору в порошку 70 р, і пластифікатор — 25 мл
	Для замішування розчину потрібно підготувати ємність – це може бути пластикове або емальоване відро. Оцинковану ємність використовувати не рекомендується, так як барвник або пластифікатор можуть викликати окислення, в результаті чого вибраний для плитки колір здатний змінитися.
	В підготовлену ємність висипається пісок і цемент. В даному випадку, майстром обрана така технологія замісу, але легше буде перемішувати масу, якщо суха суміш буде підготовлена заздалегідь – пісок і цемент попередньо змішані.
	Отже, пісок і цемент ретельно перемішуються з допомогою дриля з насадкою-міксером.
	Наступним кроком, в окремій ємності змішуються до однорідного стану вода, сухий барвник та пластифікатор.
	В результаті такого перемішування повинна вийти рідина червоного кольору.
	Готовий розчин заливається в суху цементно-піщану суміш.
	Всі складові ретельно вимішуються з допомогою міксера – цей процес повинен проводитися протягом, як мінімум, 3÷5 хвилин.
	Після замішування повинна вийти досить густа в’язка грубозерниста маса. Вона придбає необхідну щільність в процесі її викладання у форму і втрамбовування.
	Далі, отриману суміш викласти у змащену форму. Спочатку в матрицю викладається половина готової суміші.
	Масу необхідно розподілити з максимально можливою рівномірністю за формою, піднімаючи її і струшуючи матрицю.
	Потім викладається залишилася суміш і спочатку розподіляється за допомогою шпателя або кельми. Заповнюючи матрицю розчином, його потрібно ретельно ущільнювати, притискаючи кельмою. Особливу увагу кутах форми – вони повинні бути добре заповнені.
	Далі, матрицю тривало о час «утрясывают» — цей процес відбувається до тих пір, поки маса не ущільниться по максимуму і не утворює абсолютно рівну поверхню. При струшуванні з розчину будуть виступати бульбашки повітря. Бажано проводити цю роботу до тих пір, поки повітря не перестане виходити зовсім. Коли плитка виробляється у великих кількостях, для ущільнення заливок використовується спеціальний вібростіл – він значно полегшує роботу. Однак, якщо формовані вироби виготовляються тільки для однієї доріжки, то вібростіл купувати або робити самостійно буде невигідно. Форма залишають для застигання на 24 години. Цей показник справедливий для температури повітря до +20 градусів, і може змінюватися в більшу сторону при прохолодній погоді – це доведеться визначити експериментально.
	Після закінчення необхідного проміжку часу, матриця перевертається, і плитка акуратно з неї витягується.
	При необхідності, можна трохи натиснути на деякі ділянки дна форми, для того, щоб виріб легше від нього відстала.
	У результаті виходить акуратна гладка плитка, але її відразу використовувати не можна, так як вона повинна остаточно просохнути і набратися міцності. Для цього плитки встановлюють на ребро і залишають, як мінімум на три дні. А остаточний набір необхідної міцності, з можливістю додатки повного навантаження на покладену плитку, закінчиться приблизно через два тижні після виготовлення.

Виготовлення оригінальної тротуарної плитки «сосновий зріз» у формі поліуретановою

Оригінальним оформленням майданчиків і стежок є укладання на них дерев’яного кругляка. Однак, деревина добре вбирає вологу, схильна до поступового гниття і пошкоджень різними комахами. Бетонна плитка, що імітує зріз дерева, стане відмінною заміною натурального матеріалу.

Ілюстрація	Короткий опис виконуваної операції
	Цей дуже оригінальний варіант тротуарної плитки, має діаметр 300 мм і товщиною 40 мм, складається з двох шарів, що виготовляються з розчинів різного кольору. Її зробити трохи складніше, ніж одноколірну, так як роботи доведеться проводити вкрай обережно, стежачи за тим, щоб розчини не перемішалися між собою. Ця плитка називається «сосновий зріз», так як імітує зрізаний кругляк стовбура дерева. Внутрішня частина має бежевий колір і рельєф річних кілець, ну а зовнішнє обрамлення повторює малюнок загрубілі соснової кори.
	Для виготовлення подібних виробів використовується поліуретанова гнучка форма, яка може бути виготовлена самостійно за технологією, про яку розповідалося в статті вище. Так як матриця з поліуретану не має належної жорсткості, її необхідно встановлювати на ідеально рівну поверхню. Для підставки під неї зазвичай використовується фанерний лист, який надалі допоможе виробляти утрясання розчину після заповнення форми. Струшувати гнучку матрицю, заповнену досить важким розчином, буде вкрай складно.
	Щоб вийшла серцевина з «річними кільцями», для однієї такої плитки потрібно білий цемент 100÷150 г, пісок середньої фракції — 300÷350 г, жовтий або бежевий колір — 50 г, пластифікатор 20÷25 мл та 200÷250 мл води.
	Вода, колер і пластифікатор з’єднуються в одній ємності і добре перемішуються.
	Далі, одержаний розчин виливається в суміш білого цементу і піску. Всі складові добре перемішуються до однорідного стану. При необхідності можна додати невелику кількість води.
	У результаті повинно вийти близько 0,5 літра готової суміші.
	Маса викладається в середину форми, попередньо промазаної воскової мастилом. Може здатися, що її дуже мало, але це оманливе враження, так як при розподілі суміші, вона заповнить всі призначене для неї простір. Розподіляється маса тільки по внутрішній частині форми, яка імітує серцевину кругляка з річними кільцями. Цей шар повинен мати товщину, що дорівнює або трохи меншу, ніж висота бортика, що відокремлює середню частину «кругляка» від імпровізованої «кори».
	Розчин повинен бути досить густим. Тому його спочатку розподіляють з допомогою шпателя акуратно притискаючи до дна форми. Розбавляти суміш не можна, так як маса, яка буде укладатися зверху неї, може змішатися з більш рідкої нижній, і зіпсувати весь задуманий ефект плитки.
	Так як суміші в матриці трохи, форму після первинного розподілу рухають вперед-назад по поверхні столу і обережно потрясывают.
	Далі, маса знову розподіляється шпателем, та її щільно притискають до форми.
	Після цього матрицю з сумішшю знову трусять до тих пір, поки маса не заповнить весь відведений для неї простір. В результаті повинен вийти рівний гладкий блін, якщо дивитися на нього зверху.
	Наступним кроком йде приготування розчину для заливки обрамлення серцевини кругляка «корою». Для суміші, призначеної для формування цього шару, так і всієї основної частини плитки, потрібно підготувати сірий цемент М-500-Д0 — 1 кг, воду 0,5 л, пластифікатор — 35 гр., колір коричневий 60÷70 гр., пісок великої фракції 3,5÷4 кг.
	Пісок і цемент добре перемішуються міксером. Потім, окремо готується розчин з води, барвника і пластифікатора.
	Половина розчину додається в суміш і перемішують тим же міксером. В ході перемішування додається частину або весь залишок розчину. Маса повинна вийти досить густий і розсипчастою.
	З допомогою кельми суміш викладається в матрицю. Спочатку нею заповнюються краю форми, які будуть імітувати кору дерева.
	Потім, суміш викладається на всю площину ємності. Коли весь склад буде викладений, він утворює гірку, яку потрібно акуратно розподілити кельмою. Форму потрібно трохи потрясти. Так як, вона досить пластична, на допомогу прийде лист фанери, покладений під нею, один його край піднімають і трусять, тобто виробляють вібруючі руху.
	Потім суміш знову ущільнюють кельмою, продовжуючи її розподіляти.
	Форму, заповнену сумішшю, продовжують піддавати вібрації до тих пір, поки її поверхню розчину не стане рівною і гладкою. Він повинен заповнити весь рельєфний малюнок на бічних стінках матриці. Готова суміш залишають у формі на добу для твердіння.
	Через 24 години матрицю акуратно перевертають.
	Потім форму з плитки акуратно знімають. Поліуретанова або силіконова матриця має перевагу перед пластикової у тому, що зняти її з готового виробу набагато простіше, і ризик його пошкодити не настільки високий.
	Готова плитка повинна остаточно просохнути і набрати міцності, для цього потрібно мінімум 2-3 дні. При висиханні виріб набуває більш світлий відтінок, тому, якщо є бажання отримати насичений колір, то можна додати більшу кількість колера. Однак, при цьому необхідно враховувати, що занадто велика кількість барвника робить розчин менш міцним.
	Якщо буде вирішено виготовити форму для такої плитки самостійно, то за основу необхідно брати натуральний кругляк від будь-якого вподобаного за фактурою дерева, з добре вираженою структурою грубої кори. Перед заливкою силікону або компаунда в процесі виготовлення матриці необхідно провести обробку зразка, поглибивши фактурний малюнок, інакше належного ефекту може не вийти. Зверніть увагу на борозенку між корою і самою деревиною – її теж необхідно поглибити – в результаті на матриці вийде невеликий бортик, який допомагає проводити якісну пошарову заливку. Після укладання плитки цей тонкий просвіт швидко заповниться грунтом і стане непомітним. Можна і самому акуратно заповнити його затирочні або звичайним цементним складом

Тротуарна плитка, виготовлена «по місцю» з допомогою трафарету

Ще один доступний спосіб облаштувати садові доріжки — це заливка їх бетонним розчином з використанням поліпропіленової трафарету. З допомогою цього зручного пристосування цілком можливо досить швидко облагородити не тільки вузькі доріжки, але і цілі майданчики.

Ця інструкція може розібратися в тому, як правильно підготувати місце під укладання доріжки, і як використовувати трафарет. Крім того, буде звернено увагу, яким чином можна декорувати бетонну поверхню.

Ілюстрація	Короткий опис виконуваної операції
	Для такої роботи з інструментів потрібно підготувати: — будівельний рівень; — великий і маленький шпатель; — кельма; — штикову і совкову лопату; — помповий обприскувач; — ємність для замішування розчину або бетономішалку, — бажана тачка для доставки суміші до місця заливки. Після того, як буде проведено ознайомлення з процесом роботи, кожен майстер може поповнити список зручними для нього інструментами, або ж прибрати зайві з представленого списку.
	З матеріалів потрібно підготувати: — пластикову форму для плитки; цемент М-500; — пісок великої фракції; — барвник, якщо планується зробити плитку різнобарвною; — поліетилен чорного кольору для настилу на грунт; — шлак або щебінь дрібної фракції. При цьому, потрібно враховувати, що з одного мішка цементу в 50 кг може вийти 6÷7 плит розміром 600×600 мм і завтовшки 60 мм Цей список може бути поповнений бордюрами, так як на неогражденной майданчику доріжка не прослужить довго – краю почнуть руйнуватися.
	Кілька слів потрібно сказати і про сам трафарет. Конструкція форми добре продумана — її бічні стінки мають більшу ширину, ніж серединні, що розділяють плитку. Завдяки такій компоновці, після заливки в неї бетону і набору їм міцності утворюються не окремі камені, а цілісна плита, розділена зазорами у верхній частині тільки на ⅔ загальної товщини. Крім цього? форма повинна мати два технологічних отвори, в яких закріплюються ручки, які допоможуть без проблем знімати трафарет з сухого бетону.
	Щоб доріжка прослужила тривалий термін і не заросла травою, необхідно підготувати місце для заливки. Для цього, в першу чергу, з розміченій майданчики знімається родючий шар грунту, приблизно на 100÷120 мм в глибину. Потім, грунт утрамбовується, і зверху нього бажано настелити чорну поліетиленову плівку, яка не дасть пробитися проростає траві назовні. Далі йде шар цементно-гравійної, цементно-піщаної суміші, просто піску або шлаку завтовшки 50 мм. Деякі економлять на підсипці і роблять її товщиною 30 мм, але цього буде недостатньо. Якщо робити на совість, то 50 мм — це оптимальна товщина. Цей шар зволожується і знову штамп.
	Якщо укладається вузька доріжка, то рекомендовано відразу ж, встановити бордюри. Якщо ж планується захистити доріжку бордюрними камінням, то їх можна встановити і після формування доріжки.
	Далі, на підготовлене місце вкладається трафарет, зсередини оброблений машинним маслом за допомогою пензля. З метою економії розчину, а також посилення міцності створюваної плити і її своєрідного армування, під внутрішнє простір форми можна укласти щебінь великої фракції.
	Наступним кроком замішується цементний розчин. Він може бути виготовлений в бетономішалці або відповідної за розміром ємності. Бетонна суміш повинна складатися таким чином: на 1 кг цементу і 3 кг піску великої фракції, 35 гр. пластифікатора і, при бажанні, додається барвник.
	Якщо заливається відразу 5÷6 форм, то краще, звичайно, готувати розчин в бетономішалці. Він в цьому випадку замішується в таких пропорціях: на 50 кг цементу потрібно підготувати 250 гр. пластифікатора — прискорювача, 9 відер дрібного щебеню, 6 відер чистого річкового піску. Води додається стільки, щоб домогтися потрібної консистенції суміші. З таким об’ємом розчину може впоратися бетономішалка, розрахована на 0,3 куб. м. Щоб підігнати склад для бетономішалки меншого розміру, потрібно пропорційно зменшити компонентний склад. Якщо виготовляється кольорова плитка, то допустимо додати колір в обсязі від 2 до 8% від кількості цементу, в залежності від того, наскільки мощення передбачається світлим або темним.
	Готовим розчином заповнюється покладена форма. Дуже важливо, щоб суміш повністю заповнила весь простір трафарету. Особливу увагу необхідно приділити заповненню кутів.
	Розподіляється розчин кельмою. Завдяки його загостреною лопатці, масу легко буде розмістити в кутах під перемичками трафарету. Краще покласти суміші більше, ніж потрібно, чим не доповісти, так як надлишок легко видалити за допомогою кельми.
	Розчин розрівнюється по верхнім перемичках трафарету з допомогою широкого шпателя. Надлишок суміші знімають кельмою. Рекомендовано вирівняти поверхні майбутньої плитки до ідеальної гладкості, так як від цього буде залежати її зносостійкість і довговічність.
	Почекавши 20÷30 хвилин, поки розчин схопиться, трафарет з плитки знімають, вхопившись за вкручені в технологічні отвори ручки. Це потрібно робити дуже акуратно і строго вертикально, так як бетон ще не повністю затвердів, і велика ймовірність при незручному русі пошкодити один з кутів плитки.
	У результаті повинна вийти така бетонна плита.
	Знята з попередньої плити форма укладається поруч з нею, з дотриманням зазору приблизно в 10 мм. Потім, трафарет перевіряють будівельним рівнем на рівність, і при необхідності в одному або двох кутах роблять піщану підсипку або підпірку з плоского каменю або керамічної плитки.
	Далі процес повторюється, тобто у форму укладається щебінь, потім вона заповнюється розчином, який вирівнюється і так далі, поки не буде закрита уся запланована доріжка (майданчик).
	Якщо доріжка обрамляється вже встановленими вздовж неї бордюрами, то після того, як покриття буде повністю готове, зазори між плитами і бордюрами теж заповнюються розчином. Крім цього, утворені щілини між плитками так само можуть бути заповнені бетонним розчином, засипані піском або ґрунтом з насінням особливої газонної трави, яка піднімається всього на 30÷50 мм.
	Проміжки між плитами можуть лишатися і порожніми. Однак, при цьому потрібно враховувати те, що з часом вони заб’ються грунтом, в якій можуть опинитися насіння бур’янів, а вона здатна згодом забити всю доріжку і навіть сприяти руйнуванню плит.
	При бажанні, в процесі виготовлення такого покриття його можна декорувати битою керамічною плиткою. Вона втискається в тільки що залитий в трафарет розчин, а потім поверхню знову вирівнюється шпателем.
	Якщо хочеться додати садовому ділянці барвистості, то плитку можна зробити різнобарвною, заповнюючи осередку трафарету розчинами, в які додано різний колір. Цей процес займе більше часу і сил, але зате ділянку з такими цікавими доріжками завжди буде піднімати настрій. Використовуючи кілька барвників, бажано підготувати для заливки дві або три форми. Так робота буде більш ефективна, так як розчином одного кольору можна заповнити ділянки відразу в декількох трафаретах.

Починаючи роботу з облаштування доріжок таким способом, необхідно обов’язково поцікавитися прогнозом погоди на найближчі дні, інакше вся робота може піти нанівець, якщо в першу ж ніч після формування стежок раптом піде дощ.

Трафарет значно полегшить роботу з облаштування ділянки. Хоча коштує така форма досить дорого, але, маючи всього дві — три подібних матриці, можна швидко прокласти доріжки і облагородити майданчики всій території без залучення сторонніх майстрів.

Ще один важливий момент. Купуючи готову плитку, слід пам’ятати, що укласти її правильно – не так-то просто. Тому, якщо не вийде провести мощення самостійно, доведеться запрошувати фахівців і заплатити їм за роботу суму, яка, як мінімум, буде рівна вартості самої плитки.

Трафарет не дозволить здійснити грубих помилок. Навіть не маючи ніякого досвіду роботи в цій сфері, будь-який власник ділянки зможе самостійно зробити якісні акуратні поверхні. Безумовно, якщо будуть дотримуватися всі технологічні рекомендації, виявлятися підвищена акуратність, а сам початківець майстер мобілізує всі свої здібності і уміння.

Відео: робота майстра – виготовлення тротуарної плитки під натуральну деревину