Стелю на балконі з чого зробити

Наявність балкона для дбайливого і вмілого господаря квартири завжди є значущим перевагою, так як при грамотному підході є можливість перетворити цю прибудову у цілком корисне, а іноді навіть і практично повноцінне додаткове приміщення. Безумовно, все це вимагає проведення певних будівельних, утеплювальних і опоряджувальних робіт.

Для будь-якого приміщення стеля є своєрідним «обличчям», за яким в чому складається загальне враження від створеного інтер’єру. Балкон в цьому випадку не є винятком. Нехай навіть стеля, як правило, й невеликий за площею, пильної уваги він потребує, тим більше що в цьому приміщенні дуже часто повинні враховуватися і специфічні особливості його устрою.

Отже, давайте спробуємо розібратися — стелю на балконі з чого зробити, щоб він виглядав акуратно і красиво, і разом з тим, якщо це необхідно, сприяв підтримці в приміщенні задуманого комфортного мікроклімату.

Основні вимоги до конструкції балконного стелі

Стелю на звичайному балконі не відрізняється великою площею, і комплекс робіт з його облаштування та оздоблення, як правило, не буде занадто трудомістким. Тим не менш, він повинен повною мірою відповідати деяким вимогам.

• Якщо мається на увазі не сама обробка, а перекриття стелі, то тут на перший план завжди виходить надійна гідроізоляція – повинні бути повністю виключені протікання зверху і капілярний поширення вологи через залізобетонну плиту. Будь-яка обробка, якою б красивою вона не була, буде марною тратою грошей при недотриманні цієї умови.

Годі й думати затівати на такому балконі яку б то не було обробку, поки не будуть усунені причини протікання стелі, а сам він не отримає надійну гідроізоляцію

• Якщо балкон планується використовувати в якості корисної площі протягом усього року, то стеля має отримати ефективну термоізоляцію. Тепле повітря завжди піднімається вгору, тому якщо балконна плита буде залишатися холодною, то це призведе до абсолютно невиправданим тепловтратам (в будь-якому будинку саме через без термоізоляції перекриття спостерігається сама «масова» витік теплової енергії). Абсолютно безглуздо організовувати на такому балконі будь-яку без винятку систему опалення – гроші за енергоносії будуть викидатися даремно.

Щоб балкон став «всесезонним», потрібне якісне його утеплення, і термоізоляція стелі відіграє в цьому питанні одну з ключових ролей

Разом з тим, витрачати кошти на створення утеплювального шару в тому випадку, коли балкон застекляться не буде – немає ніякого сенсу. Але вимоги щодо гідроізоляції обов’язкові при будь-якому варіанті.

• Якщо два зазначених вище умови дотримані, то залишається третя вимога – це декоративність обробки стелі балкона, яка повинна повною мірою гармоніювати із загальним створюваним інтер’єром приміщення.

Варіантів обробки стелі на балконі – чимало, і власникам квартири надається широкий простір для вибору

Тут, безумовно, вже все на розсуд власників. Існує маса різних варіантів – від «спартанського» фарбування до створення складних підвісних конструкцій. Про все це – трохи нижче, по порядку.

Балконне приміщення не настільки велика, щоб можна було якимось чином явно розділити етапи підготовки, утеплення та оздоблення всіх його поверхонь стелі, стін і підлоги. Тому всі стельові роботи, як правило, ведуться паралельно з іншими операціями, так як вони часто дуже тісно переплітаються між собою.

Гідроізоляція балконного стелі

Можна вважати, що господареві квартири дуже пощастило, якщо зверху розташований в точності такий же балкон, але засклений і доглянутий. У цьому випадку завдання гідроізоляції хоч і не знімається повністю, але все ж гранично спрощується.

Дещо складніше йде справа, якщо балкон зверху – відкритий для попадання атмосферних опадів. Тут вже багато чого буде залежати від господарності і сумлінності власника верхньої квартири. Відкритий балкон може цілком бути якісно гідро ізольованим, мати стік для потрапляє на нього води, і в цьому випадку роботи також не будуть відрізнятися великою складністю, хоча, звичайно, для більшої страховки бажано виконати повний комплекс гідроізоляції або хоча б проконтролювати якість його раннього виконання. Безумовно, для цього потрібен хороший контакт з верхнім сусідом – в кінці кінців, це для нього теж дуже важливо, і розділити витрати на двох – стане цілком розумним рішенням.

Але трапляється і так, що на верхній балкон його господареві абсолютно «наплювати», і він не лише не бажає витрачатися на які б то не було гідроізоляційні роботи, але ще й не збирається нікого допускати на свою територію. Що ж, залишається тільки побажати витримки, тактовності – можливо, все ж таки вдасться переконати норовливого. Якщо ні – значить, необхідно намагатися впливати офіційним шляхом, через керуючу компанію чи інші організації, так як, за великим рахунком, протікає балконна плита – це ще й питання безпеки проживання.

І це твердження – зовсім не перебільшення. Давайте поглянемо, як впливає волога на незахищене балконне перекриття.

Шляхи агресивного впливу вологи на залізобетонну балконну плиту

Якщо плита не має зовнішньої гідроізоляції, то волога обов’язково припадає на невеликі пори і тріщини, які є на будь бетонної поверхні. Спочатку це може бути зовсім непомітно, але з часом таке проникнення починає викликати процеси ерозії, які особливо посилюються при негативних температурах, коли застигла вода починає розширювати ці порожнини, в результаті чого з часом утворюються тріщини, каверни, ділянки кришення бетону (поз. 1).

Бетон сам по собі є пористою структурою, і волога, приникая через товщу плити, пробиває собі дорогу вниз, утворюючи шляху протікання, які через якийсь термін перетворюються у видимі тріщини на нижній поверхні (поз. 2).

Надзвичайно вразливі кути примикання плити до вертикальної капітальній стіні будівлі. Якщо тут гідроізоляція не передбачена або вже відслужила своє, то ці місця стають областю постійної вогкості, і волога капілярно поширюється і вглиб стін, проявляючись нерідко і у внутрішніх приміщеннях квартири (поз. 3).

Певна небезпека криється і з торця плит, де постійні перепади вологості і температури плюс капілярний поширення вологи ведуть також до ерозійним процесам, що супроводжується поступовим розфарбовуванням, осипаннями бетону (поз. 4).

Ерозія бетону супроводжується корозією арматурної конструкції, і плита повільно, але впевнено втрачає свою несучу здатність, стаючи ненадійною і перетворюючись на джерело небезпеки для проживаючих в будинку людей.

Балконні плити, зазнали великої ерозії залізобетону, перетворюються в джерело надзвичайної небезпеки

В результаті доводиться думати не про благоустрій балкона, а про проведення надзвичайно дорогого і складного його капітального ремонту, з обов’язковим залучення фахівців.

Капітальний ремонт балкона – краще до цього не доводити!

Тим не менш, іноді ситуація така, що іншого виходу просто немає. Що необхідно зробити, щоб організувати капітальний ремонт балкона – читайте у спеціальній публікації нашого порталу.

Отже, що значить дійсно якісно виконати гідроізоляцію відкритої балконної плити. У продажу представлено чимало складів для подібних операцій, закордонного та вітчизняного виробництва. Можна порекомендувати продукцію Санкт-Петербурзької компанії «Лахта», асортимент продукції якої дозволяє виконати всі необхідні дії.

Схема поверхневого ремонту та якісної гідроізоляції балконної плити

В першу чергу поверхню плити з обох сторін повинна бути зачищена – видаляються всі слабкі ділянки, області кришення, масляні плями. Щілини, каверни обов’язково обробляються вглиб і вшир не менш, ніж на 5 мм. Проводиться ретельне знепилювання поверхонь.

Оброблені дефекти (поз. 1) щільно, без залишення навіть найменших пустот, заповнюються спеціальним базовим ремонтним складом, розлученим з доданою до нього інструкції. (Нумерація на схемі ремонту та на ілюстрації з гідроізоляційними складами навмисно збігається).

Рекомендовані склади для проведення ремонту та гідроізоляції балконної плити

По всій лінії примикання плити до вертикальної стіни, зверху і знизу, виконується так звана ремонтна шпонка з еластичної гідроізоляції (поз. 2). Такий склад може бути однокомпонентним, готовим до застосування, або двокомпонентним, що вимагає розведення згідно інструкції безпосередньо перед використанням. Цей «замок» повинен знаходити на стіну і на плиту як мінімум на 100 мм по вертикалі і горизонталі.

Після застигання ремонтних «латок» і гідроізоляційної шпонки, вся поверхня плити густо покривається тонкошаровим ремонтним складом, службовцям для відновлення залізобетонних поверхонь (поз. 3). При цьому ніколи не можна випускати з уваги торцеву зовнішню частину плити, так як вона не менше за інших ділянок потребує якісного захисту від вологи.

Бажано гідроізоляційну обмазку виконати не тільки на поверхні плити, але і зробити захід на стіни, на 200÷230 мм, щоб вийшла загальна гидроизолированная поверхню. Вона після висихання буде готова для будь-якої подальшої обробки.

Після такої обробки бетонній плиті вже не буде страшна волога

Якщо зверху розташований балкон засклений та утеплений, то, здавалося б, вологи взятися нізвідки, і можна нічого не робити. Однак, буде розумним підстрахуватися, і обробити стельову поверхню спеціальними пропитывающими гідроізоляційними складами (можна порекомендувати «Пенетрон», «Гідрохіт», «Скріпа» і їм подібні). Їх наносять на вологу поверхню бетону або навіть штукатурки. Проникаючи в пори і мікротріщини, такі сполуки кристалізуються, повністю заповнюючи собою все, навіть самі мікроскопічні шляхи можливого проникнення вологи, забезпечуючи якісну гідроізоляцію. При цьому не слід забувати про торцеву частина балконної піти – її нерідко залишають необробленої, що може значно знизити загальний ефект від виконаної роботи.

Особливий випадок – коли квартира розташована на верхньому поверсі, і зверху балкона просто варто залізобетонний козирок. При такому варіанті краще за все не обмежуватися поверхневим ремонтом і нанесенням обмазувального складу, а виконати гідроізоляцію з рулонних матеріалів – якісного руберойду або спеціальної покрівельної полімерної мембрани. Такі заходи передбачають роботи на висоті, тому самостійно за них краще не братися – довірити справу фахівцям.

Гідроізоляція балконної плити зверху, з використанням руберойду по «гарячій» технології

Подібна гідроізоляція козирка зверху не позбавляє господаря балкона від необхідності обробки плити обмазувальної проникаючої ізоляцією знизу.

Нерідко трапляється і так, що балкон на верхньому поверсі і зовсім не має ніякого даху. Робити нічого – якщо є бажання отримати повноцінне засклений і утеплює приміщення, то доведеться монтувати козирок, застеляти його покрівельним матеріалом (найчастіше для цього використовується профнастил), з розміщенням підпокрівельної мембранної гідроізоляції.

Варіант каркасної конструкції, що створює дах над балконом верхнього поверху будівлі

Природно, що при такому підході має бути приділено особливу увагу примиканню покрівлі до вертикальної стіни. А сама каркасна конструкція може послужити не тільки для підшивки обраного типу декоративного стелі, але і для розміщення в ній термоізоляційної прошарку.

Тільки після того, як гарантовано забезпечена якісна гідроізоляція стельової плити балкону, можна переходити до подальших робіт. А наступним етапом виступає утеплення стелі.

Утеплення стелі на балконі

Неможливо буде створити і підтримувати на заскленому балконі нормальний мікроклімат, якщо не провести якісне утеплення всіх його поверхонь. Стеля в цьому питанні ніяк не є винятком.

Не слід покладати ніяких надій на те, що господар сусіднього верхнього балкона виконає ефективну термоізоляцію своєї статі – це вам ніяк не допоможе. Він, скоріше, відгородив свої володіння від холодної балконної плити, яка залишається відкритою з трьох торцевих сторін. Якщо виконане ним утеплення і підняв температуру перекриття хоча б на пару градусів – для нижнього балкона це дуже слабка втіха, і ніяк серйозно не позначиться на загальній атмосфері в цьому приміщенні. Утеплення необхідно!

Термоізоляція потоку проводиться в комплексі з аналогічною операцією на всіх інших поверхнях балкона, інакше просто не має сенсу. Які матеріали для цього можуть використовуватися:

• Утеплювачі полістирольної групи. Сюди можна віднести всім знайомий білий пінопласт і більш сучасну і надійну модифікацію – екструдований пінополістирол. Обидва ці матеріалу мають приблизно рівні термоізоляційні характеристики, однак, досить серйозно різняться експлуатаційними якостями.

Схожі за хімічним складом та за термоізоляційним якостями, на разюче відрізняються іншими характеристиками матеріали – пінопласт і пінополістирол екструдований

Пінопласт являє собою конгломерацію «склеєних» між собою воздухонаполенных полістирольних кульок. Не можна назвати цей матеріал дуже міцним – структура досить тендітна, крихка, особливо при невисокій якості (а це зустрічається дуже часто, так як виробництво пінопласту освоєно повсюдно багатьма дрібними фірмами, які дуже далекі від дотримання Гостів або хоча б існуючих технічних умов).

Не можна назвати пінопласт стабільним полімером: процес його розкладання на складові – це звичайна справа, причому супроводжується такий розпад виділенням вельми токсичних випарів. Комі того, пінопласт – горючий утеплювач, і в сукупності з зазначеної вище причиною це робить взагалі вкрай небажаним його застосування для термоізоляції житлових приміщень. Єдині його гідності, невисока ціна і повна повсюдна доступність, навряд чи переважують недоліки.

Екструдований пінополістирол (типовим представником якого є популярний у будівельників і обробників «пеноплекс») вже є однорідною пористою структурою з закритою осередком. Він практично не пропускає повітря, пара, не вбирає вологу, відрізняється високою механічною міцністю. І що саме головне – його хімічна структура набагато більш стабільна, а спеціальна технологія обробки вихідної сировини у процесі виробництва виводить це матеріал в розряд слабогорючих (Г1).

Популярний утеплювач – «пеноплекс»

Цей матеріал знайшов широке застосування в процесі термоізоляції практично будь-яких будівельних конструкцій. Не будемо повторюватися, так як про достоїнства утеплювача «пеноплекс» докладно розказано в спеціальній публікації нашого порталу.

• Мінеральна вата – відмінний утеплювальний матеріал, але все ж з деякими застереженнями.

Мінеральна вата – високі показники термоізоляції, але здатність вбирати вологу.

Вся заковика в тому, що мінеральна вата – досить гігроскопічна, тобто здатна вбирати вологу, у тому числі з повітря. По правді кажучи, такий матеріал більшою мірою підходить для зовнішнього утеплення будівельних конструкцій – при створенні необхідних умов сконденсувалася волога буде мати вільний вихід в атмосферу. При внутрішньому ж утепленні точка конденсації водяної пари (точка роси) обов’язково припаде на шар мінеральної вати, і вона може почати насичуватися вологою, втрачаючи свої утеплювальні якості і створюючи сприятливе середовище для розвитку цвілі.

Отже, щоб уникнути такого явища, необхідно повністю виключити можливість проникнення водяної пари в утеплювачі. Зверху виконана якісна гідроізоляція, і шлях вологи закритий. Ну а знизу необхідно буде передбачати надійний пароізоляційний бар’єр – зі спеціальної плівки чи фольгованого рулонного утеплювача, про який мова піде трохи нижче.

В цілому ж мінеральна вата цілком застосовна в умовах балкона, з обов’язковою, повністю герметичній пароізоляцією, але монтаж такого утеплення бачиться трохи більш складним, порівняно з «пеноплэксом».

Що необхідно знати про мінеральній ваті?

У житловому будівництві використовуються два її різновиди – на базі скловолокон і базальтових волокон. Детальніше про типових представників цього сімейства утеплювачів можна дізнатися у публікаціях порталу: якісна базальтова вата представлена утеплювачами ROCKWOOL, а на основі скловолокна – утеплювачами URSA.

• Відмінним утеплювачем для стелі (та й для усіх інших поверхонь) на балконі стане напилюваний пінополіуретан. Володіючи прекрасною адгезією практично до будь-яких поверхонь, він створює безшовне, повністю паро — і водонепроникне покриття, ну а його термоізоляційні якості істотно перевершують показники усіх інших матеріалів, про яких йшла мова вище.

Напилюваний пінополіуретан – найвищі показники термоізоляції

До недоліків цього матеріалу можна віднести тільки технологічні складності його нанесення – потрібне спеціальне обладнання, необхідні компонентні сполуки і, природно, досвід виконання подібних робіт. Це зумовлює і досить високу ціну такого утеплення балкона.

Пінополіуретан – достоїнства і недоліки

Сфера застосування напилюваного утеплення постійно розширюється. Про «плюси» і «мінуси» утеплення пінополіуретаном – читайте в окремій статті нашого порталу.

• Дещо осібно стоїть ще один утеплювач – це рулонний спінений поліетилен з фольгованим покриттям (найбільш поширена марка – пенофол).

Використання пінофол різко підвищує ефективність системи термоізоляції.

Цей матеріал випускається в досить великому діапазоні товщин, від 3 до 20 мм, але зазвичай при утепленні балконів використовують полотна товщиною 4÷5 мм. Сам по собі спінений поліетилен має приблизно такі ж показники теплопровідності, як і пінополістирол. Однак фольгований шар, звернений у бік приміщення, що здатний ефективно відбивати теплове випромінювання, перешкоджаючи його поглинання масивними будівельними конструкціями, і загальна дієвість системи термоізоляції різко зростає. Це особливо важливо в умовах балкона, так як розмістити повноцінні товсті шари утеплення часто не дозволяють розміри приміщення.

Пінофолом нерідко закривають взагалі все утеплюванні на балконі поверхні – стеля, підлога, стіни

Зазвичай пенофол застосовують другим, внутрішнім шаром термоізоляції, використовуючи його в комплексі з іншими утеплювачами. Але на цьому його функція не обмежується. Фольгований шар є відмінною пароізоляцією, і якщо створити суцільне покриття, герметизувати стики, то водяної пари шлях в товщу утеплювального матеріалу надійно закритий. Це особливо важливо при використанні в якості основної термоізоляції мінеральної вати.

Тепер має сенс поговорити про оптимальній товщині утеплення. Якщо балкон планується експлуатувати в якості повноцінного приміщення, тобто на ньому буде створюватися та чи інша система опалення, то показники термічного опору огороджувальних конструкцій і перекриттів повинні відповідати нормованим значенням, встановленим для даного регіону, з урахуванням кліматичних особливостей. Звідси, знаючи табличні значення коефіцієнтів теплопровідності різних матеріалів і товщину шарів в конструкції стелі (стіни), нескладно визначити і необхідну товщину утеплювальної прошарку.

Нормоване значення опору теплопередачі можна дізнатися, скориставшись наведеною картою-схемою.

Карта-схема для визначення нормованого значення опору теплопередачі

Зверніть увагу, що якщо розрахунок буде проводитись для потоку, то вибирається «синє» значення – для перекриттів. Для стін, відповідно, береться «фіолетове» значення.

Не станемо приводити формулу з її описом – краще відразу запропонуємо скористатися зручним калькулятором, який допоможе розрахувати оптимальне для утеплення балкона.

Калькулятор розрахунку товщини для утеплення стін чи перекриття балкона.

Введіть або виберіть потрібні параметри та натисніть кнопку «Розрахувати товщину утеплення»

Планований утеплювальний матеріал

Пінопласт

Еструдірованний пінополістирол (Пеноплекс)

Напилюваний пінополіуретан

Базальтова вата

Скловата

Визначте за картою-схемою і вкажіть значення необхідного опору теплопередачі для стін або перекриттів)

Вкажіть параметри утеплюваної конструкції (стіни, перекриття)

Якщо капітальної конструкції (наприклад, утеплюється змонтований покрівельний козирок або огорожу балкона, залиште товщину за замовчуванням — «0»

товщина огражающей конструкції (перекриття), мм

1000 — для переведення в метри

Матеріал огороджувальної конструкції (перекриття)

залізобетон
пемзобетон
керамзитобетон
газо — і пінобетон
блоки вапняку
цегла керамічна суцільний
цегла керамічний пустотну
цегла силікатна суцільний
цегла силікатна пустотну
натуральне дерево (хвойних порід)
деревні композити (ДСП, ДВП, OSB, фанера)
плити гіпсові

Додатковий шар — планована внутрішня обробка

Вкажіть матеріал внутрішньої обробки

дошка або натуральна вагонка
клеєна фанера
листи OSB
вагонка або панелі МДФ
натуральна пробка
плити ДСП або листи ДВП
гіпсокартон
штукатурка цементно-піщана
штукатурка пісок + цемент + вапно
штукатурка вапняно-піщана
штукатурка на гіпсовій основі
ПВХ-вагонка

Товщина шару обробки, мм

Планується використання пінофол?

ні, пенофол не використовується

так, пенофол буде використовуватися

Товщина пінофол, мм

— 3 мм
— 4 мм
— 5 мм
— 8 мм
— 10 мм

опір повітря

Калькулятор дає можливість швидко оцінити варіювання необхідної товщини утеплення залежно від передбачуваного матеріалу, з використанням додаткової прошарку з пінофол або без неї.

От після того як вирішені і проблеми з утепленням, можна переходити до, власне, питання, з чого зробити сам стелю на балконі, тобто – до вибору обробки.

Чим обробити стелю на балконі

Варіантів чимало, і можна вибрати найбільш відповідний до конкретних умов експлуатації балкона і до загальним стилем його обробки.

Насамперед, необхідно заздалегідь продумати, як будуть стикуватися стельова конструкція і встановлюються рами скління (якщо вони ще не змонтовані). Зрозуміло, що стеля не повинен знаходити на склопакети або заважати відкривання стулок. Дуже часто лицьова поверхня стелі перекриває технологічний зазор, який залишається поверх рами. Щоб не вийшло, що в цю щілину почне задувати вітер або потрапляти опади (так гарантовано над поверхнею стелі з’явиться вогнище вогкості), перш ніж встановлювати декоративну обробку, необхідно зайвий раз ретельно проконтролювати якість герметизації встановленого вікна. Це тим більш важливо, що пластикові вікна зі склопакетами в більшості випадків встановлюють запрошені фахівці, і після їх відходу, якщо не перевірити якість виконання робіт, усувати недоробки доведеться самостійно.

Вразливе місце! Якщо не проконтролювати повноцінну герметизацію цього зазору відразу, то згодом для усунення недоліків, можливо, доведеться розбирати балконний стелю!

Найпростіший спосіб декорування стелі — фарбування

Якщо роботи ведуться на балконі, який передбачається залишити незастекленным або холодним, без утеплення, то цілком можна спростити собі завдання. Бетонна плита, яка пройшла згадану вище процедуру просочують гідроізоляції, сама по собі повною мірою готова для обробки.

Безумовно, звичайна фарба буде добре виглядати тільки на рівному стелі, тому має сенс провести попереднє шпатлювання поверхні.

Один із спрощених варіантів пристрою стелі на балконі – це фарбування

Для такого приміщення, як утеплений балкон, звичайна інтер’єрна фарба не підійде. Необхідно обов’язково використовувати більш стійку до зовнішніх погодних впливів різновид – фасадну.

Якщо на плиті перекриття немає скільки-небудь значущих вад, то цілком можна обійтися і зовсім без вирівнювання поверхні шпаклівкою. Дрібні дефекти, шорсткості і нерівності цілком може приховати фактурна фарба (також обов’язково призначена для зовнішніх і внутрішніх робіт).

Дуже цікаві поверхні отримуються в результаті застосування фактурних фасадних фарб

Використанням при фарбуванні валиків різної ворсистості, можна добитися цікавого фактурного рисунка поверхні, приховує дрібні недоліки. Фарба зазвичай продається в білому базовому варіанті, але завжди є можливість тонувати її до необхідного відтінку.

Зазвичай такий підхід в оформленні стелі застосовується тоді, коли і стіни також будуть декоруватися аналогічним чином.

Обшивка стелі на балконі панелями

Це – один з найпоширеніших способів обробки балконів. Приваблює перш за все простота монтажу панелей – з таким завданням цілком може впоратися будь-який власник квартири.

Оздоблювальні панелі бувають різними. Сюди можна віднести натуральну дерев’яну вагонку, її аналог з МДФ з імітацією природного деревини, полімерні ПВХ-панелі, представлені в найширшому асортименті зовнішнього оформлення. Для відкритих балконів цілком може бути застосований сайдинг фасадний.

Незважаючи на відмінність у базовому матеріалі виготовлення і, відповідно, вартості, всі ці панелі ріднить одна обставина – їх нескладний монтаж на створену каркасну конструкцію.

Балкон, оброблений натурально вагонкою, виглядає дуже «багато»

• Натуральна дерев’яна вагонка – безумовно, самий кращий матеріал, хоча б з міркувань екологічної чистоти та природного тепла деревини. Недолік – деревина не любить перезволоження, і при певних умовах може стати живильним середовищем для патогенної мікрофлори або для комах. Тобто, дерев’яні деталі обробки бажано заздалегідь піддати відповідній процедурі антисептичної та гідрофобної обробки.
• Вагонка на основі МДФ (ДВП) зовні буває трудноотличима від справжньої, проте, безумовно, якість вже не те.

Вагонка ДВП (МДФ) з ламінованим покриттям – не надто хороша заміна натурального матеріалу.

зовнішністю-зовнішністю, але дає про себе знати присутність формальдегідних смол, які застосовуються в якості зв’язуючих при виробництві деревних композитів. У спекотний сонячний день на такому балконі цілком може стояти тяжкий, неприємний «синтетичний» запах, який, до речі дуже навіть небезвреден для людського організму. Виграючи у вартості обробки, господарі явно програють в більш важливому.

І натуральна, і ДВП-вагонка монтуються приблизно однаково. Панелі оснащені системою «шип-паз», а кріплення до напрямних каркасної конструкції забезпечується прихованими кляймерами.

Принцип прихованого кріплення вагонки до каркасної конструкції – абсолютно нескладний

І натуральна, і МДФ-вагонка можуть бути досить масивними, тому для стельового кріплення необхідно створювати надійний решетування, яку зазвичай кріплять до поверхні стелі (безпосередньо або через підвіси). Між направляючими (або над ними, якщо використовуються підвіси) цілком можна розмістити необхідний шар утеплювача, потім передбачити пароізоляцію – і можна переходити до обшивки.

Відео: приклад обробки балкона натуральної вагонкою

• Пластиковий панелі – з ними ще простіше. Виготовляють їх з абсолютно нешкідливого для людини полівінілхлориду (ПВХ), тобто ніяких негативних наслідків від їх використання не передбачається. Такі панелі дуже прості в прибиранні, не бояться вологи, не схильні до розкладання або розпаду, не стануть живильним середовищем для цвілі або комах. Якщо придбати дійсно якісний матеріал, то можна не побоюватися того, що він швидко вигорить на сонці, а широкий температурний діапазон експлуатації дозволяє їх використовувати як на добре, так і на холодному балконі.

Панелі ПВХ порожнисті всередині, поетом дуже легкі і не вимагають потужного каркаса

Різноманітність зовнішньої обробки панелей, що імітує натуральні матеріали або просто оформленої в тому чи іншому художньому стилі, що дозволяє легко зробити вибір під будь-який інтер’єр балкона. А те, що вони порожні всередині, і від цього стають практично невагомими, дозволяє обійтися дуже легкою каркасною конструкцією без втрати надійності всієї облицювання стелі.

Так як подібний спосіб обробки балконного стелі можна назвати найбільш простим і широко застосовуваним, є сенс розглянути його трохи докладніше.

Покрокова інструкція з утеплення стелі на балконі з подальшою обробкою пластиковими панелями

Ілюстрація	Короткий опис виконуваної операції
	В даному випадку стіни балкона вже отримали облицювання – тими ж ПВХ-панелями пісочного кольору. Прийшла черга стелі. Панелі важать небагато, тому потужний каркас їм не потрібно. Це можна назвати додатковим гідністю і з тієї точки зору, що вся поверхня стелі буде утеплена суцільним шаром – ніякі напрямні не стануть перешкодою і не будуть згодом служити «містками холоду». По периметру балкона до каркасної конструкції стін кріпиться саморізами брусок 20×40 мм. Його нижній край і стане визначати висоту установки ПВХ-панелей.
	Поверхня стелі повинна вийти вирівняною в горизонтальній площині. Тому і брус по периметру монтується при постійному контролі за допомогою рівня.
	Брус закріплений по всьому периметру (показано стрілками). Зверху нього залишається своєрідна «ніша» — саме в неї увійдуть краю утеплювальних плит.
	Провадиться розкрій плити «пеноплэкса», так, щоб довжини вирізуваного фрагмента вистачило на ширину балкона в місці установки, із залишенням невеликого, близько 10 мм зазору з кожної сторони.
	Це – той момент, на якому акцентувалася увага вище. Обов’язково перевіряється якість герметизації встановленого вікна по верхньому краю. А ще краще – не пошкодувати монтажної піни і перед установкою плити утеплювача заповнити повністю всю порожнину, як показано на ілюстрації.
	Вирізаний фрагмент «пеноплэкса» заводиться в заповнену монтажною піною «нішу» з боку вікна.
	Потім, трохи зігнувши лист, його заводять у простір над брусом з протилежного боку. Далі, зміщують його до упору до торцевої стіни. Тепер необхідно забезпечити щільне прилягання утеплювального матеріалу до поверхні стелі – це можна зробити шляхом установки двох дюбелів-«грибків». Багато майстри воліють виконувати ще більш щільний контакт пінополістирольної плити з стелею. Для цього вони використовують спеціальний клей на цементній або полімерній основі, розрахований саме для монтажу утеплення. Клей наноситься на зворотну сторону «пеноплэкса», розподіляється зубчастим шпателем, і тільки після цього панель кріпиться до стелі. Такий підхід можна тільки вітати – практично не залишається щілини між утеплювачем і бетонною плитою, тобто уразливого місця, де теоретично може накопичуватися вогкість. Після цього плити точно також кріпляться дюбелями-«грибками».
	Панелі «пеноплэкса» мають стикувальні ламелі. Перед установкою чергового фрагмента цю замкову частину покривають монтажною піною – після монтажу сусіднього фрагмента і застигання піни вийде суцільна поверхня з герметизованими швами.
	Установка чергового утеплювального блоку – заводять за бруски, а потім притискають до раніше змонтованого. Надлишки піни по шву виступлять назовні – їх нескладно буде зрізати за її застигання.
	Робота продовжується в тому ж порядку, до тих пір, поки не буде закрита вся поверхня стелі.
	Між притиснутими до потоку плитами утеплювача і бруском по периметру обов’язково утворюється просвіт. Його заповнюють монтажною піною.
	Це знову той момент, коли піни шкодувати не варто. Розширюючись, вона повністю заповнить всю решту «нішу» і той 10-міліметровий проміжок від стінки, який залишався спочатку. Після застигання піни вийде суцільне покриття, без найменшої щілинки – це запорука якісного утеплення стелі.
	Наступний крок – це монтаж додаткового утеплення і, одночасно, пароізоляційного кордону – фольгованого пінополіетилену – пінофол. Рулон розкочується, і від нього відрізається фрагмент по довжині балкона. Бажано, звичайно, виконати покриття стелі одним полотном, якщо дозволяють розміри приміщення.
	Пенофол закріплюється фольгированной стороною вниз. Фіксувати його найзручніше степлером, забиваючи дужки в торцеву частину розташованого по периметру бруса. Якщо є необхідність використання двох (і більше) фрагментів утеплювача, то їх укладають впритул, а потім по лінії стику герметизують скотчем (краще всього – також фольгованим).
	Після повної укладання надлишки фольгованого утеплювача акуратно зрізують ножем.
	Все, поверхня стелі повністю утеплена. Можна переходити до її облицюванні.
	Пластикова вагонка не важка, але все ж, щоб її полотна не провисали по центру, є сенс дещо доповнити каркасну конструкцію. Для початку встановлюються перемички, поперек балкона. Їх нарізають з точно такого ж бруска 20×40 мм Для кріплення буде достатньо двох саморізів вкручені під кутом великих навантажень на з’єднувальний вузол не передбачається. Такі перемички можна встановити з кроком близько 1000 мм.
	Тепер з центральної подовжньої лінії (велика точність не потрібна) між встановленими перемичками монтуються інші, перпендикулярні їм. Так буде створена ще одна поздовжня напрямна для фіксації оздоблювальних стельових панелей. Кріплення – точно таке ж, заворачиваемыми під кутом саморізами.
	Наступний крок – це монтаж по периметру балкона стартового J-профілю. Його кріплять знизу на брус, так, щоб тильна сторона профілю була щільно притиснута до обробки стіни. Сама фіксація проводиться степлером, дужка забивається через подовжену полку профілю, прилягає до нижньої поверхні бруса.
	Крок між дужками витримується в 100 ÷ 150 мм.
	Профіль монтується по всьому периметру балкона. Зверніть увагу — в поперечках каркасної конструкції висвердлені отвори, в які можна пропустити кабель, якщо планується установка точкових світильників. Після установки профілю можна переходити вже безпосередньо до облицювання – почати нарізку панелей по ширині балкона. Точніше, відстань між внутрішніми поверхнями закріпленого стартового профілю мінус 10 мм.
	Сам по собі монтаж декоративного облицювання – надзвичайно простий. Відрізана панель акуратно вставляється в пази стартового профілю на протилежних стінка балкона. Її розташовують так, щоб пазова частина замку розташувалася зовні, від стіни.
	Шип панелі акуратно заводиться в паз стартового профілю на паралельній торцевій стіні балкона.
	Після того як панель повністю вставлена і відцентрована, її кріплять до напрямних – двом по краях і однією посередині. Для цього дужки степлера забивають через нижню подовжену планку пазової частини замку (показано стрілкою). Такої фіксації для легкої панелі буде цілком достатньо.
	Далі, встановлюють у стартові профілі другу панель, потім зміщують її до попередньої, щоб шип повністю увійшов у паз по всій довжині фрагмента. Виходить з’єднання з практично непомітною кордоном. Далі – проводиться така ж фіксація степлером. На ілюстрації показана установка панелі, в якій заздалегідь вирізані гнізда для монтажу точкових світильників. Після її установки підведені дроти виводяться через гнізда назовні – для подальшої комутації.
	На ілюстрації добре показана получающаяся поверхню стелі. Зверніть увагу на виведені в гнізда для світильників дроти.
	Робота продовжується у такому самому порядку. Єдина відмінність – остання панель на стелі найчастіше потребуватиме підгонці по своїй ширині – це вже заміряється по місцю.
	У самому кінці, коли оздоблювальні роботи будуть виконані, можна здійснити комутацію точкових світильників і встановити їх у підготовлені гнізда. У результаті у нас вийшов чудовий стеля – з якісним утепленням та пароізоляцією, не боїться вологи і перепадів температур і дуже симпатичний зовні.

Як бачите, нічого особливо складного для самостійного виконання немає.

• Існує ще один тип панелей, але вони вже зовсім іншого плану. Їх, швидше, можна віднести до облицювальних плиток, тільки виготовленим з легкого спіненого полімеру – полістиролу або поліуретану.

Асортимент стельових плиток-панелей дуже широкий, монтаж також складності не викликає, але особливою популярністю вони не користуються.

В магазинах можна побачити надзвичайно велика розмаїтість подібної обробки – за формою і розмірами, за кольором, за рельєфом, малюнку, по імітації природних матеріалів і т. п. Монтуються вони досить просто – на стелю спочатку наноситься розмітка, а потім плитки просто фіксуються до поверхні за допомогою невеликої кількості спеціального полімерного клею (деякі майстри навіть воліють використовувати розведену фінішну шпаклівку). Вартість переважної більшості таких панелей – більш ніж доступна.

На балконі їх теж іноді застосовують, або приклеюючи на перекриття, що не потребує утеплення, або можна прямо на утеплювальні пінополістирольні плити, якщо вони виставлені рівно, за загальним горизонтального рівня.

Незважаючи на дешевизну матеріалу і простоту його монтажу, він не здобув великої популярності, так як не зміг довести своїй практичності. У рельєфні виступи може набиватися пил, а від перепадів температур на балконі нерідко плитка починає банально відлітати від стелі. Як «лайт»-варіант балконних обробки застосувати можна, але краще замислюватися все ж про щось більш серйозне і зручний в експлуатації і догляді.

Підвісні стельові конструкції на балконі

• Першим на розум, безумовно, приходить гіпсокартон. Це цілком можна розглядати як варіант, але тільки при одній умові.

Стеля з гіпсокартону може стати чудовою основою для практично будь-якої подальшої декоративної обробки.

Гіпс сам по собі не любить скільки-небудь значущих перепадів зовнішніх умов вологості і температури. Навіть вологостійкий (зеленого кольору) матеріал на відкритому балконі з часу стане руйнуватися, так як морозостійкість у нього не закладена. Таким чином, щоб господарів не спіткало розчарування вже через пару-трійку років, їм слід пам’ятати, що подібна обробка стелі допустима лише в тому випадку, якщо балкон не тільки засклений, але ще й утеплений і має систему опалення – тоді гіпсокартон проявить всі свої позитивні якості.

Це вже – досить масивний матеріал, що вимагає створення потужної каркасної конструкції, яку зазвичай монтують з оцинкованих металевих профілів, зафіксованих на поверхні стелі за допомогою підвісів. Щоб зберегти монолітність термоізоляційного шару, не допустити «містків холоду», в плитах або матах утеплювача прорізають щілини для бічних полиць підвісів, і вся каркасна конструкція розміщується нижче термоізоляції, нітрохи не заважаючи їй.

На продетые через плити утеплювача підвіси спокійно можна монтувати каркасну конструкцію для гіпсокартонної стелі.

Готова гіпсокартонна поверхня може згодом бути оброблені будь-яким обраним способом: фарбуванням, наклеюванням шпалер, нанесенням декоративної штукатурки, монтажем стельових плиток та іншими методами.

Можна братися за підвісний гіпсокартонний стелю самотужки?

Чому б і ні? Одному, звичайно, буде важкувато, але з хорошим помічником – все повинно вийти! Як спорудити підвісна стеля з гіпсокартону своїми руками – докладно в спеціальній публікації порталу.

• Застосовують на балконах і касетні підвісні стельові системи. Яскравий представник такого класу – це стеля «армстронг».

Осередки цієї системи мають розмір 600÷600 мм, так що на стандартному балконі практично повністю увійдуть по ширині 2 штуки, і будуть виглядати досить непогано. Правда, для розглянутих умов небажано застосовувати панелі з гігроскопічних волокнистих матеріалів – краще пошукати касети, виготовлені з алюмінію.

Приклад застосування стельової підвісної системи «армстронг» на балконі. Ілюстрацію в якості зразка для наслідування розглядати не слід, так як утеплення виконано, м’яко скажемо, безладно

Характерні для цієї системи вузькі підвіси-«метелики» анітрохи не завадять установку утеплювального шару. Монтаж «армстронга» , якщо попередньо почитати інструкцію, також не виглядає чимось нездійсненним.

Хочете змонтувати підвісну касетну систему стелі?

Переваги такої системи – чітка геометрія форм і інтуїтивна зрозумілість проведення монтажу. Докладніше про технології установки підвісної стелі типу «армстронг» — в окремій публікації порталу.

• Порівняно недавно з’явилися, але вже знайшли безліч прихильників рейкові підвісні стельові системи. Вони дуже ефектно виглядають, а матеріал виготовлення – метал або пластик, роблять процедуру догляду за ними досить-таки нескладним завданням.

Рейкова стеля на балконі (ліворуч) та принципова схема його монтажу. Як бачите, нічого особливо складного

Монтаж рейкової стелі, особливо на обмеженій площі балкона – завдання зовсім не вищого рівня складності. Важливо тільки правильно вирізати і розмістити підвісні траверси, щоб рейки декоративного покриття йшли ідеально рівно, паралельно стінам, інакше ефект «змаститься». Утеплити простір над такою стелею теж праці не складе.

Натяжна стеля на балконі

Багато господарі ставляться до такої ідеї з великою настороженістю – і абсолютно марно. Безумовно, використовувати натяжну стелю на балконі, не має скління – це нерозумно, але ось для закритого, навіть не має обігріву – прекрасне рішення. Сучасні поліефірні плівки, що використовуються при створенні такої обробки, цілком витримують і негативні температури, і сильне нагрівання від літніх сонячних променів.

Прикладів дизайну натяжних стель – незліченна безліч

Такі стелі (при відповідній якості матеріалу і монтажу) практичні, довговічні, зручні у догляді. Різноманітність варіантів обробки, просто неможливо порівняти з чимось іншим. Можна використовувати матову тканинну поверхню, або навпаки, глянсову, в якій, як у дзеркалі, відіб’ється всі приміщення балкона, візуально розширюючись від цього ефекту. Багатьом подобається стеля з художнім розписом або з хитромудрими кольоровими візерунками.

Недоліком натяжної стелі слід назвати його поки що високу ціну, не всім доступний. Крім того, це не та технологи, за яку можна відразу братися для самостійного виконання – потрібно і теоретична підготовка, і певний досвід, так як необережні дії можуть запросто зіпсувати дорогий матеріал.

Завершити статтю необхідно одним важливим попередженням. Якщо в приміщенні балкона передбачається термоізоляція, тим більше – посилена фольгованим паронепроникним утеплювачем, якщо буде функціонувати система опалення, то цілком можливий ефект «сауни», тобто повітря неминуче стане перенасыщаться водяними парами. Це може дати про себе означати потом і повним запотівання шибок, появою льоду по кутах, а в перспективі – можливі вологі плями на обробці, від яких вже точно нічого хорошого надалі очікувати не доводиться. На балконі, тобто на явно вираженої межі тепла і холоду, подібні явища трапляються особливо часто.

Метод протистояння цьому явищу тільки один – забезпечувати ефективну вентиляцію і провітрювання. А ось способи можуть бути різними.

Про що сигналізують «плачучі» пластикові вікна зі склопакетами?

Це – явна ознака підвищеної вологості в приміщенні, не забезпеченому нормальної вентиляцією. Наслідки можуть бути дуже серйозними. Як уникнути подібних явищ, налагодити систему вентиляції та провітрювання – у спеціальній статті порталу, пояснює, чому запотівають вікна зсередини.