Гітарна педаль marshall bluesbreaker своїми руками

19

Вітаю всіх зайшли!

Фірма marshall відома, в першу чергу, своїми комбопідсилювачами для гітари-напевно про неї чули навіть ті, хто далекий від електрогітарної теми. Однак під заступництвом marshall випускалися також і деякі примочки, найперша і одночасно сама легендарна з них — bluesbreaker. За назвою педалі можна припустити, що вона якось пов’язана з блюзом, однак, спочатку назва примочки пішло від назви моделі підсилювача, звук якого примочка покликана імітувати. Верхня межа рівня перевантаження для «блюзбрейкера» досить висока, тому вона підійде для виконання як блюзу, так і більш важких жанрів, аж до металу. Як і на багатьох інших примочках, рівень перевантаження тут сильно залежить від рівня подається на вхід сигналу — якщо використовувати її в поєднанні з гітарою, обладнаної потужними по «вихлопу» хамбакерами, звук може вийде дійсно «метальним». Bluesbreaker почав випускатися давно, ще в кінці минулого століття, успіх педалі викликав появу безлічі її реплік і перевидань. Однак найлегендарнішою і загальновизнаною є саме оригінальне, найперше видання marshall bluesbreaker, педалька випускалася в досить масивній чорній коробочці і мала всього три стандартні ручки — гучність, струм і гейн (рівень перевантаження). Її схема представлена нижче.

Схема в общем-то стандартна і заснована на одному здвоєному операційному підсилювачі. Перший каскад виступає в ролі підсилювача з регульованим коефіцієнтом посилення-задається він змінним резистором на 100 ком, цей резистор якраз і є ручкою drive для регулювання рівня перевантаження. Другий каскад є обмежувальним, саме обмеження відбувається завдяки включеним зустрічно-паралельно діодів в ланцюзі назад зв’язку операційного посилення. Кожен діод дає обмеження на рівні приблизно 0,6..0,7 вольт, тут послідовно включено по парі діодів, таким чином, кожна напівхвиля сигналу обмежується на рівні 1,2..1,4 вольта. Якщо сигнал з першого каскаду надійде амплітудою нижче цього значення ( ручка drive на мінімумі) — сигнал буде проходити практично чистий, без перевантаження, чим більше ж буде амплітуда сигналу на вході, тим сильніше буде спотворюватися сигнал, на слух це буде сприйматися як більш щільний перевантаження. З огляду на, що тут встановлено цілих 4 діода, з’являється велике поле для експериментів — можна пробувати різні комбінації, ставити в одну «сторону», припустимо, кремнієві діоди, в іншу германієві (вітчизняні д9), що дасть асиметричне обмеження і можна цікавим чином відбитися на звуці. В оригінальній примочці використовуються звичайні однакові кремнієві діоди 1n914, замінити їх можна аналогічними 1n4148. Після каскаду перевантаження слід ручка tone для частотної корекції сигналу (зріз високих частот) і відразу за нею регулятор гучності. Потенціометри регулювань для drive і tone — лінійні, для регулятора гучності краще взяти логарифмічний, однак і лінійний буде працювати не гірше, тільки може стати трохи більш різкою зміна гучності при обертанні вала. Операційний підсилювач можна використовувати практично будь-який здвоєний, наприклад, tl072, tl082, ne5532 та інші, в невеликій мірі вибір мікросхеми буде впливати на звук примочки, тому має сенс при складанні плати встановити панельку і потикати різні екземпляри. Зрештою, можливість експериментувати з елементами в схемах фірмових примочок — одне з головних достоїнств побудови ефектів своїми руками.

В ланцюзі живлення схеми встановлений діод 1n4001, з ним схема не буде боятися переполюсовок харчування, що актуально для гітарних примочок. Справа в тому,що роз’єми 2,1х5, 5 мм, використовувані повсюдно в гітарному обладнанні мають нестандартну полярність — мінус центральному піне роз’єму, а плюс — зовні. Побутові блоки живлення, призначені для різних бритв, зарядних пристроїв і т. Д. Часто мають точно такий же роз’єм, але протилежну полярність, тому не рідкісні випадки, коли схема примочок згорає через підключення не того блоку живлення. Відмінність побутових блоків живлення від» гітарних «полягає також в тому, що перші зазвичай не мають хорошої фільтрації і видають на вихід» брудне » напруга, що має високочастотні пульсації, які легко можуть проникнути в звуковий тракт. Напруга живлення становить 9 вольт, підійдуть також і 12-ти вольтові джерела, струм споживання схеми становить приблизно 5-10 ма, тому живити примочку можна і від «крони».

Збирається bluesbreaker на друкованій платі, малюнок якої разом зі схемою і списком необхідних деталей можна завантажити в кінці статті у вигляді pdf файлу. Всі комунікації, зокрема, гнізда входу-виходу, харчування, ручки потенціометрів підключаються до плати по проводах. Зверніть увагу, що на схемі також позначений перемикач обходу, перекидає сигнал або в обхід всієї схеми, або через неї. Для цієї мети застосовується спеціальна 3pdt кнопка з 3-ма група контактів (третя група відповідає за індикацію на світлодіоді).

Після складання плату можна відчувати — зверніть увагу, що без корпусу примочка може і ймовірно буде фонити, адже вхідні ланцюга ловлять все наведення, які потім посилюються. Для корпусів гітарних примочок з успіхом застосовуються силумінові корпусу на кшталт b013, g0124, вони легко обробляються і мають оптимальні розміри. Якщо взяти корпус побільше-всередині можна розмістити і батарейку, як показано нижче. Якісно зібрана примочка безсумнівно порадує звуком, а головне, деталі для збірки своїми руками будуть коштувати значно менше заводський б.у. Примочки при тому ж самому результаті по звуку. Вдалої збірки! ставте палець вгору, пишіть коментарі з питаннями і своєю думкою з приводу даної примочки.